Фото: molbuk.ua (ілюстративне)
Столичні ОСББ почали промацувати ґрунт і з’ясовувати, чи вистачить у мешканців коштів на купівлю власного генератора. Особливо активізувалися будинки з електроплитами, тобто ті, життєдіяльність яких на 100% залежить від електрики. Чому українцям знову доводиться діяти за звичним принципом «Порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих» і чи можна було б розраховувати на державу в цьому питанні?
І знову збираємо гроші
Мешканці Києва один за одним отримують листи щастя від власних ОСББ. І навіть ті, хто вже збирали на генератори два роки тому.
– Восени 2022-го ми вже збирали гроші на генератор, – розповідає мешканка нового ЖК у Солом’янському районі столиці Оксана. — Але тоді багато мешканців роз’їхалися, гроші здали не всі, до того ж, я так розумію, всі вважали, що нам цей генератор знадобиться лише на кілька місяців. Зрештою купили простий генератор, який не оснащений автозапуском. Тобто він запускається в ручному режимі за певним графіком у пікові години вранці та ввечері. Решту часу протягом дня під час відключень електрики тепловий пункт та насосні будинки знеструмлені, і, як виявилося, це дуже погано для технічного стану внутрішньобудинкових мереж. Наприклад, після тривалого вимкнення не можуть запустити насосну. Крім того, не працює пожежна сигналізація, що у нинішній ситуації взагалі неприпустимо.
За словами Оксани, на початку липня правління ОСББ знову звернулося до мешканців із проханням збирати гроші.
«Наш будинок на 100% залежить від електрики, припинення енергопостачання автоматично зупиняє роботу теплового пункту та всіх насосів: холодної та гарячої води, опалення, – йдеться у листі. — Є велика потреба у джерелі резервного живлення для ліфтів. Наш будинок має 25 поверхів, в ньому проживають люди різного віку та з різним станом здоров’я, деякі мешканці при необхідності не можуть ні піднятися в квартиру, ні спуститися вниз. Для оптимальної роботи ліфтів, теплового пункту, насосів та іншого обладнання потрібний дизельний генератор із системою автозапуску потужністю 80-100 кВт, орієнтовна ринкова вартість якого становить 600-800 тис. грн плюс підключення близько 200 тис. грн. Кошторисом ОСББ такі витрати не передбачені та і резервів у сумі 1 млн грн немає. Тому пропонуємо зібрати гроші за рахунок добровільних разових цільових внесків».
Добровільно пропонують здавати по 2 тис. грн з однокімнатних квартир та по 3 тис. грн з двокімнатних. Якщо добровільних внесків не вистачить, обіцяють вжити «добровільно-примусових» заходів.
«У нас 1500 грн на прибирання під’їзду зібрати не можуть»
На сьогодні в Україні зруйновано чи окуповано понад дві третини всієї української генерації електроенергії. Значну частину працездатного залишку становлять сонячні електростанції, які не дадуть електрики взимку, та АЕС, що покривають мінімальне споживання. Тим часом, ворог не перестає атакувати енергосистему, і масштаби руйнувань продовжують зростати.
Повне відновлення генерації вимагає тривалого часу та величезних коштів, про те, що воно станеться до початку опалювального сезону, ніхто не мріє. Не дивно, що ОСББ починають готуватись до зими вже зараз. Тим не менш, ставлення мешканців будинків до таких ініціатив все ж таки неоднозначне.
По-перше, якщо в будинку на 250 квартир зібрати на генератор реально хоча б теоретично, то в старій «хрущовці» або просто малоквартирному будинку це практично неможливо. Особливо з огляду на те, що у старих будинках живуть здебільшого пенсіонери, яким грошей вистачає лише на покриття мінімальних потреб. Але це не означає, що вони теж не хотіли б жити зі світлом та опаленням.
— У нас у будинку зібрати півтори тисячі гривень на прибирання під’їзду – і то є велика проблема. Про збір на генератор навіть не йдеться, — каже житель Києва Антон.
По-друге, навіть платоспроможні мешканці нових ЖК далеко не завжди готові розлучатися зі своїми «кровними».
— Багато хто виїхав і вважає, що відсутність електрики в будинку, непрацюючі насоси та ліфти – це не їхні проблеми, — розповідає мешканка одного зі столичних ЖК Олена. – Особливо зухвало виглядає, коли ці квартири здаються. ОСББ намагається потихеньку боротися з такими хитрунами – вивішує списки боржників, відключає їм перепустки на в’їзд автомобіля на територію. Це трохи допомагає, але не завжди.
«Почали не з того»
Відповідаючи на запитання, чому на генератори не можна направити частину міжнародної допомоги, голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко зазначив, що, по-перше, є серйозні проблеми із проведенням реформи житлового фонду. По-друге, обґрунтувати європейцям витрати грошей на те, щоб поставити в кожному будинку зарядну станцію для постачання електроенергії під час відключень, досить складно.
– Водночас для ОСББ є спеціальні програми, – зазначив Олег Попенко у розмові з Коротко про. – Є програма КМДА щодо компенсації вартості генераторів. Вона працює, і в Києві компенсують не лише сонячні батареї, про що писали багато ЗМІ, а й генератори, зокрема. Також у деяких банках можна взяти на генератор безвідсотковий кредит. І, нарешті, за держпрограмою ОСББ може отримати грант на компенсацію витрат на сонячні панелі, інвертори та акумулятори.
Енергетичний експерт Юрій Корольчук погоджується: програми допомоги сьогодні справді працюють. Але, по-перше, вони насамперед закривають потреби соціальних об’єктів – лікарень, шкіл. По-друге, вони компенсують не всі суми, і навіть там, де обіцяють повернути 70%, зазвичай є додаткове обмеження – скажімо, до 200 тис. грн. Тобто, зрештою, все одно доведеться скидатися мешканцям. І по-третє, каже експерт, розпочали, як завжди, не з того.
– Я думаю, що програма має працювати так: оглядаються всі будинки, по кожному виноситься рішення, потім ці будинки ставляться у чергу на генератори, – зазначив Юрій Корольчук у коментарі Коротко про. – Така процедура була б правильною та нормальною, хоча, звичайно, і тут є свої «але». Почнемо з того, що на реалізацію такої програми потрібно дуже багато людей і багато часу. Навіть якби вона стартувала 2023-го, зараз би не закінчилася – на це потрібно не менше 4-5 років. Крім того, за такої програми закупівлі та розподілу генераторів неминуче виникли б черги. Отже, будуть ті, хто хоче без черги, а також ті, хто хоче в цьому «допомогти». Тобто знову корупція.
Тож, каже експерт, знову все зводиться до того, що проблему мешканцям доведеться вирішувати самостійно. Причому було б надто оптимістично думати, що збором мільйона все й обмежиться. Генератори треба обслуговувати, до того вони ж часто ламаються і вимагають недешевого ремонту. Отже, купівля генератора ОСББ – це зовсім не останні витрати.
Питання руба
Куди ставити?
Останнім часом мешканці нижніх поверхів «щасливих» будинків з генераторами скаржаться на нестерпний шум від генераторів і вдень і вночі. Нерідко їх ставлять під вікнами.
За словами Олега Попенка, генератор під вікнами ставити не можна: є норми, згідно з якими генератор може бути встановлений на відстані щонайменше 6 метрів від будинку. Інверторні генератори, які заряджаються від мережі, зарядні станції, встановлюють у підвалах.
Але й 6 метрів часто не рятують. Навіть на відстані 8-10 метрів від будинку генератор може сильно шуміти і заважати, тому треба шукати вихід, який би влаштував усіх. Юрій Корольчук каже, що можна його відтягнути на 15 метрів від будинку, хоча чим далі, тим вищі втрати електроенергії. Крім того, можна накрити генератор спеціальною коробкою і навіть зробити її звукоізоляційною, але це додаткові витрати. Словом, каже експерт, сусідам треба домовлятися та приходити до консенсусу, щоб по можливості знижувати до мінімуму дискомфорт усіх мешканців, зокрема людей на перших поверхах.
А тим часом
Приватним споживачам також допоможуть
Як повідомили у Міненерго 22 липня, Україні запрацювали фінансові програми для підвищення енергонезалежності споживачів.
Програма кредитування для фізосіб на придбання установок, що генерують електроенергію з альтернативних джерел: кредит під 0%, до 480 тис. грн, до 10 років, банки-партнери: Приватбанк, Ощадбанк, Укргазбанк, Сенс Банк, «Глобус». «Доступні кредити 5-7-9» на сонячні панелі, інвертори, системи зберігання електроенергії та інше допоміжне обладнання: кредит під 7% річних для ОСББ та ЖБК, до 5 млн грн, до 5 років, 46 банків-партнерів. Програма «ГрінДІМ», де держава компенсує частину вартості обладнання сонячних електростанцій та/або теплових насосів, придбаних ОСББ та ЖБК: компенсація до 70% вартості, до 1 млн грн на встановлення СЕС, до 2 млн грн – на встановлення теплових насосів, до 3 млн грн – якщо одночасно встановлюється СЕС та тепловий насос. «Доступні кредити 5-7-9» на газотурбінні, газопоршневі або біогазові установки, що генерують: до 150 млн грн, до 10 років. Пільгове кредитування на реалізацію проєктів з відновлення енергетичної інфраструктури: на перший рік — 13,5% річних, починаючи з другого року — ставка, що плаває, до 25 млн євро, до 5-7 років, 19 банків-партнерів.
З усіх питань можна дзвонити на урядову гарячу лінію з питань енергетики СТРУМ 15-49.