За інформацією: Суспільне Херсон.
Посад-Покровське. Діна Старікова розповідає, як залишилась без будинку внаслідок російських обстрілів, 18 квітня 2023 року Фото: Суспільне Херсон
На початку повномасштабного вторгнення Діна Старикова місяць жила у підвалі разом з 86-річною матір'ю, ховаючись від російських обстрілів. Потім виїхала з рідного села Посад-Покровське. У травні минулого року російські снаряди повністю зруйнували її будинок. У грудні, після деокупації, повернулась до Посад Покровського.
Жінка показує залишки свого будинку у Посад-Покровському, згадує, аби збудувати дім працювала все життя, доводилось їздити на заробітки.
"Знімали свої пальта, взуття, у нас було чистенько усе, все було добре. В кухні газова плита стояла, умивальник, столик, меблі тільки купила, холодильник новий", — розповідає жінка.
У спальні, від якої не лишилось навіть стін, також були нові меблі. На вулиці скрізь росли квіти.
"Завжди чистенько, коли замітала, сусіди сміялися і казали "що ти робиш?" кажу, щоб чисто було. І самій, і людям приємно. А зараз що поробили, окопи понакопували", — говорить Діна Старикова.
З 86-річною матір’ю місяць ховалися у підвалі, звідки практично не виходили. Бачили і як дрони літали, і ракети.
Посад-Покровське. Зруйнований внаслідок російських обстрілів будинок, 18 квітня 2023 року Фото: Суспільне Херсон
Через місяць після початку повномасштабного вторгнення виїхали. Спочатку до Миколаєва, потім Тернополя. Там жінка дізналась, що важко поранені її син та невістка, які займались волонтерством у селі.
"Артему пробило ногу наскрізь і кістку подробило. А в невістки з носа і до шиї нічого немає. З легені вийняли уламки в лікарні в Миколаєві, встановили трубочку, щоб дихала і повезли у Польщу. Їй вже 13 операцій зробили", — розповіла жінка.
На онкологію хворіє мати Діни Миколаївни. Зараз у жінки загострення хвороби.
"Горе за горем, в мене замкнутий круг і що далі робити? Куди привезти, у дітей теж все розбите, де мені жити я не знаю?", — говорить Діна Миколаївна.
До Посад-Покровського жінка повернулась у грудні. Розгрібати завали, які лишились від її будинку, допомогли волонтери "Добробату". Єдине бажання у жінки відбудувати хоча б щось, щоб був дах над головою. А мрія, у неї одна.
"Головне, щоб мир скоріше був, найголовніше, а потім решта. Не хочу ні багатства, нічого, я хочу, щоб був мир. І щоб мої діти, онуки були коло мене, щоб ніяка мама не плакала, не страждала", — говорить Діна Миколаївна.