Фото: facebook.com/oleksandr.alfyorov
Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров повідомив про складнощі у виконанні закону «Про деколонізацію», по суті – дерусифікацію. За словами Алфьорова, якби закон діяв без винятків, то перший, хто потрапив би під нього — це Тарас Шевченко. Про це він сказав в інтервʼю “Українській правді”.
— Якби закон діяв без винятків, то перший, хто потрапив би під закон «Про деколонізацію» – академік імператорської академії мистецтв Тарас Григорович Шевченко, — зазначив Алфьоров.
Значення мають практична діяльність та її наслідки, підкреслив голова УІНП. Українське походження у цьому процессі не є універсальним маркером та іноді вводить в оману. Так він пояснив те, що композитор Петро Чайковський з козацького роду Чайок признаний носієм імперської культури, а адмірал армії Російської імперії Степан Макаров родом з Миколаєва – ні.
— Адмірал Макаров пов’язаний з Миколаєвом, був дослідником, мав праці про Чорне море. Він не ніс російської ідеї в маси. Закон говорить, що Макаров не підпадає під дерусифікацію. Грубо кажучи, він не був Столипіним, а був військовослужбовцем, науковцем – так вирішила експертна комісія у складі Інституту національної пам’яті. Вона працює автономно від нас. Але у місцевої громади Миколаєва є повне право самостійно вирішити, чи зносити в місті пам’ятник Макарова, — підкреслив Алфьоров, відмітивши, що у Росії є човен «Адмірал Макаров», з якого обстрілювалася Україна.
Також голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров сказав, що декомунізацію в Україні не можна назвати завершеною, адже цей процес лише закінчився у Києві. Крім того, за його словами, українська сторона була здивована тим, що президент Польщі Кароль Навроцький подарував Зеленському книгу з іменами жертв Волині під час їхньої зустрічі у Варшаві у грудні.
Джерело