Фото: REUTERS/Ivan Antypenko
Наслідки підриву Каховської ГЕС будуть дуже суттєвими як у короткостроковій, так і довгостроковій перспективі. Про те, чим стане черговий військовий злочин РФ для української економіки, KP.UA поговорила з експертами.
Дефіцит води
Обговорюючи руйнування Каховської ГЕС, насамперед треба говорити про руйнування кахівського гідровузла, через що на Херсонську, Запорізьку та Дніпропетровську області чекає дефіцит води. За словами аналітика Аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексія Куща, це дуже серйозна проблема, адже доступ до якісної води у достатньому обсязі є одним із базових стандартів життя.
– Одна з великих ілюзій, які панують у нашому суспільстві, полягає у впевненості в тому, що вже чогось, а води в Україні більш ніж достатньо, – каже Олексій Кущ. – Насправді це міф, і за загальним обсягом відновлюваних водних ресурсів Україна посідає 57-е місце у світовому рейтингу з показником 139 куб. км. Для порівняння: показник Великобританії – 147 куб. км, Туреччини – 200 куб. км, Румунії – 211 куб. км, Сербії – 162 куб. км. Не краща ситуація і з якістю питної води: 58-е місце у світі та індекс 55,1 за 100-бальною шкалою.
І це до того ж, уточнює експерт, що 100 балів не є якимось формальним недосяжним показником. 100-бальну якість води мають Австрія, Великобританія, Греція, Ірландія, Ісландія, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Фінляндія, Швейцарія. А висока якість питної води – це здоров’я нації, тривалість життя, повноцінний розвиток дітей, відсутність багатьох хвороб.
Але, продовжує Кущ, навіть ця не така вже й висока забезпеченість водними ресурсами в Україні географічно нерівномірна. У більшості центральних, південних та східних областей на одну особу припадає 1 тис. кубів на рік. Це дуже мало. Для порівняння аналітик наводить вододефіцитну Індію, де середнє значення цього показника становить 2,2 тис. кубів.
– Найбільший дисбаланс між потребами у воді та її наявністю був зафіксований у Дніпропетровській, Херсонській, Запорізькій, Одеській областях та у Криму, – каже Олексій Кущ. – Тобто проблему не вирішувала навіть наявність величезних накопичувачів води – штучних морів. Нині ж із водного балансу постраждалих регіонів доведеться викреслити близько 60% водних ресурсів та, відповідно, 60% споживання.
Нестачу питної та технічної води вже відчули на собі не лише жителі Херсонської, а й Дніпропетровської областей. Фото: t.me/dnipropetrovskaODA
Нова хвиля переселенців
За словами Олексія Куща, по суті, зруйновано промислову систему розміщення продуктивних сил, яка, навіть незважаючи на її глибоку амортизацію, продовжувала виконувати свою роль у функціонуванні місцевих територіально-виробничих комплексів.
– Наслідки аварії відчують на собі близько мільйона українців та сотні промислових підприємств, – вважає Кущ. – Зараз у зоні ризику дефіциту води знаходяться найбільші міста регіону – Кривий Ріг, Нікополь, Марганець, Дніпрорудне, Енергодар. Складна ситуація із водозабезпеченням ЗАЕС.
Окрема розмова – нова хвиля переселенців.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко наголошує: людей, звісно, переселити треба. Але якщо говорити не про трагедію кожної сім’ї, а про сухі цифри у масштабах країни, то, каже експерт, це не стане великою проблемою порівняно з тим, що ми маємо на сьогодні.
— У регіоні давно йшли бойові дії, багато хто вже виїхав, — зазначає експерт. — Думаю, що доведеться переселити близько 10 тисяч людей. Порівняно з 2 мільйонами переселенців це не має великих цифр.
Втрати аграріїв
Олександр Охріменко вважає, що особливих втрат сільському господарству регіону вибуху Каховської ГЕС не приніс, оскільки там давно йшли бойові дії. Більше того: експерт пропонує повернутися в минуле та згадати, що, коли будували Каховську ГЕС, якраз сільськогосподарські землі та затопили.
– Для сільського господарства потрібна просто нормальна меліорація, а тут якраз краще обійтися без ГЕС, – каже експерт.
Але все ж таки більшість експертів налаштовані набагато менш оптимістично, вважаючи, що зараз цілком можна говорити про знищення зрошувального землеробства в регіоні. Тобто під великим питанням опинилося вирощування огірків, помідорів, цибулі, часнику, а також знаменитих кавунів. На думку Олексія Куща, тепер цей регіон може перетворитися на напівпустелю.
Крім того, каже експерт, Україна втратить близько 15-20% свого експортного зернового потенціалу, і це лише у короткостроковій перспективі. Ті, хто займалися овочами, фруктами, вирощуванням досить вологолюбного зерна, переорієнтуються на посухостійкі рослини, наприклад, на соняшник.
Докладно про це ми писали тут.
Довгострокові перспективи для аграріїв України взагалі та регіону зокрема також виглядають не надто оптимістично.
— Скидання води з Каховського водосховища внаслідок прориву дамби призведе до зниження рівня води у всіх водосховищах по Дніпру для вирівнювання загальної динаміки скидання води до Дніпровського лиману, — зазначає Олексій Кущ. — Поки що дніпровські водосховища «притримують» скидання для зменшення тиску на заплавні території, але це буде недовго. У довгостроковій перспективі родючим ґрунтам півдня загрожує перетворення на солончаки, адже тривале використання поливу, коли рослини споживають воду, залишаючи у ґрунті солі, призвело до критичного накопичення солей. У разі зникнення поливного землеробства сольові відкладення почнуть виходити на поверхню, що призводить як до загибелі рослин, так і утворення на поверхні сольової пробки у вигляді сульфатів, хлоридів і карбонату натрію. Ймовірно, негативний вплив на людей через попадання цих солей у дихальну систему, як це вже відбувалося в Узбекистані під час висихання Аральського моря.
У регіоні безліч зруйнованих будинків, допомога на відновлення яких також має бути виділена з бюджету. Фото: t.me/khersonskaODA
Судноплавство під питанням
Крім того, очікується певний дефіцит звичних літніх продуктів, які доставляли в різні міста України завдяки судоплавству, продовжує тему аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак.
– Не виключено, що спекулянти намагатимуться заробляти на цьому, встановлюючи великі націнки на дефіцитні овочі та фрукти. З іншого боку, враховуючи, скільки українців виїхало з країни, а також той факт, що зарплати практично не зростають, тому наші співгромадяни економлять на всьому, можна припустити, що спекулянти в результаті швидко здадуться. Адже в таких умовах попит на товари не зростатиме, і дуже мало хто буде готовий купувати продукти за занадто завищеними цінами.
Щодо можливостей судноплавства, думки експертів розділилися.
Так, економіст Всеволод Степанюк вважає, що тепер Дніпро став несудноплавною річкою для перевезення вантажів до моря. І щоб води для проходу суден було достатньо, доведеться поглиблювати річище.
З колегою погоджується Олексій Кущ, який зазначає, що знищення Каховського водосховища призведе до погіршення вантажної навігації в нижній течії Дніпра.
У той же час аналітик Данило Монін нагадує, що Дніпро вже давно не використовується, адже по ньому проходить лінія фронту. А Олександр Охріменко взагалі каже, що втрата судноплавності Дніпра — це неправда.
— І, між іншим, якраз до будівництва Каховської ГЕС кораблі Дніпром ходили, — зазначив експерт.
Генерація електроенергії не постраждає
В «енергетичному» питанні українські економісти виявилися одностайними: знищення Каховської ГЕС, з погляду генерації електроенергії, не матиме суттєвого впливу на енергосистему країни.
За словами Максима Орищака, найбільшої шкоди зазнає не енергетичний сектор, оскільки Каховська ГЕС останнім часом вже не виробляла електроенергію, а все ж таки водопостачання великих міст та сільського господарства.
— Насправді від Каховської ГЕС було мало толку: її потужність у кілька разів менша за потужність однієї Запорізької ТЕЦ, — погоджується Охріменко. – Розмови про те, що на Дніпрі потрібно залишити лише ДніпроГЕС і від цього буде більше економічного ефекту, точилися вже давно. В Україні всі гідроелектростанції є збитковими. ГЕС вигідна, якщо є гірська річка, а в нас на рівнинах від них немає жодного штибу, крім того, що ДніпроГЕС закриває Дніпрові пороги.
Дорог у сільській місцевості після спаду води залишилося небагато. Фото: t.me/khersonskaODA
Оцінки втрат
Зрозуміло, що всіх цікавить головне питання: в яку суму обійдеться відновлення? Олексій Кущ вважає, що зробити такі підрахунки поки неможливо, але вже зараз ясно, що йдеться про кілька мільярдів доларів. Щодо часу відновлення, то, на думку експерта, на це знадобиться щонайменше п’ять років.
Керівник консультаційної компанії «Агроаналіз» Вадим Дудка, посилаючись на інформацію про те, що зруйновано лише верхню частину греблі, вважає, що відновлення водопостачання можливе в короткі терміни. За його словами, будівництво всієї греблі з монтажем обладнання за технологіями 70-річної давності зайняло 5 років. Тож за сучасних технологій та фінансування, каже експерт, дамбу можна відновити за три-чотири роки.
Водночас Голова Союзу споживачів комунальних послуг Олег Попенко вважає, що це питання набагато складніше, ніж просто оцінка втрат і термінів відновлення.
– Потрібно розуміти доцільність тих чи інших вкладень, – зазначив Попенко у коментарі KP.UA. – Якщо Каховську ГЕС доведеться зводити заново, заново має йти і планування. ГЕС будували за часів СРСР з розрахунком на одні виробничі потужності, зараз ситуація кардинально інша. Тому й говорити про вартість відновлення поки що зарано.
— Врахувати всі втрати від руйнування Каховської ГЕС можна буде лише за фактом завершення цієї катастрофи у процесі відновлення, — підсумував Максим Орищак. — Попередні оцінки втрат та необхідних сум на відновлення зараз дуже різні та досягають 15 млрд доларів. Але також слід враховувати і збитки в майбутньому від низької споживчої активності населення, і удар по банківському сектору країни, і недоотриманий прибуток бюджету від сільськогосподарської діяльності, і довгострокові екологічні проблеми регіону та країни. Наприклад, уже зараз ми знаємо, що недорахуємось понад 100 тисяч тонн урожаю.
Окремо експерт виділяє втрати для рибальства: на думку фахівців, на оновлення рибного фонду потрібно 15-20 років. Орищак вважає, що це спричинить зростання вартості рибної продукції на внутрішньому ринку. Тобто, каже експерт, окрім додаткових видатків з бюджету в умовах війни та недоотримання прибутку держскарбниці, країна отримає додатковий фактор для зростання цін цього року та екологічні проблеми у майбутні роки.
Цікаву думку, яка йде врозріз із думкою колег, у розмові з KP.UA висловив Олександр Охріменко, який нагадав, що зараз у нас основна проблема – війна, а не руйнація ГЕС. Більше того: експерт не виключає, що мине зовсім небагато часу, і ми почуємо, що Каховське водосховище треба було спустити ще до війни. Адже свого часу на цьому місці було унікальне природне місце – Великий Луг, який під час будівництва ГЕС просто знищили.
– Мені здається, ГЕС відновлювати не будуть, просто поговорять та залишать цю ідею, – зазначив Охріменко. – І з кожним роком аргументів на користь того, щоб не займатися її відновленням, буде дедалі більше.