Часто вибираючи свій перший програвач люди стикаються з нерозумінням того, чим же вони взагалі відрізняються, на які параметри звертати увагу, а які можна проігнорувати. Та й власне якщо відкрити каталог: https://soundmag.ua/ru/catalog/vinyl-players/, можна побачити понад двісті моделей в дуже широкому ціновому діапазоні. І як з цього розмаїття обрати конкретну модель ?
Вінілові програвачі були на піку популярності в 70-х роках минулого століття, але з відкриттям технологій запису на магнітну стрічку потрохи почали здавати свої позиції. Ще більше ситуація ускладнилася після появи на ринку CD-дисків та відповідних програвачів, які забезпечували високу якість звуку, і при цьому були компактнішими та дешевшими. Теоретично розвиток цифрового аудіо мав взагалі поховати вініл в надрах історії, натомість статистичні портали з року в рік реєструють збільшення продаж як вінілових платівок, так і програвачів, що говорить про те, що все більше людей приєднується до клубу любителів олдскульного вінілового звуку.
Ключові характеристики вінілових програвачів
Для початку варто зауважити, що вініловий програвач це лише частина системи. Крім нього потрібна відповідного рівня акустична система, підсилювач, якщо акустика пасивного типу, фонокоректор та комутаційні кабелі. Окремо можна згадати і про картридж, або головку звукознімача — це одне й те ж саме, але він зазвичай йде в комплекті з програвачем, тому на початковому етапі з ним проблем не буде. Серед іншого варто відзначити наступне:
- Фонокоректор. Дуже грубо його можна назвати підсилювачем сигналу з головки звукознімача. Важливо те, що без нього ніяк не обійтися. Фонокоректор напряму впливає на якість звучання, тому дорогі програвачі продаються без нього, і власник може обрати собі сторонній девайс на свій смак (а коштувати вони можуть як непоганий автомобіль). Натомість бюджетні програвачі часто мають вбудований фонокоректор, що позбавляє вас необхідності витрачати додаткові кошти. Коли ж його можливостей буде недостатньо, ви завжди зможете під’єднати зовнішній фонокоректор, а вбудований вимкнути.
- Тонарм. Зазвичай виготовляється з алюмінію або карбону, оскільки він має бути максимально легким та стійким до вібрацій.
- Тип приводу. Крутний момент від двигуна до диска, на якому власне знаходиться платівка, передається або напряму або через систему додаткових валів та ременів. Перший варіант відповідно називається прямим приводом, і йому віддають перевагу діджеї. Другий більш оптимальний для домашнього прослуховування, оскільки система ременів є одним з елементів віброгасіння.
- Тип картриджа. Загалом існує два типи: ММ та МС, які відрізняються механікою роботи. МС складніший в обслуговуванні та значно дорожчий, тому для початківців ММ картридж є безальтернативним вибором.
Якщо у вас немає своєї акустики, то розподіліть бюджет приблизно порівну. Половину виділіть на купівлю програвача, а половину на колонки. Не забудьте і про комутаційні кабелі. Дешеві моделі можуть негативно вплинути на якість звуку, крім того, вони по суті не зношуються з часом, тому рекомендуємо одразу придбати якісні кабелі, щоб не думати про них в майбутньому.
І ще пам’ятайте, що хоча маніпуляції з вініловим програвачем доволі прості, новачку спочатку може бути складно розібратися з усіма нюансами та тонкощами. Щоб не зіпсувати головку звукознімача чи вінілову платівку радимо купувати програвач в магазині, де консультанти зможуть наочно продемонструвати основні дії з ним: як запустити відтворення, як правильно опускати тонарм на платівку та як доглядати за системою.