Мовознавиця пояснила відмінності між назвами свята.
Є декілька причин різних назв свята / колаж УНІАН, фото ua.depositphotos.com
Великдень 2026 для православних християн настане завтра, 12 квітня. Господині вже щосили печуть паски та фарбують яйця, а потім усією родиною підуть до храмів, щоб освятити продукти та вдома відсвяткувати свято. Однак мало хто розуміє, що означає слово «Великдень» і чому російською мовою свято називається інакше. Наукова співробітниця Інституту енциклопедичних досліджень НАН України, кандидатка філологічних наук Олеся Сулима відповіла на всі питання.
Пасха і Великдень — що за свято, як з’явилася назва
Фахівчиня пояснила, звідки взялася назва Великдень і Пасха. За її словами, у російській мові просто закріпилася церковна назва свята – «Пасха», а власної народної назви в них немає. В українській мові, згідно з Етимологійним словником, Великдень – це дослівний переклад грецького словосполучення, яке означає «великий день». Шляхом зрощення це словосполучення перетворилося на іменник «Великдень».
Назва «Великдень» в українській мові сприймається, як народна, тому що обидва слова – і «великий», і «день» – звичні для нас, та й слово утворене продуктивним способом творення – зрощенням. Слово «Пасха» в нашій мові теж є, але воно має акцент саме на релігійному контексті, можливо, на проповіді, богослужіння, пов’язані з цим святом, традиції тощо.
Відео дня
Слово «Пасха» походить від грецького слова, яке, своєю чергою, походить від давньоєврейського слова «песах», що означає «перехід», «вихід». Якщо говорити про первинне значення слова «песах» – то це «проходити повз щось», «минати». Це слово потрапило спершу в грецьку мову, а потім через старослов’янську – у слов’янські мови.
Юдейський Песах – це свято на честь виходу євреїв з єгипетського рабства. Згідно зі Старим Завітом, тоді євреї мазали одвірки кров’ю ягняти для того, щоб їхні оселі оминув Янгол Смерті та вражав лише єгипетські родини:
«Тут є акцент як на жертовності, так і на тому, щоб щось лихе пройшло повз. Відповідно вже християнська Пасха частково взяла момент жертовності крові, тому що ягня – це була жертва, і кров є ознакою цієї жертви».
Уже в Новому Завіті, каже Сулима, свято набуло нового змісту, і Ісус Христос ніби і є ось тим ягням, Агнцем Божим, що приносить себе в жертву заради спасіння всього людства. Тобто й християнська церковна традиція пов’язана передусім з жертовністю, з жертвою. Є такі слова апостола Павло сказав: «Наша Пасха – Христос, принесений у жертву за нас». Відповідно значення жертви збереглося в грецькій назві свята та згодом – у російській мові.
«Якщо говорити про українську традицію та мову, то в слові Великдень основне не жертовність, а результат – те, що Ісус Христос воскрес. І Воскресіння є основою всього свята. Слово «Великдень» підкреслює, що це свято має перевагу перед іншими святами, велич події, перемогу життя над смертю. Ще є відцерковна назва цього свята – «праздників праздник», — додала експертка.
Сулима нагадала, що у польській та чеській мові Великдень називають «Вєльканоц» – це велика ніч. І справді вважають, що Ісус Христос воскресає о 12 годині ночі, і саме в цей час у церквах починають співати «Христос Воскрес».
Що не можна освячувати на Великдень: священник назвав продукти — і це не лише алкоголь
Святкуємо не лише Великдень: календар вихідних та свят у квітні 2026 року
Священик назвав два найкращі дні, щоб випекти паску: коли це робити і як молитися
Отже, зрозуміло, чому Великдень називається Великдень — в українській мові Великдень – це основна й загальнонародна назва свята, але іноді вживають і слово Пасха. Але Пасха – це слово, пов’язане безпосередньо з церковною традицією. Наприклад, кажуть пасхальний канон, а не великодній.
Цікавий факт, що слово Пасха є в різних варіаціях, наприклад, у французькій, італійській, іспанській, німецькій. В англійській мові це свято називається «Easter» на честь давньогерманської богині весни.
довідка
Олеся СулимаМовознавиця, доцентка, кандидатка філологічних наук
Олеся Сулима — викладачка української мови Українського державного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова.
Закінчила Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова й отримала диплом магістра з відзнакою. Кандидатка філологічних наук. Доцентка.
У колі зацікавлень: граматика української мови, комунікативна лінгвістика та психолінгвістика.
Є авторкою низки статей, присвячених морфології та синтаксису української мови, та розробницею різноманітних курсів із лінгвістики у Малій академії наук України.
Нині працює в УДУ імені Михайла Драгоманова на кафедрі української мови.