За інформацією: Суспільне Вінниця.
Віра Капустіна на робочому місці. Фото: Суспільне Кропивницький
Через ковід і війну побільшало людей, які працюють удома – віддалено або на фрилансі. У декого режим роботи не змінився. Кропивницька вчителька Віра Капустіна спробувала різні варіанти. Вона проводила уроки у школі, влаштовувала онлайн-навчання в домашньому кабінеті, виїжджала в окремий офіс поза межами школи. Суспільному кропивничанка розповіла, як у кожному з випадків усе організовує, щоб це їй допомагало.
12 березня відзначають День організації домашнього офісу.
Віра Капустіна 23 роки працювала в школі. Має дві педагогічні освіти, тому викладала і трудове навчання, і українські мову й літературу. У 2020 році пішла з навчального закладу через проблеми зі здоров’ям. "Я дуже люблю свою рідну 18-ту школу, вдячна колегам і керівництву за підтримку й роки досвіду, – розповідає кропивничанка. – Навіть зараз не вистачає шкільної атмосфери. Мені пропонували залишити хоч одну годину викладання, але я відчувала, що все одно буде важко з цілим класом".
Зі слів кропивничанки, деякий час відпочивала й відновлювалася, а потім знову почала викладати українську мову й літературу – цього разу за межами школи. Для занять об’єднувала дітей у мінігрупи по двоє чи п’ятеро.
Деякий час винаймала окреме приміщення для офісу. Потім почалася повномасштабна війна з Російською Федерацією, і Віра Капустіна перенесла всю роботу додому. Офіс облаштувала у своєму помешканні.
"Важливо, щоб було робоче місце, – розповідає кропивничанка. – У мене є мої невеличкі шість квадратів. Це мій кабінет. І коли я розпочинала заняття онлайн, то все одно переодягалася й фарбувалася. Тобто удома я йшла на роботу. Просто я не їхала кудись, а переступала через поріг".
У домашньому кабінеті кропивничанка працювала майже рік – з кінця лютого 2022 року до кінця січня цього року. Тепер знову винаймає офіс. Він виглядає як звичайний клас у школі. Заняття проводить лише тут. Удома ж вирішила більше відпочивати.
Віра Капустіна каже: працювати не в межах структури, а самій на себе, їй допомагають чітка самоорганізація і дисципліна. "У школі ти перебуваєш у системі і підпорядковуєшся її правилам. Ти – творець на уроці і виконавець поза уроками. А тут ти сам багато чого вирішуєш. Визначаєш кількість груп, складаєш програму й графік занять. Це все дуже важко сумістити. Але я керівник процесу. Я сама створюю проєкти й сама їх реалізую".
За словами кропивичанки, допомагають відновити ресурс заняття йогою, читання сучасної літератури, походи в кіно й прогулянки містом. "Я люблю цікаві заходи й зустрічі з людьми, – каже Віра Капустіна. – Професійного вигоряння в мене не було, бо я дуже люблю цю роботу. Мені завжди неймовірно подобалися саме уроки в школі й робота з дітьми. Зараз я саме цим і займаюся – навчанням дітей".
Домашній офіс Віри Капустіної. Фото: Віра Капустіна
Психологиня Ірина Радул розповіла Суспільному, що до неї побільшало звернень від людей, які змушені працювати вдома. Каже: це почалося три роки тому через карантинні обмеження.
"Люди психоемоційно виснажені й скаржаться, що не вистачає спілкування з колегами в професійному середовищі. Людина – соціальна істота. На роботі є схвалення, заохочення, конкурентне середовище. Це все стимулює до самореалізації. А вдома, коли немає таких умов, це пригнічує психоемоційний стан людини".
Зі слів психологині, люди готові звільнятися з дистанційної роботи і йти працювати в офіс за меншу зарплатню. "Тут ще залежить від керівництва – як воно організовує умови для психологічного комфорту працівника. Треба час від часу виводити людей в офіси, проводити зустрічі. Якщо немає такої можливості, то людині треба вступати в якесь соціальне угрупування, ходити на групові заняття".
Ще однією проблемою є прокрастинація – відкладання справ на потім. Люди, які працюють у домашньому офісі, часто не мають жорсткого графіку й самі розподіляють свою роботу. Через це можуть прокрастинувати. Щоб цього не було, психологиня радить використовувати кілька прийомів. За її словами, насамперед варто мати чіткий режим праці на день. Каже: сама веде щоденник, де розписує всі плани й поточні справи. Також є техніки, які дозволяють посилити самодисципліну й активізуватися тоді, коли немає бажання чогось робити.
"Є техніка, як правильно лінуватися, – говорить Ірина Радул. – Треба прилягти і взагалі не ворушитися. Уже за п’ять хвилин ваш організм протестуватиме й змусить вас щось робити. Інший прийом – почати щось робити й не зупинятися. При цьому це може бути якась механічна дія. Головне, не робити зупинки, щоб не провалитися в яму, коли опускаються руки. У цьому випадку ти своїми мікродіями викликаєш сплеск діяльності. Ще є техніка 15-хвилинної справи, коли ти кожні 15 хвилин перемикаєшся на іншу справу. А взагалі краще одну велику задачу розділяти на маленькі цілі і поступово все робити".