Фото: apteka.net.ua (ілюстративне)
На початку березня нас може очікувати аптечний бум. Люди вже складають списки ліків, сподіваючись заощадити, як тільки ціни поповзуть вниз. Адже з 1 березня ціни на найбільш затребувані основні лікарські засоби мають знизитися на 30% – таке рішення затвердила Рада національної безпеки та оборони на основі декларації, яку подали виробники лікарських засобів, дистриб’ютори та аптечні мережі. Рішення РНБО ввів у дію своїм указом президент, він же, як відомо, був ініціатором кампанії по державній регуляції фармацевтичного ринку. До чого це призведе — журналістка Коротко про поцікавилася у експертів.
Плюс розширення «Доступних ліків»
Рішення РНБО передбачають зміни до нині чинного законодавства, однак певні позиції вже затверджено. Після зустрічі з представниками фармацевтичного ринку очільник МОЗ Віктор Ляшко повідомив про те, що на 30% подешевшають 100 найбільш популярних лікарських засобів, а щодо решти ліків українські виробники і учасники фармацевтичного ринку задекларували зниження цін на 20%. Після урядового засідання додав такі деталі:
надбавки дистриб’юторів до оптово-відпускних цін на всі лікарські засоби не можуть перевищувати 8% (за певними виключеннями); роздрібні надбавки на рецептурні лікарські засоби складатимуть від 10% до 25% залежно від вартості препарату; роздрібні надбавки на безрецептурні засоби не мають перевищувати 35% від закупівельних цін; маркетинг, реклама та інші способи просування імпортних і вітчизняних медпрепаратів забороняються, доки уряд не впровадить систему референтного ціноутворення; відновлюється державний нагляд за ціноутворенням на ліки. Ціни в аптеках перевірятиме Держпродспоживслужба.
Наряду з цим з боку МОЗ та НСЗУ запроваджується контроль за наявністю у лікарнях препаратів, які пацієнти мають отримувати в рамках програми медичних гарантій. Обіцяють також розширювати програму «Доступні ліки».
Позначиться на прифронтових селах
Все виглядає так, що за державне регулювання виступили самі учасники фармацевтичного ринку. Після обурення Володимира Зеленського цінами на ліки, 10 лютого Аптечна професійна асоціація України (АПАУ) направила до МОЗ Декларацію про взаємодію щодо зниження вартості лікарських засобів, під якою підписалися 17 виробників ліків, 2 дистриб’юторські компанії і 5 мереживних аптечних закладів. В аптеках також кажуть, що керівництво пішло на цей крок в добровільно-примусовому порядку.
— Давайте згадаємо, як через силове регулювання проходила медреформа. Спершу все було нормально, люди підписували декларації, а потім з’ясувалося, що сімейних лікарів на всіх не вистачає. Бо ніхто не рахував кількість практикуючих медиків первинної ланки, в реформу заклали всіх, хто отримав дипломи терапевтів. Так може вийти і цього разу. Порахували суспільний резонанс, але забули порахувати наслідки, — каже Катерина, представниця однієї з мереж-підписантів (прізвища просила не називати з міркувань професійного спокою).
За прогнозом нашої співбесідниці, з 1 березня ціни справді знизяться, буде підвищений попит. З часом аптечні заклади можуть почати скорочувати свої мережі.
— Насамперед, це торкнеться відділень, які працюють в прифронтових зонах. Вони і зараз фактично не приносять доходу і діють більше як соціальний проєкт, бо людям ніде більше купити ліків. На такі точки витрачаються досить великі кошти – оренда, комуналка. Фармацевти, які працюють під обстрілами, і водії, які довозять їм ліки, отримують підвищену зарплатню. Щоб аптечна мережа могла утримувати такі аптеки, у великих містах їй потрібно мати багато аптек, які приносять прибуток. А прибуток, вочевидь, впаде, тому і в Києві чи Харкові доведеться закривати ряд відділень.
А що там у Європі
Фармацевт каже, що досвід європейських країн, де вводили регуляцію, свідчить про поступове вимивання з продажів відносно дешевих ліків.
— Це вже можна простежити по програмі «Доступні ліки». Якісь простенькі від тиску можна купити, а більш складні доводиться шукати. Бо кількість пацієнтів, яким виписують рецепт, не співвідноситься із кількістю препаратів. Також з продажу можуть зникнути дорогі ліки, які завозилися поштучно, бо не були широко запитані. Але були необхідні людям з певними захворюваннями. Ніхто зараз не знає, як воно буде. Ми змушені були підписати декларацію, бо це президентський проєкт. Але механізму нема, механізм ще мають створювати. За ті дні, що лишилися до 1 березня, невідомо, чи встигнуть скласти перелік зі 100 препаратів.
Захисники регулювання спираються на факт, що в Україні ціни на препарати у півтора-три рази перевищують європейські.
— Хто знайомий з медичною системою в Європі, знає, що левову частку ліків купують за рецептом. Європейця не цікавить, скільки коштує препарат, бо він платить за нього тільки відсотки. Решту покриває або страховий поліс, або реімбурсація (відшкодування за рахунок державних коштів). Доступність ліків – це те, скільки людина за них заплатила. Якщо препарат коштує 500 гривень, то після подешевшання на 30% чи 20% він не стане набагато доступніший. Навіть по програмі «Доступні ліки» Україна — єдина в Європі, де реімбурсація становить 50%. У Європі — до 60% за рахунок страховки або відшкодування. У Німеччині, де солідарна система, всі 80%, — пояснює Катерина.
Також представники аптек нагадують, що, коли їх змусять «затягти паски», зменшаться податки до державної скарбниці. Хто менше заробляє, той і менше платить.
— Ми всі за те, щоб ціни знижувалися, але шляхом ринкової регуляції, а не силовими методами, — резюмує аптекарка.
Однозначно треба
Сходив до аптеки – і вже наївся, жартують люди, які змушені часто навідуватися до аптек. Чимало пенсіонерів освоїли інтернет саме тому, щоб вивчати ціни на препарати.
— У мене аптека під самим боком, але змушена їздити в інший район двома тролейбусами, бо там є дешева аптека, — зітхає 70-річна Віра Павлівна із Києва.
Вона каже, якби ціни хоча б трохи зрівнялися, мала б у житті полегшення.
— Аптечний ринок однозначно треба регулювати, бо це соціально значимі товари, — переконаний доктор фармацевтичних наук, професор Володимир Руденко. — І в багатьох країнах світу цей ринок регулюється. Ціни в аптеках дуже високі, і самі аптеки до того також причетні. Але регулювати треба не тільки аптеки, а й виробників і дистрибʼюторів. Якщо ми зважаємо на досвід Європи, то маємо насамперед створити, як у багатьох її країнах, каталог, де виписана гранична ціна виробника, гранична ціна дистриб’ютора, гранична ціна аптеки. Щоб було чітко зрозуміло, скільки реально коштує препарат від виробника до аптеки, бо зараз у нас розбіг у цінах може бути у 200–300 гривень.
Щодо переліку ліків, на які ціни мають бути, безумовно, знижені, то експерт зауважує, що він повинен охоплювати різні нозологіі.
— Бо одна історія, коли там будуть такі малозначущі товари, як валідол чи аспірин, інша — якщо серйозні препарати, потрібні людям з хронічними чи важкими розладами здоров’я. Програма «Доступні ліки» покриває якусь частину нозологій але, наприклад, не поширюється на такі чутливі препарати, як антибіотики тощо. Сам міністр охорони здоров’я озвучив, що МОЗ хотіло б включити антибіотики в систему реімбурсації, щоб не було самолікування. Але виробники це проігнорували. Вони, можливо, не зацікавлені, щоб антибіотики продавалися за рецептами. Тому державі треба встановити певні правила. Бо зараз у нас виробник ніяк не регулюється. Не тільки той, хто виробляє лікарські засоби, а й взагалі.
Вчора – ліки, сьогодні – БАДи
Бідкання аптек над потенційним скороченням мережі Володимир Руденко вважає перебільшенням.
— Аптечні мережі активно розвиваються. Щоденно в країні, за даними аналітичних досліджень, відкривають 1-3 аптеки. Тобто кількість аптек постійно збільшується. Про закриття — це, мабуть, все-таки легкий шантаж. Але існує ще інше питання. У нас сьогодні фармацевтів не вистачає, щоб працювали в усіх аптеках, – от ще одна велика проблема.
В цьому році, пояснює вчений, фактично не було студентського набору. Встановили бал 150, і ті, хто його набрав, мабуть, пішли на інші лікарські спеціальності. У багатьох вузах вчаться 10–15 майбутніх фармацевтів. А це означає, що через п’ять років не буде заміни тим, хто пішов на пенсію чи просто з професії.
— Можливо, не треба, щоб в одному будинку працювало п’ять аптек, де торгують люди без спеціальної освіти. Якщо якась мережа закриє кілька точок, споживач точно не постраждає.
Для відкриття аптек, зазначає експерт, умови сьогодні вигідні. У селі — це будь-яке приміщення 20 кв. м, у селищі – 30 кв. м, у великому місті – 50 кв. м. Але в селах аптеки не відкриваються. Разом з тим мало хто говорить, що аптеки не хочуть брати ліцензію на обіг препаратів з вмістом психотропних речовин та наркотиків. Люди страждають від онкохвороб, больових синдромів після поранень, від розладів психіки, а ліки ніде взяти. Бо аптекам на відпуск таких препаратів треба додаткових кілька метрів до загальної площі, потрібен фармацевт, який має фахову освіту, пройшов спеціальну комісію і отримав відповідний допуск.
— Отже, всі хочуть просто торгувати, не реалізовувати ліки, як це має бути, а продавати.
Ще один момент, на який Володимир Руденко звертає увагу, це неконтрольований великий асортимент харчових добавок – БАДів, які фармацевтичні мережі продають під логотипом власних торгових марок.
— Це сотні препаратів, які ще вчора були лікарськими засобами, проходили доклінічні, клінічні дослідження і апробацію. А зараз перетворилися на харчові продукти, що їх нав’язують споживачеві як порятунок від інфарктів, інсультів та інших хвороб. І за чималою, в сотні гривень, ціною. Це не ліцензоване виробництво, як щодо лікарських засобів, такі БАДи можне робити будь-хто і будь де. Держпродспоживслужба, Держлікслужба, Мінохорони, мабуть, не хочуть це взяти під державний контроль. Тому, наголошую, ринок треба регулювати, але в комплексі. І не шляхом декларацій, бо це заяви про наміри, а регулювати законами і постановами Кабміну. І реагувати на порушення нормативних актів, — підсумовує Володимир Руденко.