Виставка «Мандри» уродженця Донеччини, заслуженого художника України В’ячеслава Гутирі проходить з 30 жовтня по 24 листопада у Києві в Національному музеї Тараса Шевченкаінформує Донецька ОДА.
Експозиція складається з живописних та скульптурних творів, які об’єднані в 6 тематичних серій: «Мандри до Трої», «Дванадцять», «Сім», «Ріки», «Війна», «Сіль».
Людське життя, за твердженням філософів давнини, — це мандрівка від колиски до Вічності. Водночас мандрівка митця сповнена особливого змісту, бо завдяки його таланту сучасники мандрують разом із ним, долучаючись до його бачення навколишнього світу.
Саме до такої Мандрівки з великої літери і запросив В’ячеслав Гутиря шанувальників прекрасного, які зібрались 30 жовтня на відкритті перших серій, а цього тижня — ще чотирьох залів, в яких представлені витвори живопису та скульптури серій «Ріки», «Сім» і «Війна».
«Я ж є нащадком великих скіфів, — зазначає В’ячеслав Гутиря, — і саме скіфи надали мені таку ідею, як виставка «Мандри». У нас на Донеччині, що колись входила до території Скіфії, — велике небо, у нас – найкраща, величезна історія. Саме в цій експозиції об’єднані всі мої погляди, все те, що зі мною відбувалося, і таким чином знайшло тут своє творче відображення. Серія «Мандри до Трої» повертає мене до світу моїх пращурів часів античності. Серія «Дванадцять» уособлює християнське продовження історії. Серія «Сім» також уособлює те, що я відчуваю, про що мислю, і що зі мною відбувається. Далі це об’єднується в серію «Ріка», що символізує Вічність. Ну, а потім слідує все, що мені дав Бог: це — моя земля, це – сіль нашого Донецького краю, де я народився і де формувався. Війна – також не випадкова тема, бо що сталося, те сталося. Але вона не триватиме вічно, і вона неодмінно завершиться нашою Перемогою».
Події російсько-української війни зачепили й особисту долю В’ячеслава Гутирі, який у 2022 році кілька місяців провів в окупації. Через неможливість вийти на вільну від ворога територію України через те, що був підірваний міст і прострілювалася траса з селища, де знаходилась майстерня митця, а поле навколо було заміноване, родина Гутирі кілька місяців перебувала у вимушеній ізоляції, аж поки В’ячеслав і його близькі не знайшли вихід через безпечний коридор. Врятувати художні роботи від розграбування та знищення російськими зайдами Гутирі допоміг сусід, у хаті якого було сховане творче зібрання. Вже після визволення місцевості українськими військовими художник повернувся до власної оселі й доклав зусиль, аби вивезти свій величезний творчий доробок спочатку в Кам’янське, а потім до Києва.
Ідею проведення виставки в Національному музеї Тараса Шевченка майстрові підказав Дмитро Стус — український письменник, літературознавець, редактор, Генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка, який є сином поета Василя Стуса. Він, а також чисельні шанувальники творчості В’ячеслава Гутирі з Києва, Донеччини та інших регіонів взяли участь у відкритті виставки. До експозиції увійшли також мистецькі твори Гліба Гутирі – онука майстра, з яким автор «Мандрів» пов’язує велике творче майбутнє.