Вероніка виїхала з Краматорська 24 лютого 2022 року — у перший день повномасштабної війни. Разом із маленькою донькою та мамою вона спершу опинилася на заході України, згодом — в Іспанії, а потім родина переїхала до польської Познані.
Після кількох ночей, проведених у ванній через повітряні тривоги, жінка зрозуміла: заради безпеки дитини треба їхати далі. До Іспанії Вероніка вирушила автомобілем — за кермом була сама, а шлях у понад 2000 кілометрів тривав три дні.
Згодом родина переїхала до Познані. Саме там Вероніка відчула спокій і безпеку, яких так бракувало після початку війни. Вона розповідає, що її вразили чисті вулиці, відсутність безпритульних тварин, доступність міського простору та спокійне ставлення до дітей.
Особливо жінці сподобалося, як у Польщі працює система підтримки мешканців. Якщо людина сплачує податки у місті, вона може отримувати бонуси — знижки на паркування, відвідування басейну, аквапарку чи спортивних об’єктів. Таку ідею Вероніка хотіла б бачити й в Україні.
Донька Вероніки вже навчається у польській школі. За словами жінки, місцева освіта більш лагідна: дітей не сварять публічно, оцінки не обговорюють перед класом, а домашні завдання у першому класі нескладні.
Попри це, Вероніка не забуває про Україну. Вона хоче, щоб донька добре знала українську мову й пам’ятала своє коріння.
«Звісно, хотіла б повернутися в Україну, але не знаю, чи зможу. Мені хочеться, щоб дитина добре знала українську і пам’ятала: вона з України», — розповідає жінка.
Джерело: АКМЦ.