Жартівливе скорочення з американських газет XIX століття перетворилося на глобальний мовний феномен.
Історія абревіатури «ОК» / фото ua.depositphotos.com
Слово «OK», що складається лише з двох літер, стало одним із найвживаніших у світі – від політики та науки до побутових розмов і навіть космічних місій. Водночас його походження довгий час залишалося загадкою для лінгвістів, пише IFLScience.
Універсальне, але дивне
«OK» може означати схвалення, нейтральну згоду, сумнів або просто бути словом-паразитом. Його використовують президенти, військові, науковці та звичайні люди на всіх континентах. При цьому воно виглядає як абревіатура, але вимовляється не як слово, а як назви літер – «о-кей».
Судовий лінгвіст Аллан Меткалф зазначав, що «OK» – слово, яке «не повинно було прижитися», бо воно надто відрізняється від типових мовних форм. Проте саме ця дивина і зробила його унікальним.
Відео дняСотні версій походження
Протягом десятиліть існували десятки теорій щодо походження «OK». Його пов’язували з:
- німецькими, французькими та британськими скороченнями;
- грецькою фразою «Ὅλα Καλά» («все добре»);
- латинським «Omnis Correcta»;
- телеграфним сигналом «open key»;
- мовами Західної Африки та мовою індіанців чокто.
Деякі президенти США, зокрема Вудро Вільсон, навіть підписували документи як «Okeh», вважаючи це корінним американським словом.
Відповідь знайшли у Бостоні
Ситуація змінилася у 1960-х роках, коли лінгвіст Аллен Вокер Рід виявив статтю в газеті Boston Morning Post від 23 березня 1839 року. Це – найдавніше відоме письмове вживання «OK».
У матеріалі пояснювалося, що OK означає «oll correct» – жартівливе, навмисно неправильне написання фрази «all correct». У той час у Бостоні була мода на абревіатури з помилками – своєрідний сленг XIX століття.
Політика зробила «OK» безсмертним
Слово могло б зникнути разом із модою, але його врятували президентські вибори 1840 року. Прихильники Мартіна Ван Бюрена називали себе OK Club – за його прізвиськом Old Kinderhook. Газети підхопили гру слів, і «OK» увійшло в масову культуру.
З цього моменту воно почало поширюватися спочатку США, а згодом – по всьому світу.
Чому «OK» вижило
На відміну від слів «добре», «чудово» чи «відмінно», «OK» не несе емоційної оцінки. За словами Меткалфа, його сила – у нейтральності.
«OK дозволяє погодитися або відмовити, не висловлюючи власного ставлення. Просто: OK чи ні».
Сьогодні це слово використовують у дипломатії, медицині, IT, авіації й навіть у спілкуванні з космонавтами.