Фото: REUTERS/Maxim Shemetov (ілюстративне)
Долар понад 100 рублів якщо і не привів жителів окупованих регіонів України в стан шоку, то як мінімум змусив понервувати. Скільки б не говорила «влада» про те, що ніякої прив’язки рубля до долара вже давно немає і панікувати немає підстав, але виглядає все трохи не так красиво.
Бар’єр узятий!
Сто карбованців за долар – це більше психологічний бар’єр, після подолання якого постає закономірне питання: що далі? В окупованих ОРДЛО та окремих районах Запорізької та Херсонської областей відбулося не менш закономірне підвищення цін на всі товари та послуги.
– У магазинах цінники міняли по два рази на день, а на касі ціна за товар була взагалі іншою, ще більшою, – поділилася враженнями мешканка окупованого Донецька Неллі Ісакова. – Грубо кажучи, поки я йшла до каси від вітрини та несла пів кіло цукерок – ціна зросла на третину від тієї, що була вказана на ціннику. Касири були розгублені, я сказала, що за правом споживачів повинна заплатити стільки, скільки вказано на ціннику, а в них у касі була забита інша ціна. Пробили нею, але викликали адміністратора і в неї потім довго все з’ясовували. Вранці цінники знову переписали.
На ринках в окупованих містах частина павільйонів, які працювали навіть у дні серйозних обстрілів, закриті, хоча ситуація цілком сприяє торгівлі – на звуки далеких вибухів вже мало хто звертає увагу. «Закриті, бо чекають на нову ціну», — так пояснюють сусіди по торгових місцях. Найчастіше ролети опущені на кондитерських точках та прилавках із м’ясною продукцією, причому місцевого виробництва.
— Навіть коли долар та євро ще трималися на якихось звичних позиціях – 80-90 рублів, то можна було побачити, як потроху зростають ціни – на рубль-два на тиждень. Зараз вони стрибнули: в півтора рази подорожчали побутова хімія та засоби гігієни, знову зросла ціна на бензин, запчастини для автомобілів, — розповідає інший донеччанин Михайло Богданов (ім’я змінено). – Незрозуміло, чому дорожчають солодощі, якщо вони виготовлені тут, як то кажуть, із вітчизняних інгредієнтів? Овочі та фрукти у перекупників спочатку коштували не так щоб дешево. Зараз ось з’явилася черешня по 400 рублів (150 грн) за кіло, малина по 250 рублів (95 грн) – продавці кажуть, що все херсонське. Але це дорого, звідки б воно не було!
Швидко скинути не вдасться
На вивісках обмінних пунктів курс долара 14 серпня було встановлено такий: 93 рубля (купівля) – 103 (продаж). А 15 серпня вже 97,5 рублів (купівля) – 99 рублів (продаж). При цьому на окупованих територіях ходять лише так звані «сині» долари – випуску 2009-2017 року, нові. Старі – тобто «білі» долари 2006 року випуску та старші, обмінники можуть купити, але за зниженим на 10% курсом.
Але що робити як із синіми, так і з білими доларами – населення окупованих територій, як і всієї Росії, не знає. Бігти міняти їх на рублі? Але хто знає, яким буде курс завтра, і чи не виявляться колишні «дерев’яні» знову такими паперами, що нічого не значать, за пачку яких можна буде купити половинку хліба?
Піти второваною доріжкою і, швидко скинувши долари, закупитись побутовою технікою чи меблями, теж не варіант. Перефразовуючи дитячий вірш – «під час шляху ціна могла підрости».
— Вже кілька місяців така ситуація: замовляєш, наприклад, пластикові вікна чи шафу за однією ціною, привозять через кілька тижнів вже за іншою. У договорах ціни не фіксують. Звалюють на курс долара все що завгодно, навіть ціни на насіння і кавуни, — пояснює донеччанин. – І зовсім незрозуміло, що робити із накопиченнями у доларах. Скидати не хочеться — раптом курс підскочить ще, наприклад, до 130-150 рублів (а такий варіант цілком можливий), тоді буде шкода, що скинули по 93. Якщо обвалиться, то тим більше немає сенсу скидати. Перевести кудись банківським переказом у нас неможливо. Тому доларові «заначки» поки що лежать, у кого вони є. Якщо ціни зростатимуть, тоді, звичайно, доведеться нести в обмінники.
Хитрий план такий
Звичайно, Росія вдає, що все йде за задумом і завзято товкмачить населенню, що інфляція в країні навряд чи досягає 5%. Проте в « нових регіонах » уже підрахували, що з весни минулого року м’ясо птиці та крупи, ковбаси та сосиски подорожчали щонайменше на 15-20%, і це не межа.
— Дешеві курячі спинки, які економні господині беруть для бульйонів, влітку минулого року коштували 35-40 рублів за кіло, зараз – 60-70. Зростання у півтора рази! Про зарплати та пенсії такого сказати не можна! – каже Неллі Ісакова.
Озираючись навколо, донеччани та луганчани розуміють, що їх знову використовували у брудній грі ті самі росіяни. По-перше, санкції, як би не голосили протилежне пропагандистські клікуші з телеекранів, все-таки діють – доларовий оборот сповільнився, валюти в країні не вистачає, розплачуватися з іноземними постачальниками скоро не буде чим, а рублі чомусь не скрізь приймаються. По-друге, в окремих громадян у кишенях з’явилися гроші – зарплати бойовиків, мільйонні виплати за смерть у безглуздій війні. Влада, вирішивши, що народ розбагатів, потурає зростанню цін і впевнена, що нарешті росіяни зажили багато. По-третє, «долар скукожується, рубль зміцнюється» — здається, так сказав Путін, і хоча очі бачать протилежне, є ще ті, хто вірить Путіну, як собі. Ну і по-четверте, жителі окупованих територій вже звикли, що їх майже десять років використовують як полігон для різного роду махінацій, контрабандних поставок та інших експериментів. У тому числі і щодо виживання в умовах підвищених цін.
— Паніки, звісно, немає. Ніхто не юрмиться біля пунктів обміну валюти. Але «сотка» – це справді психологічна позначка. Ми просто не знаємо, що буде далі, яка реально на нас чекає інфляція і що нам з цим робити, — каже місцева мешканка.
Втім, росіяни намагаються заспокоїти себе: мовляв, це хитрий хід перед виборами (у РФ 10 вересня обиратимуть новий склад Держдуми). І зараз пограють із курсом долара, потім повернуть, як було, народ видихне і з полегшенням піде голосувати за кого треба. Все як у східній притчі про козу: коли тобі погано – купи козу, поживи з нею, помучся, потім продай і відчуй, як тобі стало добре… Тільки от «коза» зовсім не за притчею почала знищувати хату і бекати, що так і було задумано. Здається, час її виганяти…