ВР проголосувала закон, яким втілюється пожиттєвий статус ПЕП (політично значущі особи) для всіх, хто коли-небудь займав відповідну посаду у державі та їх родичів (батьки, діти, чоловік/дружина) чи близьких асоційованих осіб (наприклад, партнерів по бізнесу)
Що це означає на практиці:
1. Активні професійні люди з бізнесу більше не підуть працювати на державу.
2. Цей закон нівелює усі потуги в реформі державного управління.
3. Ті, хто колись працював на державу на відповідних посадах — не зможуть мати нормально працюючий бізнес, не зможуть бути інвесторами в компанії в Україні та закордоном, не будуть офіційно одружуватися, а хто одружений — будуть змушені розлучатися, і вишенька на торті — мабуть навіть будуть офіційно відмовлятися від дітей та позбавляти себе батьківських прав, щоб дитина могла нормально жити та працювати, та вести бізнес в цій державі
4 Україна порушила свою власну Конституцію та прийняла закон зі зворотною дією в часі. Закон голосували, як «вимогу» ЄС. Але у вимозі не було вимоги порушувати Конституцію України, як і не було вимоги проголосувати найгірший варіант з усіх можливих. Тобто Україна, голосуючи закон, який ніби потрібен для продовження переговорів по вступу в ЄС, порушує головні цінності ЄС — повагу до закону та Конституції, повагу до власних цінностей та власних інтересів.
PEP (politically exposed person) / ПЕП (політично значущі особи) — це термін, який використовується для опису осіб, які займають або займали високі посади в уряді або державних органах, а також їхніх родичів чи близьких асоційованих осіб.
Ці особи можуть бути підвищеним ризиком з точки зору фінансових злочинів, таких як відмивання грошей, корупція і незаконне збагачення.
Тому, статус ПЕП передбачає «додатковий», прискіпливий фінансовий моніторинг тебе, твого чоловіка/дружини, твоїх дітей (в моєму випадку ще навіть ненароджених), твоїх батьків, твоєї компанії (якщо ти там засновник), твоїх партнерів (якщо ви вирішили разом бізнес створити).
На практиці: банк може заблокувати будь-який ваш рахунок, чи рахунок Вашої компанії, якщо йому здасться щось «підозрілим». «Підозрілим» — гарний термін, так? Дуже об‘єктивний, правда?
Приклади з мого життя:
1. Я була у важкому стані та мені була необхідна термінова операція в Німеччині. Я не змогла від себе за неї заплатити, так як банк взяв 2 тижні на погодження платежу. Я просила друзів за мене заплатити як благодійний внесок і віддавала їм гроші готівкові, тому що безготівково я їм також не можу нічого перерахувати, бо я ПЕП і для банку — це підозріла операція, яка блокується.
2. Мені було відмовлено Американским фондом, щоб я стала в них інвестором на 5000$ (навмисно пишу суму, щоб було зрозуміло, що питання не в мільйонах). Чому? Тому що якщо я стану в них інвестором, то банк може захотіти їх також вважати ПЕП та робити додатковий фінансовий моніторинг кожного платежу. Я та мої діти ніколи не зможемо бути інвесторами.
3. Зі мною офіційно ніхто не хоче мати бізнес. Мене офіційно не хочуть брати на роботу великі компанії на СЕО, так як не хочуть проблем з фінмоніторингом. Мені навіть на ФОП бояться платити компанії, щоб не бути розтрактованими їх банком, як пов’язаними зі мною.
4. Мені місяць відкривали рахунок як ФОП, в мене спитали, мені здається, все, навіть, а чи є в мене особисті стосунки з якимсь чоловіком і які, та в кінці кінців відмовили в одному з банків, тому що «для нас це лишній геморой».
Я можу продовжувати далі.
Мої діти, яких ще немає, будуть також пожиттєво піддаватися додатковому фін моніторингу. Уявіть — людина ще не народилася, а вже має проблеми в майбутньому в бізнесі та особистому житті.
Що буде далі:
1. Закон будуть змінювати. Бо це нонсен.
2. Буде рішення Конституційного суду про як мінімум неконституційність зворотньої дії в часі.
3. Ті, хто хотів іти у владу з бізнесу з намірами робити добро — туди не підуть
4. Ті, хто хотів іти у владу з намірами красти — у владу підуть. Ще й конкуренція зменшиться на посади
Питання перше риторичне: чому? Чому треба все робити через місце на букву «Ж»?
Питання друге риторичне: хоч хтось в цій державі має повагу до Конституції?
Питання третє нериторичне: ми як самураї? Нам важливий шлях, а не результат? Ми хочемо стати членами ЄС на будь-яких умовах? Будемо стрибати з 10 поверху за компанію, якщо попросять? Хтось пам’ятає, що саме ми хочемо від вступу в ЄС отримати, окрім геополітики?