Фото: REUTERS/Yuri Gripas
Днями стало відомо про те, що МВФ схвалив кредит Україні. Суму нашій країні буде виділено чималу — 15,6 млрд доларів. Крім того, це перший великий кредит, який МВФ погодився виділити країні, яка перебуває у стані війни.
Новини, звісно, добрі, хоча багатьох турбує нагальне питання: чим будемо розплачуватися? І чи не надто високою виявиться ціна для країни, яка воює?
І знову «вимоги МВФ»
Поки ЗМІ навперебій обговорюють «вимоги МВФ», нагадаємо ще раз: Міжнародний валютний фонд жодних вимог не висуває. Єдине, що цікавить МВФ, то це щоб борги вчасно повертали. А як саме країна планує забезпечити своєчасне повернення – це її проблеми.
Експерти не втомлюються роз’яснювати: міфічні «вимоги МВФ» – це не що інше, як замасковані під них «хотілки» нашого рідного уряду. Українська влада вже давно призвичаїлася ухвалювати резонансні закони, підвищувати тарифи та податки, піднімати пенсійний вік тощо, прикриваючись нібито вимогами ненаситного фонду. Це дуже зручно, адже таким простим поясненням можна припинити будь-яке невдоволення населення.
Отже, що ж «вимагає» МВФ цього разу?
Зростання податків та держборгу
Аналітик Данило Монін проаналізував меморандум МВФ і дійшов невтішного висновку: зростання податків неминуче.
— Я не бачу, за рахунок чого може зрости, наприклад, ПДФО з 6,4-7% ВВП у 2019-2021 роках до 9,1-9,6% ВВП з 2025-го, окрім як за рахунок збільшення податку на працю, — каже Монін. – Також не уявляю, як можна збільшити ПДВ до 11,6% ВВП, не піднімаючи ставки. З 2013-го по 2021 рік у нас доходи від ПДВ стабільно становили 9,5-10% ВВП. Тому, судячи з цифр, одразу після закінчення війни ПДВ зросте з 20 до 24%, ПДФО – з 18% до приблизно 25%, ЄСВ з 22 до 25%, акцизи – з 2,7% ВВП до 4,2% ВВП (у півтора разу з індексацією щороку). Це приблизні цифри зважаючи на зростання планових податкових надходжень.
Плюс збільшення регуляцій — також як шлях до ЄС. Експерт зазначає, що рецепти «як у ЄС» ми вже побачили, і найближчими роками побачимо ще багато нових бюрократичних правил. Українці гідні бути в ЄС із усіма європейськими регулюваннями та податками, а ось європейських зарплат в Україні з такими планами точно не буде.
Натомість Україна отримає 10 млрд доларів прямих інвестицій щорічно з 2026-го до 2033 року, продовжує Монін. Загалом виходить близько 75 млрд доларів за 10 років, причому це на все: і на відновлення України, і на приватні бізнес-інвестиції. І це при тому, що лище прямі втрати оцінені в 135 млрд доларів, а загальні — 411 млрд доларів за рік війни.
— Судячи з даних експорту-імпорту, ВВП України через 10 років складе близько 280 млрд доларів з розрахунковим курсом 2033-го близько 63 грн за долар, — каже експерт. – Держборг України зросте за 10 років із 112 млрд доларів (на початок 2023 року) до 215 млрд доларів і становитиме 77,8% ВВП. Згідно з меморандумом, у планах — повернути методи управління економікою, які існували до війни. Коротко їх можна описати як «корупційний консенсус», при якому економічна політика спрямована на збагачення невеликої групи людей. І це докорінно суперечить цілям програми МВФ, серед яких фігурує боротьба з корупцією. Якщо резюмувати, то це плани перетворення України на сіру зону, де немає стимулів для приватних інвестицій, немає місця новим робочим місцям, йде повільне відновлення з нарощуванням боргів. Не здивуюся, якщо реалізація цього плану призведе до скорочення населення країни до 25 млн осіб на 2033 рік.
«Без кредиту буде складно»
Аналітичний аналіз Данила Моніна не вселяє особливого позитиву, тому ми запитали себе: а чи так уже потрібен цей кредит Україні? Може, простіше було б без нього?
Економісти зазначають: це рішення МВФ є дуже своєчасним, оскільки допоможе розблокувати масштабне фінансування України з боку міжнародних донорів і партнерів, включаючи Світовий банк.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко каже, що без кредиту нам було б складно, тим більше що більша частина цього кредиту піде на погашення старого кредиту МВФ.
Щодо умов, то, вважає Охріменко, вони стандартні: підвищити надходження доходів до бюджету. Звідси й скасування податкових пільг (передусім скасують 2-процентний податок для спрощенців), повернення ПДВ на бензин, підвищення тарифів ЖКГ, вирішення проблем із боргами по комуналці.
— Я не побачив поки що ані нездійсненних умов, які висуває МВФ до України, ані зайвих чи некорисних вимог для самої країни, для стабілізації її фінансової системи, соціальної сфери, інституційного зміцнення та інших завдань для відновлення та оздоровлення економіки, — зазначив у розмові з KP.UA економіст Олександр Гаврутенко. — По суті, цього разу ми бачимо не так перелік необхідних заходів чи реформ, як надання ресурсу та довгострокових фінансових гарантій для реалізації відповідних ініціатив уряду України. Крім того, така масштабна співпраця з МВФ у такий критичний для країни момент є важливим сигналом і скоріше символічним чинником для інших донорів, інвесторів, бізнесу. Це вкотре збільшує потенціал залучення фінансових ресурсів для економіки країни.
Водночас економіст Владислав Банков налаштований дещо скептично.
— Відповідь на запитання, чи коштує кредит цих умов, залежить від того, про кого ми говоримо – чиновника, який набиває кишені за рахунок розпилу бюджету, чи простого середньостатистичного українця, — каже Банков. — З позиції чиновника співпраця з МВФ є безперечним благом, оскільки дозволяє подавати найшаленіші «хотілки» можновлажців під виглядом «вимог фонду». З погляду простих громадян це повний треш і вбивство того, що ще якимось дивом працює, це зростання безробіття та тотальна бідність у перспективі. Передумовою цього стане зростання податків і тарифів, які, між іншим, обіцяли до кінця війни не піднімати. Ще дивніше всі ці умови виглядають на тлі періодичних скандалів із розкраданням гуманітарної допомоги, розпилом бюджету та утриманням на службі сотень тисяч чиновників, основна діяльність яких – отримання зарплати.
А якщо відпустити курс?
Не можна не згадати і ще один пункт меморандуму, відповідно до якого буде скасовано фіксований курс долара. І хоча відпустять курс не одразу і «послаблення» вводитимуться поступово, все ж таки ризики дестабілізації ситуації є. Втім, економісти вважають ці ризики мінімальними та запевняють: нічого страшного не станеться.
– Навряд чи фіксований курс скасують найближчим часом, – зазначив у розмові з KP.UА Олександр Гаврутенко. – До того ж на ринку вже сформовані умови, які й зараз дозволяють це зробити безболісно.
Олександр Охріменко звертає увагу, що на чорному ринку курс вже близько 37 грн, а може бути ще нижчим. Тож фіксований курс нікому не заважає та особливої погоди поки що не робить.
– Саме сьогодні скасування фіксованого курсу не має практичного значення через мінімальну різницю, – погоджується Владислав Банков. – А ось у перспективі – складно сказати, бо ситуація може розвиватися дуже динамічно. До того ж попередній досвід свідчить, що будь-які обмеження є лише приводом набити кишені групи наближених «товаришів» за рахунок усіх інших громадян.