Коли нещодавно німецький ексканцлер Шредер раптово розповів, на яких умовах росія й Україна за його посередництва в Стамбулі на початку війни нібито досягли згоди щодо її припинення, це був не стільки «історичний нарис» (до речі, сумнівний, бо навіть відповідних повноважень в української делегації не було), скільки наполегливий повтор російської СУЧАСНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ щодо миру.
Як повідомляє на OBOZ.UA Олег Шевченко, Шредер зазначив, що йому відомий мирний план, який складався з п’яти пунктів. Першим пунктом цього плану є відмова України від членства в НАТО, другий — «двомовність» України, третій — «автономія» Донбасу, четвертий – «гарантії безпеки» для України і п’ятий пункт – переговори щодо статусу Криму.
Не зупинятимусь на тому, що тоді (за словами Шредера) начебто тільки американці завадили досягннню таких домовленостей, а лише зауважу: ці умови помітно перетинаються з тим, що теж нещодавно казали лавров в ООН, а путін на «валдаї» в сочі.
Оскільки ж всі три рази — з невеликим інтервалом! — ця «концепція» оголошувалась саме для іноземців, у тому числі в варіанті «від Шредера» (насправді, звичайно,на прохання путіна), адресат всіх таких повідомлень — не Україна (адже наша позиція з умов миру відома), а Колективний Захід (подумки — й Глобальний Південь, включаючи Китай).
У зв’язку с цим Захід повинен не розхолоджуватись, а, розуміючи, що путін всіма засобами благає припинення війни, навпаки — збільшити на нього тиск.
Пропускаючи повз вуха натяки щодо «автономії» Донбасу (все ж таки, мабуть, як частини України?) та «перемовин» відносно Криму (тільки, мовляв, без вступу України до НАТО, а ще надайте російській мові статус теж державної — то й все, навіть не було згадок про «нові геополітичні реалії»!), треба не «втомлюватись» від України з її боротьбою за всю Цивілізацію, а надавати їй максимально можливу допомогу, бо пуйло вже в розпачі й потрібно його тільки дотиснути.
В Молитві, яку надав людству особисто Ісус, — «Отче наш» — вживається саме множина: НАШ, НАМ, НАС. Погоджуюсь із тими тлумаченнями, згідно з якими під «МИ» тут мається на увазі не родина, громада чи навіть країна, а людство в цілому — принаймні, всі християни.
Разом і подолаємо чортячу навалу.