Боягузлива та ганебна позиція Заходу – домовитися з Путіним за рахунок трагедії українців, яких вбивають щодня. Компроміс шукають там, де він можливий. Однак слід розуміти, що існують ситуації, коли спроби його знайти лише заохочують агресію. Завдання Путіна не є військовою таємницею. Ліквідація української державності – це лише частина загального плану протистояння Вільному світові. Путін веде війну з НАТО за переділ світового устрою. Компроміси хороші, коли є чітке розуміння можливості отримати щось натомість, а всі спроби знайти точки дотику з Путіним завжди закінчувалися дуже погано.
Далі текст мовою оригіналу.
Хорошо, когда все заканчивается миром, но иногда необходимо применять силу, и очевидно, что такой путь часто спасает больше жизней. В 2008 году, когда Путин напал на Грузию, более жесткая позиция американцев дала бы совершенно иной сценарий развития событий. Если бы в 2014 году Запад начал вводить нынешние санкции, то большой войны бы не было. Эти ограничения ясно продемонстрировали бы Путину, что агрессия идет ему не на пользу, а во вред. 2022 год и полномасштабное нападение на Украину – закономерный результат многолетнего бездействия Запада.
Путинские преступления на сегодняшний день сопоставимы с тем, что было во время Второй мировой войны. Он бьет по госпиталю в день проведения саммита НАТО, он убил Навального в день открытия Мюнхенской конференции по безопасности. Путин подает Западу сигнал о том, что они ни на что не способные импотенты, которых он не боится. Запад может дать достойный ответ – дать Украине «томагавки», способные разгромить военную базу в Подмосковье. Это тот язык, который Путин понимает.