Нещодавня відставка голови державної компанії “Укренерго”, яка відповідає за роботу розподільчих мереж в Україні, Володимира Кудрицького, поставила серед експертів і учасників ринку питання руба щодо ефективності державного кризового менеджменту в енергетичній галузі. Після масштабних обстрілів енергетичної інфраструктури росіянами наприкінці серпня, а також напередодні одного з найскладніших опалювальних сезонів для України, ці виклики стають це гострішими.
Утім, крім енергетичних проблем, новому керівництву “Укренерго” доведеться вирішувати й інші – повʼязані, ймовірно, із глобальною корупцією як на рівні судів, так і на рівні більш високого покровительства в державі. Прикладом є історія невеликого українського банку “Альянс”, повʼязаного зі старими елітами, який намагається підважити десятиріччя антикорупційних напрацювань.
Після масштабних терористичних ударів по енергетичній інфраструктурі, Україна потерпає від катастрофічного дефіциту електроенергії – як генеруючих, так і розподільчих потужностей. Героїчними зусиллями енергетиків, які під кулями та бомбами відновлюють лінії електропередач – світло в будівлі українців, у лікарні та на промислові підприємства подається в умовах нестабільних графіків. Вартість відновлення систем енергопостачання вимірюється роками та десятками мільярдів доларів. Кошти для цього шукають по всьому світу. Країна стала суттєво залежною від імпорту електроенергії, будівництва нових диверсифікованих альтернативних джерел та технічного стану блоків атомної генерації.
На цьому тлі протягом останніх кількох місяців в інформаційному просторі України розгорталися атаки на ключовий орган управління у сфері енергетики – оператора розподільчих систем компанію “Укренерго”. Ще з початку осені 2022 року компанії висувалися найрізноманітніші абсурдні звинувачення – від нібито корупційної закупівлі трансформаторів до закупівлі бронежилетів за завищеними цінами на початку війни. А нещодавно Вищий антикорупційний суд зобовʼязав Національне антикорупційне бюро, а згодом і Державне бюро розслідувань відкрити справу щодо ексголови “Укренерго” Володимира Кудрицького нібито через звинувачення у корупції.
За даними місцевого антикорупційного видання “Наші гроші”, за першими атаками могли стояти представники Міненерго та Офісу Президента. Вони нібито мали намір взяти під контроль грошові потоки від експорту електроенергії в Європу, її розподілу, а згодом – і над коштами на відбудову енергомереж після завершення війни. Нещодавно Кудрицького було звільнено з посади рішенням Ставки Верховного головнокомандувача. Нове керівництво, ймовірно, матиме позбутися всіх проявів неефективності свого попередника.
Утім, залишається одна важлива справа, яку неможливо персоналізувати до особи колишнього директора. І яка при цьому є лакмусовим індикатором справжніх антикорупційних намірів владної верхівки в Україні.
Енергетична корупція
Йдеться про невеликий, але по-своєму нахабний український банк — “Альянс”. Фабула його кейсу полягає в участі в схемі розграбування понад 700 млн грн. коштів “Укренерго”, яку до початку 2024 року розслідувало НАБУ. Суть історії в наступному. Восени 2021 року банк “Альянс” видав банківську гарантію компанії “Юнайтед Енерджі” на придбання електроенергії чи здійснення будь-яких інших торгових операцій. Банківська гарантія, за загальним правилом, означає, що у випадку неспроможності покупця заплатити за товар, це за нього зробить банк. Принаймні, так система працює в світі.
“Альянс” видав гарантій “Юнайтед Енерджі” на понад 1 млрд грн., що критично перевищувало кредитні ризики на одного клієнта. Та це була лише половина справи. Коли в березні 2022 року “Юнайтед Енерджі” звернулось до “Укренерго” за постачанням електроенергії, то не стало розраховуватися за товар, посилаючись на гарантію. Натомість “Альянс” відмовився відповідати за своїми зобовʼязаннями, пославшись на формальності.
В результаті виникла ситуація, коли “Укренерго” (а фактично держава Україна) отримало збитки (різні оцінки становлять від 700 млн до 1,7 млрд грн. залежно від того, чи брати до уваги пеню і штрафи, а також інші виплати). Через це НАБУ відкрило і розслідувало кримінальне провадження. Фігурантами стали чиновники “Укренерго”, які відпустили електрику ненадійному контрагенту, банк, а також покупець, “Юнайтед Енерджі”. Остання входить в орбіту впливу Ігоря Коломойського, відомого в Україні і в США олігарха, якого Вашингтон неодноразово звинувачував в схемах з відмивання коштів при купівлі американської нерухомості.
У кримінальному провадженні НАБУ оголосила в розшук голову правління банку “Альянс” – Юлію Фролову. Нині вона переховується за кордоном. Паралельно “Укренерго” подало до “Альянсу” господарський позов щодо повернення грошей – тут фігурує уже цифра у 1,2 млрд грн., оскільки йдеться про донараховану пеню. Верховний суд України нещодавно постановив, що у справах про банківські гарантії виплати повинні здійснюватися безумовно. Тож доля цієї виплати фактично визначена: банку “Альянс” доведеться розрахуватися з державою, а також понести відповідальність за кримінальними статтями.
Додаткові звинувачення
Утім, на цьому шляху фінансова установа встигла вплести себе у інший корупційний скандал, також повʼязаний із антикорупційними органами. У господарському і кримінальному процесах інтереси банку “Альянс” захищає відома українська компанія “Міллер”. Її публічним обличчям є ветеран російсько-української війни, активіст і волонтер Масі Найєм, брат екс-голови Агентства відновлення Мустафи Найєма. Останнього нещодавно звільнили з посади разом із віце-премʼєр-міністром з відновлення Олександром Кубраковим буквально перед прибуттям американських ревізорів, які мали перевірити використання коштів платників податків США на відбудову України.
Так от, одному із адвокатів “Міллер” – Олексію Носову – оголосили підозру у спробі дати $200 тис. хабаря в інтересах банку «Альянс» з метою зміни підсудності. Хабар планували дати детективам НАБУ і прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Зміна підсудності означала б, що голова правління Фролова не потрапить до реєстру корупціонерів, а значить, банк матиме менші репутаційні проблеми у разі визнання її винною. Або ж адвокати вже мали на приміті інший правоохоронний орган, що допоміг би “правильно” витлумачити законодавство на користь підзахисної.
Сумнівно, що ця операція могла здійснюватися без відома керівництва банку “Альянс”, хоча останнє і активно заперечує свою причетність. Примітно, що Олексій Носов, серед іншого, є сином Сергія Носова, голови регіонального агентства відновлення у Житомирі. Тож очевидно, що брати Найєми добре знали, кого беруть на роботу адвокатом. І дивно, що не могли передбачити такий корупційний крок з боку колеги.
Акціонери зі шлейфом
Для стороннього спостерігача історія банку “Альянс” могла б розставити все на свої місця. Навіть без особливого заглиблення в документи, а лише на основі відкритих офіційних даних на сайті Національного банку та самого банку “Альянс” і з публікацій в українських ЗМІ, можна дійти висновку, що це установа дуже навіть специфічна.
По-перше, візьмемо ключових акціонерів. Формально мажоритарним пакетом володіє 68-річний Олександр Сосіс, давній гравець на ринку страхування і фінансових послуг. Утім, як пишуть українські медіа, ключову роль у банку відіграє другий за розміром пакету акцій акціонер, голова наглядової ради Павло Щербань.
Павло Щербань – 40-річний підприємець з ухилом в ІТ та агросектор, проте факти з його біографії можуть привести до фактичних бенефіціарів фінансової установи. Наприклад, буквально 5 років тому він був одним із ключових акціонерів ПАТ “Ясна поляна”. Це схемне акціонерне товариство, яке володіло акціями кептивного банку “Союз”. Банк “Союз”, в свою чергу, повʼязували з вузьким колом фінансистів, наближених до сімʼї президента-втікача Віктора Януковича, зокрема, з Сергієм Дядечком. У свою чергу, ці банкіри також були повʼязані із банком “Родовід”, до якого був причетний свого часу український олігарх Дмитро Фірташ.
Фірташ, варто нагадати, останні 10 років перебуває під домашнім арештом у Відні. При цьому американська правоохоронна система намагається отримати дозвіл на його екстрадицію з Австрії через зловживання на оборонних закупівлях.
Примітно, що низка видань в Україні переконана, що банк “Альянс” – також фактично належить Фірташу або входить до сфери його бізнес-інтересів. Попри те, що Group DF підприємця неодноразово це спростовувала, в мережі є низка неспростовних доказів, коли банк “Альянс” запускав з хімічними підприємствами олігарха проекти для агросектора, а також інші приклади того, як ці два активи можуть бути повʼязані.
Проблемний банк
Ще одна гілка, на яку варто звернути увагу – це стан власне банку “Альянс” як фінансової установи. Згідно з офіційними повідомленнями Національного банку, установа отримувала численні штрафи за зловживання з облігаціями внутрішньої позики, метою яких могла бути легалізація кримінальних доходів, конвертація безготівкових коштів у готівку, наприклад, для уникнення сплати податків чи неофіційних розрахунків. У схемі навіть брав участь народний депутат і його помічник. Далі, “Альянс” на постійній основі ігнорував аналіз фінансових операцій клієнтів, обходив вимоги фінансового моніторингу і закривав очі на підозрілі транзакції.
Також у переліку клієнтів “Альянсу” протягом довгого часу була платіжна система GlobalMoney (у ЗМІ її повʼязували з діячами часів Віктора Януковича), через яку зловмисники фінансували діяльність незаконних терористичних угруповань “ЛНР” та “ДНР”. GlobalMoney звинувачували у виведенні з України щонайменше 6,5 млрд грн. З них близько 800 млн вивели через схему з оператором торгівлі електронікою – компанію “Алло”, одного з партнерів GlobalMoney в Україні, які продавали “електронні гроші” просто на своїх касах. Банк “Альянс” був фактично емітентом цих коштів.
“Виведення коштів” – це одна зі статей, за якою ЗМІ мають змогу повʼязувати “Альянс” і його діяльність із Фірташем. Згідно з одним з проваджень, через банк у 2017−2018 роках керівництво облгазів Фірташа могло незаконно виводити кошти, що призвело до значного збільшення боргу перед Нафтогазом.
Попри увесь набір зловживань, штрафів від НБУ, кримінальних проваджень, протягом останніх кількох років перед повномасштабним вторгненням Росії та після його початку банк “Альянс” регулярно отримував рефінансування Нацбанку. Приміром, у 2022 році “Альянс” отримав майже 2,8 млрд грн. рефінансу, у 2021 – 1,3 млрд грн., у 2020 – 1 млрд грн. Така прихильність до “Альянсу” з боку тодішнього керівництва регулятора виглядає тим більш дивною, що проблеми і ризиковість діяльності установи неозброєним оком бачили і ділові ЗМІ, і експерти, які пророкували йому якщо не стрімкий вихід з ринку, то принаймні глибокі і багаторівневі перевірки (одне з кредитних агентств навіть відкликало рейтинг для банку, що є фактично визнанням преддефолтного стану).
***
Чи буде нове керівництво “Укренерго” продовжувати судитися за належні йому 1,2 млрд грн. з банком “Альянс” в умовах тотального дефіциту коштів на відновлення енергетичної інфраструктури? Чи буде Національний банк і далі ігнорувати наявність такого “гнійника” на тілі фінансової системи, який, крім того, ще й паразитує на державних коштах? Чи будуть суди і далі затягувати розгляд справи, очікуючи, в який бік буде гойдатися політичний маятник або економічний флюгер? І чи буде і далі колись незалежне і безстороннє НАБУ – готовим стати на бік “Альянсу” в питаннях переслідувань їхніх опонентів – компанії “Укренерго”? Це питання, на які належить дати відповідь на всіх можливих рівнях – від самої компанії та її акціонера Міненергетики, до кураторів на вулиці Банковій, у Національному банку, уряді, а також серед міжнародних партнерів України. Адже від того, як компанії справляються, серед іншого, і з такими викликами – залежить якість проходження і наступних криз.