фото з відкритих джерел
Мешканці Мелітополя, яким доводилося останнім часом їхати Керченським мостом, відзначають безпрецедентні заходи безпеки, які застосовують окупанти.
Відкрите в купе вікно або увімкнений мобільний телефон можуть стати причиною для арешту і подальшого покарання.
Що стосується автомобільних поїздок, то жодному транспортному засобу не дозволять в'їхати на міст без ретельної перевірки.
Крім того, паралельно з основним полотном Керченського (Кримського) мосту створюється ще одна споруда — під воду опускають залізні конструкції, схожі на сухопутні «їжаки». А ще в Керченській протоці вибудовують ряди барж, бонів і понтонів. Як Росія охороняє найважливішу логістичну артерію Кримського півострова, і чому ці російські фортифікації можуть не пережити осінньо-зимовий період, напередодні другої річниці українського удару по Керченському (Кримському) мосту розбиралися Крим.Реалії.
«Міст для нас — дорога життя», — так в одному з інтерв'ю заявив російський глава Криму Сергій Аксьонов. Відтоді життєво важливу транспортну артерію окупованого й анексованого РФ Криму росіяни посилено зміцнюють. По-перше, будують ще одну схожу на міст споруду, паралельну Керченському мосту.
«Та гідротехнічна споруда, яка будується вздовж Кримського мосту, можливо, має два призначення. Перше, це якась резервна транспортна магістраль, хоча дуже сумнівно, [що так]. Друге, це така форма захисної стіни, для захисту з боку моря всієї цієї конструкції, включно з Керченським мостом, [а також] Керч-Єнікальським каналом і портом «Кавказ», — вважає керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук.
«Ця споруда має суто технічну функцію і покликана насамперед убезпечити Керченський міст від українських дронів-камікадзе. Звичайно, навряд чи ця споруда буде поєднуватися з основною конструкцією [Керченського мосту], але це можливість для досить швидкого переміщення вздовж споруди над поверхнею води, чи то мобільних вогневих розрахунків, які працюватимуть по дронах-камікадзе, чи якихось інших допоміжних функціях, які вона буде виконувати», — переконаний військовий експерт і екскерівник Кримського медіацентру Міноборони України Владислав Селезньов.
Уздовж Керченського мосту росіяни почали опускати під воду металеві конструкції.
«Також на посилення захисту [Керченського мосту] працюють ті незрозумілі залізні конструкції, які ворог активно опускає на дно Керченської протоки, щоб таким чином протидіяти мобільним українським напрацюванням — підводним морським ударним дронам», — вважає Владислав Селезньов.
Як і раніше, для боротьби з підводними і надводними українськими дронамі російські військові розставляють всілякі перепони в морі.
«Зверніть увагу, найперше, що з'явилося вздовж мосту, це така низка споруд, барж, буїв, понтонів із куточковими відбивачами. Це мала на меті створити радіолокаційний макет мосту осторонь від нього — більш яскравий відбивальний ланцюжок — обдурити засіб радіолокаційного наведення ракет», — каже Владислав Селезньов.
За словами експертів, усі ці фортифікації можуть бути ефективними, але чи переживуть вони осінь і зиму — це інше питання.
«Я добре пам'ятаю своє дитинство, це 1982-й рік, ми жили з мамою в Прибережному. Тоді Чорне море викидало на узбережжя навіть невеликі риболовецькі кораблі, а хвилі Чорного моря перетинали дорогу, що вела з Євпаторії в бік Сак. Ті інженерні фортифікації, які протягом 2022 і 2023 років ворог побудував на узбережжі Чорного моря — у Чорноморському, Сакському та Сімферопольському районах — зазвичай перетворювалися на купу понівеченого дерева та змитих окопів», — згадує Владислав Селезньов.
Росія більше не використовує Керченський міст для постачання своїх військ. Про це в травні, покладаючись на супутникові знімки, повідомило британське видання The Independent. Стан справ змінив удар ЗСУ по поромній переправі в порту «Кавказ», кажуть експерти. Керченський міст знову набув колишньої значущості.
«Їхня головна мета — залишити можливість використовувати цей плацдарм для запуску ракет, використовувати Крим як військову базу, логістичний ланцюжок для поставок на південь [України] для південного угруповання [російських військ], і, звісно, головну роль відігравав раніше пором, зараз [знову] відіграє Кримський міст», — говорив в ефірі телемарафону “Єдині новини” спікер ВМС України Дмитро Плетенчук.
Альтернативою Керченському мосту мала стати залізниця з російського Ростова-на-Дону до українського Маріуполя і далі в анексований Крим через Мелітополь. Але нова залізнична магістраль, фактично побудована російською владою на Донбасі, на думку українських експертів, явно програє мосту через Керченську протоку.
«Там може постійно що-небудь «прилітати». І гарантії того, що [російські] засоби протиповітряної оборони ешелонованого типу можуть впоратися з цим, немає. З Керченським мостом дещо інша ситуація. Він розташований на більшій відстані, фіксація пусків відбувається набагато раніше. У будь-якому разі, це логістична артерія, яку можна використовувати. Замінити її повноцінно Росія зараз не може. Вона зараз проклала залізницю до Маріуполя, але має не ті обсяги матеріально-технічного забезпечення, які можна відправляти цією залізницею, аніж якби використовувалися компоненти саме Керченського мосту. Тому так чи інакше він буде актуальним», — переконаний військовий експерт Олександр Коваленко.