Більше грошей на Україну, нові оборонні угоди, готовий до діалогу Трамп. Пʼять підсумків саміту НАТО в Гаазі для України

Президента США Дональда Трампа (в центрі) вітають генеральний секретар НАТО Марк Рютте (праворуч) та прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схооф на саміті НАТО в Гаазі, Нідерланди, 25 червня 2025 року. REUTERS/Yves Herman

"Великий день для НАТО": так президент США Дональд Трамп підсумував фінальний день саміту лідерів країн-членів Альянсу в Гаазі. Союзники врешті пішли йому назустріч ― і те, чого Трамп вимагав на саміті НАТО ще у 2018-му, за своєї першої каденції, сталося. Лідери домовилися про збільшення оборонних витрат до 5% ВВП у найближче десятиліття. "Ми поступово перекладатимемо тягар зі Сполучених Штатів на європейців та канадців", ― пообіцяв генсек НАТО Марк Рютте. Правда, як зауважило видання The New York Times, у розпливчастих формулюваннях комюніке, зокрема "союзники погодилися" є певна похибка на окремих членів Альянсу, які поки не дуже підтримують таку позицію. Але на тлі головної мети заяви ― догодити Трампу — це дрібниці.

У минулорічному Вашингтонському комюніке ― заключному документі саміту, де зафіксовано спільну позицію лідерів ― Україну згадували аж 63 рази. Цього разу документ виявився на диво лаконічним ― лише 5 абзаців з основними положеннями. Але Україна там теж фігурує: лідери НАТО зафіксували неухильні зобов’язання з надання їй підтримки у протистоянні російській агресії. Та це ― не єдиний підсумок головної оборонної події року для України. Довгоочікувана зустріч президентів США і України, нові пакети підтримки та застереження від розширення географії війни, яку веде Росія ― у п'яти пунктах розповідаємо, що Україна здобула на саміті НАТО у Нідерландах.

1. Підтримка України ― тепер частина оборонних витрат країн НАТО

У контексті дискусій держав-членів НАТО про потребу збільшувати оборонні витрати, президент Зеленський заявляв: Україна хотіла б, аби 0,25% ОПК союзників йшло саме на допомогу їй. Як зазначив Зеленський на зустрічі з журналістами перед тим, як вирушити на саміт до Гааги, такий підхід не просто засвідчував би системну підтримку України, але й був би "інвестицією в безпеку усієї Європи". Свою пропозицію президент повторив і на полях саміту НАТО, виступаючи на форумі оборонних індустрій.

"Європа може створити оборонний потенціал, який зруйнує ілюзію Росії про те, що війна з Європою може їй щось принести. Щоб швидше знищити цю ілюзію, ми повинні позбавити Росію можливості продовжувати цю війну проти України безкарно. […] Якщо кожна європейська країна виділить принаймні 0,25% свого ВВП на це ― і ми вдячні тим країнам, які беруть на себе більше зобов’язань, як Нідерланди, Норвегія, Швеція та такі великі зобов’язання, як Німеччина ― шанси на мир у Європі зростуть", ― наголосив Зеленський.

Врешті-решт чіткого відсотка, який союзники НАТО готові виділяти на підтримку України, у фінальному комюніке саміту не зазначено. Утім, там є хоч і більш розмите, але важливе формулювання про те, що держави–члени Альянсу підтвердили "неухильні суверенні зобов’язання із надання підтримки Україні". Відповідно до тексту комюніке, у лідерів є розуміння, що безпека України сприяє безпеці Альянсу, і для цього у процесі розрахунку оборонних видатків держав–членів Альянсу враховуватимуться і прямі внески на оборону України та її оборонну промисловість.

Як заявив у коментарі Суспільному президент Литви Гітанас Науседа, серед союзників по НАТО є чітке розуміння того, що наразі важливо зосередитися на підтримці Україні "як на полі бою, так і за можливим столом переговорів". Науседа не приховує, однак, що в Альянсі є окремі союзники, які не зовсім підтримують такий підхід ― зокрема, Угорщин. Однак більшість таки усвідомлює, що "ми маємо утримувати фокус на Україні". За його словами, поведінка Росії наразі не є конструктивною. "Це радше імітація мирної угоди. Вони очікують, що захоплять і окупують ще більше території України, а згодом, можливо, сядуть за стіл переговорів", ― каже Науседа.

Зліва направо: президент Франції Еммануель Макрон, генсек НАТО Марк Рютте, прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час зустрічі у Гаазі на саміті НАТО, 25 червня 2025 року. REUTERS/Ludovic Marin

2. Зеленський і Трамп мали "змістовну" зустріч на полях саміту

Це була перша особиста розмова Трампа і Зеленського після короткої зустрічі лідерів у Ватикані на початку травня, куди вони приїхали на похорон Папи Римського Франциска. Комунікація на полях саміту "Великої сімки" у Канаді десять днів тому зірвалась, оскільки Трамп вирішив завершити свою участь у саміті раніше. Цього разу лідери таки змогли зустрітись зі своїми делегаціями на переговори, що тривали близько 50 хвилин. Попри очікування, пресу не запросили на фінальні ремарки і про результати цієї розмови стало відомо вже з повідомлення Володимира Зеленського. Він назвав її "змістовною" та повідомив, що лідери говорили, "як досягти припинення вогню та справжнього миру".

Трамп, утім, цієї інформації не підтвердив. За словами очільника Білого дому, він зустрівся із Зеленським, бо, мовляв, "просто хотів знати, як у нього справи". "Він був дуже милим, насправді. Знаєте, у нас іноді були важкі часи. Я думаю, що він хотів би, щоб це (йдеться про війну РФ проти України — ред.) закінчилося… Я збираюся поговорити з Володимиром Путіним. Подивимося, чи зможемо ми це закінчити", — розповів Трамп під час пресконференції за підсумками саміту.

Пізніше Зеленський додав трохи деталей: із Трампом говорили про закупівлю систем ППО американського виробництва та можливе спільне виробництво дронів. "Обговорили захист наших людей, передусім закупівлю американських систем ППО для прикриття наших міст, наших людей, церков, інфраструктури. Україна готова це обладнання купити й підтримати американських виробників озброєння. Європа може допомогти. Також говорили про можливе співвиробництво дронів. Можемо посилити одне одного", — сказав Зеленський.

Як нам потім розповіли в Офісі президента України, Зеленський під час зустрічі з Трампом показав йому докази того, що РФ передала Україні тіла своїх громадян під виглядом загиблих українських військових. Це один зі способівЗеленський сам заявляв це раніше. для росіян применшити кількість власних втрат. Також Зеленський розповів американському президенту про технічні зустрічі делегацій у Стамбулі та обміни полоненими. Дональд Трамп під час пресконференції на питання про те, що планує надалі робити зі збройною та фінансовою підтримкою України, відповив ухильно. Він зазначив, що знає про бажання Києва отримати ракети для систем Patriot і натякнув: "хочу, щоб ми могли вам їх надати". Водночас, за словами держсекретаря США Марко Рубіо, Трамп наразі не підтримує запровадження нових санкцій проти Росії, адже йому важливо залишити простір для подальших мирних переговорів і не втратити можливість погодження режиму припинення вогню в Україні.

Президент США Дональд Трамп та президент України Володимир Зеленський зустрілися під час саміту глав держав та урядів НАТО в Гаазі, Нідерланди, 25 червня 2025 року. Офіс президента України

3. Мобілізація підтримки та посилення оборонної співпраці

Україна отримає понад 35 мільярдів євро додаткової безпекової допомоги на наступний рік, повідомив генеральний секретар НАТО Марк Рютте на пресконференції перед початком саміту в Гаазі. "Європейські Союзники по НАТО збільшили власний внесок на допомогу Україні. На початку року йшлося про 20 мільярдів євро. Зараз, поки ще навіть липень не настав і маємо понад пів року попереду, обсяги внесків сягли 35 мільярдів євро. Це свідчення того, що всі союзники, включно зі США, усвідомлюють необхідність підтримувати Україну та надавати їй все, чого вона потребує", ― заявив генсек НАТО.

Крім того, на полях саміту НАТО Україна досягла низки двосторонніх домовленостей про спільне виробництво окремих видів зброї, переважно дронів. Наприклад, за підсумками зустрічі з премʼєр-мінстеркою Данії Метте Фредеріксен Зеленський повідомив, що Данія стане першою країною, з якою буде запущено спільне виробництво далекобійних безпілотників і ракет за межами України. А днем раніше міністр оборони України Рустем Умєров після зустрічі зі своїм данським колегою Троельсом Лундом заявив, що Київ та Копенгаген підписали лист про наміри організувати спільне виробництво озброєння в Данії. Данці вже виділили 500 мільйонів крон для запуску цього виробництва на своїй території.

Також після зустрічі Зеленського з премʼєром Нідерландів Діком Схоофом стало відомо, що Київ та Амстердам підписали з Україною контракти на виробництво понад 600 тис дронів на території Нідерландів. Окрім того, як повідомив у соцмережі Х нідерландський міністр оборони Рубен Брекельманс, Нідерланди передадуть Україні пакет військової допомоги на €175 млн, який міститиме антидронові радари та автомобілі для евакуації.

Президент України Володимир Зеленський з генсеком НАТО Марком Рютте та президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн під час спільного брифінгу на саміту НАТО в Гаазі, Нідерланди, 24 червня 2025 року. Getty Images/NurPhoto/Jakub Porzycki

4. НАТО знов підтвердило: Росія ― агресорка

Країни НАТО в фінальному комюніке назвали Росію "довгостроковою загрозою євроатлантичній безпеці". Щоб протистояти РФ, країни зобовʼязуються стримувати її, оборонятись та запобігати кризам шляхом співробітництва. "Все це відбуватиметься за умови повної згоди, оскільки ми всі визнаємо, що ситуація із загрозами змінилася. І цією загрозою є, перш за все, Росія. Вона загрожує не лише Україні; Росія загрожує миру та політичному порядку на всьому нашому континенті", ― заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.

Трамп у виступі на саміті НАТО теж не виключив, що Росія може матитериторіальні претензії в Європі поза Україною. Інакшу думку висловив хіба премʼєр Угорщини Віктор Обран: у прес-підході перед пленарним засіданням лідерів НАТО він наголосив, що головна загроза для Європи і альянсу ― не Росія, адже вона слабша за альянс. Більша проблема, на думку угорського лідера ― це "ризик втратити конкурентоспроможність у торгівлі".

Президент Зеленський нагадував, як Росія веде агресивну війну, і під час свого виступу на Форумі оборонних індустрійВідбувався на полях саміту протягом його першого дня. НАТО, і на інших майданчиках, де він встиг виступити. Зокрема, Зеленського запросили виступити перед Сенатом та Палатою представників парламенту Нідерландів, де його і зустрічали, і проводжали оплесками. Президент навів у приклад нещодавні атаками на мирні українські міста як доказ небажання Росії завершити війну. При цьому Москва, як наголосив Зеленський, активно використовує зброю, яку їй надають поплічники. Наприклад, за словами Зеленського, від початку повномасштабного вторгення росіяни встигли запустити по Україні 28743 іранські "шахеди", і 2736 з них ― лишень від початку цього літа.

"Москва ніколи по-справжньому не поважала жодного альянсу та завжди зраджує своїх так званих партнерів, але все одно будує зв'язки з кривавими режимами. За допомогою таких друзів Росія просто покращує свою здатність вбивати. Ось чому солідарність в обороні настільки важлива, щоб нікому ніколи не довелося зіштовхнутися з ними наодинці. Йдеться не лише про захист України зараз ― це набагато більше. Росія не має права вбивати наших людей. Росія не має права вбивати когось у європейських містах, що вона вже робила", ― наголосив Зеленський.

Президент України Володимир Зеленський виступає під час брифінгу на саміті НАТО в Гаазі, Нідерланди, 24 червня 2025 року. Getty Images/Bloomberg/Lina Selg

5. Про майбутнє членство України в НАТО таки згадали

Як і на попередніх самітах НАТО, Україна не отримала прямого запрошення до членства в альянсі. Водночас, цей саміт вкотре підтвердив "незворотній шлях" до НАТО ― формулювання, яке вперше зафіксували торік у Вашингтонському комюніке. В останній день саміту в Гаазі про актуальність цієї тези нагадав генсек НАТО. "Ми стоїмо поруч з Україною в її прагненні до миру і продовжуватимемо підтримувати її на незворотному шляху до членства в НАТО. Сьогодні лідери погодилися щодо траєкторії, яка дасть нам можливість забезпечити власні свободу й безпеку на довгі-довгі роки", ― наголосив Марк Рютте.