Остерігатися «ескалації конфлікту» французький президент Емманюель Макрон перестав не просто так, а під тиском низки східних країн ЄС. Нові члени Євроспільноти вважають, що кремль може напасти на одну з них уже цього року: саме тому «східний» блок настільки проактивний у допомозі України. Позиція Макрона, крім іншого, дає Парижу шанс повернути лідерство в межах ЄС, — на тлі консервативності Берліна, зорієнтованого на неквапливий Вашингтон.
Макрон досить яскраво перебирає у Байдена безпекове лідерство в Європі. Його заяви — за підсумками понеділкової зустрічі європейських лідерів — це перша спроба навести фокус ЄС на «локальну» війну, від якої у більшості країн Старого Світу давно вже підгоряють пʼяти. Ось декілька з заяв французького президента:
Створюється нова коаліція з постачання Україні ракет та боєприпасів великої дальності.
ЄС закуповуватиме снаряди для ЗСУ поза межами спільноти. Йдеться про 800 тис. боєприпасів. Це крутезне рішення, бо до того Париж хотів «заощадити»: тобто скерувати гроші на розширення виробництва в межах ЄС та з часом відправити до України снаряди «Made in EU». А це обернулося б додатковим роком очікувань.
На горизонті засвітилися сигнальні вогні французьких винищувачів Mirage. Хоча господар Єлисейського палацу і сказав, що зараз перемовин на цю тему не ведеться, але чимало інсайдерської інформації свідчить про протилежне.
І найсмачніше: Макрон не виключив відрядження західних сухопутних військ для боротьби з московитами.
Французький президент показав, що може бути хорошим тролем кремля. Адже його ключові заяви — це красива відповідь бункерному на заклики до «мирних переговорів».
Варто зауважити, що офіційно про участь солдатів НАТО у війну з РФ не йдеться: опція дуже складна в реалізації, і проти виступають не тільки ментальні соратники кремля в Євроспільноті, але й деякі друзі Києва, такі як чеський премʼєр Петр Фіала. Не даремно, Столтенберг поспішив заявити, що «ніхто війська НАТО в Україну не відправлятиме».
Макрон говорив саме про «західні сухопутні війська», додавши: «Нічого не варто виключати». Іншими словами, він натякнув, що декілька країн Євроспільноти можуть зміцнити ЗСУ власними армійськими підрозділами. Це такий собі політичний привіт путіну, аби той особливо не розраховував на погіршення для України ситуації на фронті.
Париж, слідом за Лондоном, — уже друга європейська столиця, що зайняла чутливу позицію щодо ситуації в Україні, ігноруючи привид «ескалації конфлікту» з путіним. У цій компанії не вистачає Берліна, але німецький уряд за звичкою «валяє Шольца» та приєднається в найкритичніший момент.
Ще зарано робити висновки, на кшталт «Європа прокидається». Подивимось, що буде далі.