Бачу, що цілком притомні люди поширюють дурницю про те, що українці «вичєркнулі сєбя» з історії Другоі Світової і треба туди повернутися, бо он Трамп каже, що Гітлера перемогли росіяни.
Друзі, ми не вичєркнулі сєбя із Другоі Світової. Поясню із символічної точки у любому моєму Дніпрі.
Коротенький лікбез. Отже, ми не вичєркнулі. Міф про переможця у війні почався з тосту Сталіна у 24 травня 1945 на переможному бенкеті: «Спасибо русскому народу за победу над фашизмом».
Міф почався зі спеціально скликаного у січні 1944-го політбюро ЦК ВКП(б) за участі Сталіна, Берії і Хрущова коли Довженка цілу ніч «рубали на шмаття у Кремлі» (його слова зі Щоденника) за кіноповість «Україна в огні». З того, що Сталін кричав про Довженків націоналізм і ревізію ленінізму: «почему Украина, причем тут украинцы, где русские?»
Попри те, що Україна була головною метою Гітлера і центром його ідеологічного колоніалізму, найбільш руйнівні битви відбувалися на її землях, а в абсолютних цифрах під час Другої світової загинуло більше мешканців радянської України, ніж радянської Росії.
СРСР десятиліттями методично просував всередині країни і назовні два міфи: один — про вирішальну роль російського народу у перемозі над фашизмом, а другий — про архаїчного, дикого «українського поліцая». Обидва міфи міцно й надовго вросли у західну свідомість. Ми довго були під підозрою щодо особливої, чисельнішоі, аніж в інших народів (це абсолютно не так) колаборації з нацистами і антисемітизму ( гляньте публікації Guardian, lndependent та інших про українських правих, навіть після 2014), а от росіяни — лишались борцями з фашизмом, переможцями фашизму.
Попри те, що, на боці союзників проти вермахту воювало і загинуло більше українців, аніж французів, британців і американців разом узятих. (Цю статистику наводить Тімоті Снайдер у виступі в Бундестазі 2017 року)
В голові Трампа рояться радянсько-російські міфи. От саме їх нам і потрібно деконструювати. І в своїх головах, і в західних.
Ось вам пророцтво із Довженкового «Щоденника», він усе це бачив уже тоді, відразу після перемоги:
«Якщо вся доблесть синів України у війні оформиться в єдиний побідний совєтський котел, а на рахунок українців випреться штучно утворена петлюрівщина і антисемітизм, то краще мені вмерти і не знати більше людської підлості, бездонної ненависті і вічної брехні, якою оплутані ми».