А-50У ПКС РФ з бортовим номером RF-93966. Фото: mil.in.ua
Пошкоджений у Білорусі один із російських літаків раннього повітряного попередження і управління A-50U MAINSTAY D, зараз, ймовірно, переміщений на ремонтну базу в Таганрозі в Росії. Про це інформує Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані британської розвідки.
Як повідомляється, транзитний політ відбувся на меншій, ніж зазвичай, висоті, ймовірно, через пошкодження.
За даними розвідки, літак забезпечував ситуаційну обізнаність для винищувачів МіГ-31К FOXHOUND D, модифікованих для запуску балістичних ракет повітряного базування AS-24 KILLJOY, які Росія розглядає як ключовий стратегічний потенціал.
“Модифікація передбачала видалення внутрішнього радару літака для збалансування планера, що зробило пілотів залежними від зовнішніх джерел ситуаційної обізнаності, таких як MAINSTAY”, — йдеться у звіті британських розвідників.
Існує реальна можливість того, що спільні російсько-білоруські повітряні операції тепер будуть змушені покладатися на наземний контроль і супровід винищувачів, доки не буде розгорнута інша основна база, відзначили у британській розвідці.
Там також нагадали, що 7 березня очільник Білорусі Олександр Лукашенко підтвердив, що один із російських літаків раннього повітряного попередження і управління A-50U MAINSTAY D, дислокованих в Білорусі, був пошкоджений. Літак майже напевно був атакований невеликим безпілотним авіаційним комплексом без екіпажу.
26 лютого на білоруському аеродромі "Мачулищі", який використовується російськими повітряно-космічними військами, сталися вибухи, внаслідок яких було пошкоджено літак дальнього радіолокаційного стеження А-50. Офіційно пошкодження літака-розвідника не підтверджувались.
Чим важливий літак А-50 для армії РФ
Як повідомляє Telegram-канал "Моніторинг", який відстежує активність російської бойової авіації, літак А50У має велику дальність дії та може виявляти позиції ППО з висоти, що робить його дуже ефективним засобом збору інформації про військові об'єкти.
"Така інформація може бути використана для підготовки ракетної атаки на українські об'єкти та засоби протиповітряної оборони, або для забезпечення більш ефективного захисту російських літаків під час проведення бойових дій на території України", — йдеться у повідомленні.
Відтак знищення літака А50У та втрата інформації про позиції українського ППО можуть позбавити Росію важливих переваг у проведенні військових дій на півдні та на сході України, допоки росіяни не знайдуть альтернативу, наприклад використання іншого літака в інших локаціях біля державного кордону, зазначається в дописі.
А-50 — радянський і російський літак далекого радіолокаційного виявлення та управління. Створений на базі військово-транспортного літака Іл-76 на авіаційному Таганрозькому науково-технічному комплексі ім. Г. М. Берієва спільно з НВО “Вега” (Московський науково-дослідний інститут приладобудування), на заміну застарілому на той момент літака Ту-126. Разом з радіотехнічним комплексом “Джміль”, встановленим на ньому, утворює авіаційний комплекс радіолокаційного дозору та наведення А-50.
А-50 може застосовуватися для виявлення та супроводження повітряних та надводних цілей, оповіщення командних пунктів автоматизованих систем управління видів Збройних Сил про повітряну та надводну обстановку, застосовуватися для управління літаками винищувальної та ударної авіації при їх наведенні на повітряні, наземні та морські цілі, а також служити повітряним командним пунктом.
Прийнятий на озброєння у 1989 році. У 2003 році почалася модернізація А-50.
Крім робіт з радіотехнічного комплексу, було вдосконалено систему управління та комплекс зв'язку. Модернізовано робочі місця членів тактичного екіпажу літака, інформація стала відображатися на рідкокристалічних індикаторах. Високих технічних характеристик РЛС вдалося досягти за рахунок введення наскрізного каналу цифрової обробки радіолокаційної інформації та модернізації приймального і передавального пристроїв; наростити можливості функціонального програмного забезпечення дозволила заміна бортової обчислювальної машини на нову, яка побудована на сучасних цифрових обчислювальних машинах з більшою продуктивністю та швидкодією. Модернізації піддана також система відображення на робочих місцях операторів.