За інформацією: Суспільне Вінниця.
Українські військовослужбовці полку «Скеля» під час польових військових навчань. Getty Images/AFP/Genya Savilov
- Військовослужбовець Віталій Салтан, якого мобілізували 26 січня 2026 року, помер від пневмонії, так і не потрапивши на навчання на полігоні.
- Інший військовий, Андрій Чередніченко, помер у машині швидкої допомоги через три тижні після мобілізації. Він хворів понад тиждень, і до лікарні з локації, де проходять базову загальну військову підготовку (БЗВП), не доїхав. Його дружині також назвали причиною смерті пневмонію.
- Дмитра Іванченка мобілізували до війська 6 січня, а 29-го госпіталізували. Коли до нього приїхала дружина, Дмитро вже був у медикаментозному сні, з якого так і не вийшов. Він помер 8 лютого 2026 року від пневмонії.
- Усі троє були військовослужбовцями окремого штурмового полку “Скеля” та проходили навчання в межах полку, але в різних точках. Родичі цих військових не розуміють, чому їхні рідні померли, чи надавали їм медичну допомогу під час навчань та чому їх госпіталізували в уже настільки критичному стані.
- Аби в цьому розібратися, Суспільне поговорило з рідними померлих, командуванням та медиками "Скелі", а також подало запити до військового омбудсмана, Командування медичних сил, Командування сухопутних військ та правоохоронних органів. І зʼясувало, що історії смерті на БЗВП від хвороб — проблема не лише одного полку.
- "Його відправили в лікарню помирати"
Військовослужбовець Віталій Салтан, якого мобілізували 26 січня 2026 року, помер від пневмонії, так і не потрапивши на навчання на полігоні.
Інший військовий, Андрій Чередніченко, помер у машині швидкої допомоги через три тижні після мобілізації. Він хворів понад тиждень, і до лікарні з локації, де проходять базову загальну військову підготовку (БЗВП), не доїхав. Його дружині також назвали причиною смерті пневмонію.
Дмитра Іванченка мобілізували до війська 6 січня, а 29-го госпіталізували. Коли до нього приїхала дружина, Дмитро вже був у медикаментозному сні, з якого так і не вийшов. Він помер 8 лютого 2026 року від пневмонії.
Усі троє були військовослужбовцями окремого штурмового полку “Скеля” та проходили навчання в межах полку, але в різних точках. Родичі цих військових не розуміють, чому їхні рідні померли, чи надавали їм медичну допомогу під час навчань та чому їх госпіталізували в уже настільки критичному стані.
Аби в цьому розібратися, Суспільне поговорило з рідними померлих, командуванням та медиками "Скелі", а також подало запити до військового омбудсмана, Командування медичних сил, Командування сухопутних військ та правоохоронних органів. І зʼясувало, що історії смерті на БЗВП від хвороб — проблема не лише одного полку.
"Його відправили в лікарню помирати"
Віталій Салтан служив у "Скелі" діловодом. В одному з розподільчих центрів на Дніпропетровщині він реєстрував новобранців, яких потім розсилали на БЗВП. Його дівчина Анастасія часто з ним зідзвонювалася й постійно уточнювала, чи Віталія не ображають в частині. На це він відповідав: "Ну хто мене може образити?"
— Він розумів, де знаходиться, розумів, що командири строгі, — говорить Анастасія. — Його не били, не забирали телефон на тиждень, як, пишуть під постами про цей полк, часто буває. Він був дуже ретельним у роботі. Але я не розумію, чому, коли він захворів, йому не надали належної допомоги? Думаю, якби його вчасно вилікували від пневмонії, він би жив.
Віталія мобілізували 26 січня, а 28-го він уже був у частині "Скелі". Анастасія згадує, що, орієнтовно, 30 січня він почав скаржитися на погане самопочуття й повідомив, що звернувся до медика частини. Там йому видали препарати для лікування хворого горла. 5 лютого Анастасія відправила Віталію посилку з ліками найпершої потреби при застуді. Однак Віталій почав приймати їх запізно, полегшення не було.
У ніч на 16 лютого Віталія госпіталізували в лікарню у Камʼянському. Він повідомив про це Анастасію, того ж дня вона знайшла адресу й приїхала. Віталій уже був в реанімації. Завідувач реанімації сказав, що Віталій — тяжкий пацієнт, що він "на кисні", але провідати його можна. Анастасія була присутня під час забору мокротиння у Віталія. Це робили для того, аби зрозуміти, що саме за пневмонія у чоловіка.
— Більше лікар нам нічого не пояснював, — продовжує Анастасія. — Наступного дня Віталію зробили рентген. Чому не одразу? Це мені теж не зрозуміло. Коли лікар побачив результати рентгену, він був знервований — це було по ньому видно. Ми сиділи з мамою Віталія в коридорі й питали, що з ним. А лікар відповідав: "Важка пневмонія, що неясно?" Отак із нами спілкувалися. Оскільки нам досі не надали історію хвороби, по факту я так і не знаю, що стало причиною пневмонії.
Коли Віталія перевели на штучну вентиляцію легень, він ще був притомний. Коли Анастасія його побачила, то плакала, говорила, що все буде добре, але Віталій заперечно хитав головою.
Віталій Салтан помер у реанімації 22 лютого. Йому було 34 роки.