Про ситуацію щодо обшуків в компанії «Автомагістраль-Південь» – в колонці для РБК-Україна розповідає Микола Березовський, президент Національної асоціації дорожників України (НАДУ).
Два останні тижні «Автомагістраль-Південь» в центрі уваги. Заяви, спростування, знову заяви.
Давайте по фактам. Це не перша атака на бізнес, який працює із держзамовленням, у зв’язку із нібито «штучною» націнкою та завищеними кошторисами.
Мені це нагадує боротьбу із спекулянтами в радянські часи. Для ринкової економіки це нонсенс. Не подобається ціна – не купуй.
Собівартість Starlink може бути значно нижчою ніж ціна реалізації, так проведімо обшуки у SpaceX та вручимо Маску підозру?
У випадку з «Автомагістраль-Південь» все ще більш абсурдно, адже приватні будівельники на держзамовленні працюють за…визначеними державою цінами.
Щоб розрахувати очікувану вартість ремонту мосту, дороги тощо, держава проводить моніторинг цін або використовує ціни з наявної бази даних. В процесі закупівлі саме держава погоджує договірну ціну та контролює ціни на матеріали на усіх етапах реалізації об’єкта.
Будівельник фізично не може завищити ціну встановлену державою. Але він може зменшити свою собівартість. Наприклад, інвестувати у більш сучасну техніку з автоматизованим управлінням, яка, на відміну від звичайної, дозволяє виконувати ту ж саму роботу з меншими витратами. Чи завдає будівельник таким чином збитки державі? – Звичайно, ні. Чи отримує будівельник надприбутки? Також ні. Для купівлі нової техніки потрібно залучити фінансування. Не факт, що інвестиція окупиться. Можеш виграти, а можеш програти. Але державні перевіряльники хочуть лише рахувати там, де бізнес виграє.
Я не кажу, що так саме сталось у випадку з «Автомагістраль-Південь». Там взагалі поки що не зрозуміло, до чого висувають претензії та про які контракти йдеться. Я кажу про загальну проблему…
Якщо у контролюючих структур є претензії до виконання контрактів підрядником, є ж нормальний цивілізований шлях вирішення конфлікту. Вважаєте, що ціна на якусь роботу могла бути меншою – будь-ласка, до суду. І нехай суд визначає, чи є правові підстави вимагати зменшення цін, чи не має.
Тим більше у випадку з «Автомагістраль-Південь» йдеться не про компанію – одноденку з фіктивними власниками. Це дійсно гігант, який на ринку понад 20 років! Генеральний директор компанії не змінюється вже майже 15 років.
Це люди, яких знає увесь ринок. Це люди, які завжди першими завозили найсучасніші зразки техніки, запроваджували міжнародні стандарти (наприклад, у сфері експлуатації автодоріг). Вони пробивали шлях, яким рухались всі інші. Це люди, які стали першими інженерами Fidic в Україні. Завдяки їх підтримці у нас є профільна освіта. Це відома команда, яка багато років фанатично займається інфраструктурою.
Я шокований позицією Нацполіції – «все у них нормально, нічого такого ми не вилучили, можуть працювати…».
Як працювати, якщо тобі вже чітко повідомили, що вже куплена експертиза, що наступний крок це арешт рахунків та майна?
Як працювати, якщо є ризик, що компанію більше не допустять до участі у тендерах?
Як працювати, якщо компанії лише зараз частково повертають кошти за контракти 2022 року? «Автомагістраль-Південь» вже прокредитувала державу на суму 8 млрд грн. А напередодні зими потрібно ще вкладати сотні мільйонів у закупівлю реагентів, підготовки техніки до зимового періоду («Автомагістраль-Південь» обслуговує понад 7 тисяч кілометрів автодоріг в Україні).
Як, скажіть, залучати фінансування, домовлятись з постачальниками про відстрочку платежів, коли у тебе в будь-який момент можуть заблокувати рахунки?
Мене питають про причини того що відбувається. Можливо це перерозподіл ринку? Хто за цим стоїть?
Говорімо лише фактами. Хтось вже вкладає дуже чималі суми в інформаційну дискредитацію компанії. Вже є хвилі платних розміщень новин. А буде ще більше. Висновки робіть самі.
Я можу казати лише про наслідки атаки на компанію.
Знищення компанії – колосальний удар по іміджу країни, по ринку, по інвестиціям. Це сигнал всім учасникам ринку, що завтра вони можуть бути наступними. Що треба шукати якийсь потужний «дах», бо правова система, конкурентний ринок в цій країні більше не працюють.
У нас ще є великі гравці ринку. Але одночасно реалізовувати декілька таких масштабних проєктів, таких як магістральний водогін Кривого Рогу, без «Автомагістраль-Південь» наша країна вже буде не спроможна…
Навіщо і кому це треба?
Я від всієї галузі пропоную профільному міністерству, Офісу генерального прокурора, Нацполіції, повернутись до відкритого діалогу з бізнесом. Країна бореться за виживання. Не варто, замість єднання зусиль для боротьби із зовнішнім ворогом, послаблювати її потенціал. Такого не має бути!