Фото: Оскар Янсонс
Після того як за підсумками 2022-го українська економіка впала більш ніж на 29%, їй тільки й залишається рости – іншого шляху просто немає. Бюджет-2024 прогнозує зростання ВВП на 5%. З одного боку, не густо з огляду на попередній обвал майже на третину. З іншого — і це зростання в умовах війни має бути якось обґрунтоване.
Наскільки реальне для вітчизняної економіки зростання наступного року на 5% і завдяки чому це можна зробити? Ці питання KP.UA обговорила із економістами.
У напрямку дефолту?
Представляючи бюджет на 2024 рік, у Мінфіні голосно заявили, що цей документ приведе нас від «бюджету війни до економіки перемоги». Проте економісти, вивчивши документ, мають сумніви, що до «економіки перемоги» обрано правильний шлях. Аналітик Данило Монін у розмові з KP.UA зізнався: після вивчення документа стає сумно. Складається враження, що цей бюджет нас веде не до зростання економіки, а до дефолту.
– У 2024 році планують лише за обслуговування боргів заплатити 424 млрд гривень, тобто понад 10 млрд доларів відсотків, – каже експерт. — Витрати на обслуговування боргів у бюджеті-2024 більші, ніж на медицину та освіту разом узяті. І це – із убитою «в мотлох» економікою. Але це ще не все. На кінець 2024 року держборг, на думку Мінфіну, становитиме 110% ВВП. У планах — кредит 42 млрд доларів за середньою ставкою 5,5% річних у валюті 2024-го, тоді як 2023-го року ставка в середньому становила близько 1%. Тобто нинішні борги збираються виплатити новими боргами за підвищеною ставкою, а потім на цьому фоні піднімуть податки, щоб викачувати підвищену ренту. І так робитимуть доти, доки реальний сектор остаточно не звузиться.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко також вважає, що все не так уже й страшно. За його словами, дефолту – тобто ситуації, коли уряд не може погасити зовнішній борг – точно не буде.
— Найімовірніше, тут маються на увазі лише ОВДП, — каже експерт. – Але у нас більша частина ОВДП у НБУ, тож вони самі собі погасять. Мінфін продасть нові облігації, їх знову купить НБУ, а потім Мінфін погасить НБУ старі ОВДП, тож жодних проблем не виникне.
– Такі витрати на обслуговування боргу ведуть нас як мінімум до соціального дефолту, – підсумував аналітик Аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ. – До війни обслуговування боргу коштувало нам 170 млрд грн і наздоганяло витрати на освіту чи медицину, 2023-го сума досягла 270 млрд грн, — наводить цифри експерт. – Але заплановані 424 млрд грн свідчать, що в ієрархії державних інтересів кредитор стоїть на першій позиції, а здоров’я та освіта нації – набагато нижчі. Причому зверніть увагу, що йдеться навіть не про погашення боргу, а лише про сплату відсотків. Це просто вимивання оборотних коштів, внаслідок чого держава просто не в змозі виділяти гроші на соціальні потреби, охорону здоров’я та освіту, не говорячи про науку.
Джерела зростання: головне – споживчий попит населення
Роблячи свої прогнози, у Кабміні для початку зазначили, що в поточних умовах високого ступеня невизначеності та непередбачуваності «процес прогнозування у традиційній до війни формі та розрізі показників став фактично неможливим». Тобто простими словами, про всяк випадок нагадали, що вони не прозорі і працюють як можуть.
Водночас на зростання ВВП в уряді все ж таки розраховують, хоч і обмовилися, що він може бути серйозно ускладнений численними ризиками – ймовірним продовженням обстрілів об’єктів енергетичної, транспортної інфраструктури, руйнуванням виробничих потужностей, ускладненням логістичних зв’язків, зовнішньою міграцією населення, введенням обмежувальних заходів з боку країн-сусідів на імпорт чи транзит українських сільськогосподарських товарів, а також втрат, пов’язаних із наслідками руйнування греблі Каховської ГЕС. З іншого боку, негативні економічні наслідки війни пом’якшуються швидкою адаптацією українців до нових умов життя та роботи в умовах війни.
На думку авторів документа, основним двигуном у формуванні економічного зростання в Україні наступного року залишиться приватне споживання. Тобто найбільший внесок у зростання ВВП вноситиме наш споживчий попит.
«З відновленням економічної активності в країні, зростанням заробітних плат та покращенням споживчих настроїв спостерігатиметься нарощування споживчої активності населення, — йдеться у пояснювальній записці до документа. — 2024 року очікується зростання споживання домогосподарств, чому сприятиме збільшення середньомісячної заробітної плати як у номінальному – до 21 852 грн, так і у реальному вимірі – на 6%. Додатковим фактором відновлення споживчого попиту буде зменшення рівня безробіття у 2024 році з 18,8% до 13,4%».
Великі надії чиновники покладають на відновлення інвестиційної діяльності та на поступове зростання експорту, яке підтримає вітчизняних виробників. Щоправда, все це відбуватиметься «під час вирішення проблем із логістикою та зниження ризиків».
Після зниження інтенсивності активних бойових дій найбільш швидкими темпами відновлюватиметься сфера послуг, яка є найчутливішою до зростання активності українців, які повертаються до своїх домівок, вважають автори документа.
Також відбуватиметься активне відновлення малого та середнього бізнесу, який, по-перше, потребує менших інвестицій, по-друге, є більш мобільним, по-третє, має на сьогодні значну бюджетну підтримку у вигляді кредитних програм та податкових послаблень. Насамперед йдеться про виробництва, пов’язані із задоволенням першочергових потреб, роздрібної торгівлі, а також креативної індустрії.
Найбільш тривалим буде процес відновлення великих промислових підприємств, зокрема металургійних, машинобудівних, частина з яких суттєво зруйнована. Такі підприємства вимагатимуть більш тривалого часу та істотно великих інвестицій для відновлення зруйнованих потужностей, розбудови логістики та пошуку нових ринків збуту.
– Наша економічна модель сьогодні проста як брухт, – каже Олексій Кущ. – Суть така. Отримати міжнародну допомогу, купити на ці гроші імпорт, зняти з імпорту податки плюс зняти податки з доходів фізичних осіб, переважно з військових та бюджетників. По суті, податками оподатковуються лише споживання імпорту та зарплати бюджетного сектору. У результаті отримуємо, що єдиний зростаючий сектор української економіки – це торгівля. Дещо перепадає сфері послуг, куди просочується міжнародна допомога через зарплати бюджетників та військових. А ось промисловість у такій моделі, на жаль, у мінусі. Як у мінусі і ВПК, оскільки військова галузь є похідною від рівня промисловості, а не навпаки. ВПК просто неможливо розвивати на тлі знищення профтехосвіти, науки та суміжників із цивільних галузей.
Зростання у 5%: реально, але мало
Підбиваючи підсумки, Олександр Охріменко зазначив, що зростання економіки у 2024 році на закладені в бюджеті 5% цілком реальне. Інше питання, каже експерт, що такими темпами ми компенсуватимемо обвал ВВП 2022 року дуже довго. Нам потрібне зростання на 10% як мінімум.
У той же час Данило Монін вважає, що поки не бачить підстав для зростання споживчого попиту, за рахунок якого планують піднімати економіку. Зарплати бюджетникам особливо не підвищують, крім мінімальної, а зарплати у приватному бізнесі на тлі того, що війна триває другий рік, – під великим питанням. Тому, каже Монін, поки що всі ці цифри – просто пальцем у небо.
Олексій Кущ взагалі зазначає, що 5%-ну динаміку називати «зростом» не варто.
— З огляду на майже 30% падіння української економіки у 2022 році, заплановані 5% — це не зростання, а часткове відновлення. Все, що нижче 30% — це, можна сказати, відігравання втрачених показників. На низькій основі порівняння, яку ми маємо зараз, показувати позитивну динаміку зовсім нескладно, — резюмував Кущ.