«Деміївська»
Ще буквально в березні на засіданні ТСК з питань Києва, присвяченої аварійній ситуації на «Деміївській», новий керівник метрополітену порівнював ситуацію з протіканням в тунелі з легкою недугою. «Якщо в людини нежить, вона ж не йде робити рентген, УЗД тощо. Вона йде до лікаря, п’є ліки й працює далі. Така ж ситуація і тут», — переконував депутатів Віктор Вигівський, пояснюючи, чому течію не усували раніше.
Фото: kyivcity.gov.ua Віктор Вигівський
Цей «нежить» призвів до таких наслідків, що усувати їх тепер потрібно через повне відкриття капсули тунелю, і вартість робіт сягне майже 400 млн грн. Підрядник, група компаній «Автострада», дійсно активно працює на об’єкті, у чому ми пересвідчилися, готуючи цей матеріал. Але обіцяне виконання робіт «до кінця літа» знову посунули, це вже втретє: «Фахівці докладають максимум зусиль, щоб рух поїздів на зазначеній ділянці було поновлено на початку осені цього року», — запевнили нас у КП.
«Наразі на перегоні між станціями “Деміївська” та “Либідська” виконуються роботи щодо відновлення стану тунелю. Зокрема: демонтаж залізобетонних тюбінгів, улаштування монолітних залізобетонних конструкцій торцевих стін, герметизація статичних тріщин та стиків оправи тунелю в місцях болтових з’єднань, армування кесонів залізобетонних тюбінгів тунельної оправи, торкретування залізобетонних тюбінгів тунельної оправи», — розказали LB.ua в метрополітені.
У звіті про виконані роботи (підготовчі, облаштування майданчика і розкриття тунелю) зазначені й такі: хімічне закріплення ґрунтів затунельного масиву; улаштування водознижувальних свердловин — отак, власне, й усувають причини протікання.
«На сьогодні роботи на будівельному майданчику тривають у цілодобовому режимі. Після завершення ремонтних робіт необхідно буде провести тестові пуски поїздів перед повноцінним відновленням руху», — пояснили в КП.
Фото: Леся Падалка Підрядник ‘Автострада’ веде активні роботи в районі аварійного тунелю метро ‘Деміївська’
Фото: Леся Падалка
«Поштова»
Київському метрополітену «пощастило» вже двічі опинитися в центрі уваги ТСК з питань Києва, створеної у Верховній Раді. На другому засіданні розглядали загальну ситуацію з наслідками реконструкції Поштової площі й говорили, зокрема, про ймовірний підйом ґрунтових вод, які стікають зі схилів на Поділ. Активісти й деякі колишні чиновники стверджували, що тунель станції «Поштова» також під загрозою підтоплення. Тоді представники КМДА категорично заперечували ймовірність впливу води на цю станцію метро. Але, за інформацією LB.ua, уже наступного дня після засідання представники метрополітену приходили на об’єкт обстежити візуально. Що ми, звісно, вітаємо.
«Центр інжинірингу та експертизи КНУБА (Київський національний університет будівництва та архітектури) проводив обстеження комплексу споруд станції “Поштова площа”. Відповідно до наданого звіту, станція знаходиться у належному технічному стані (2-га категорія). Станційний комплекс та перегінні тунелі, що примикають до неї, знаходяться в належному технічному стані, ризики щодо підтоплення, закриття станції відсутні, — розказали нам у метрополітені. — Фахівці нашого підприємства також провели позаплановий огляд й обстеження споруд, за результатами яких підтвердили відсутність деформацій».
Огляд станції (звісно, нефаховий) провели й ми. На платформі станції «Поштова» зі стелі дійсно не тече. Але якщо заглянути в підземний перехід, який раніше був виходом у бік Річкового вокзалу, а тепер зачинений для пасажирів, то в ньому дуже помітні сліди води на підлозі й сильне протікання на стелі. Практично всі перемички стелі переходу — в деформаційних тріщинах, помітні вони й на стінах (дивіться фото).
Фото: Леся Падалка Так виглядають стіни і стеля підземного переходу з метро Поштової в бік Річкового вокзалу, який зачинений вже багато років
Фото: Леся Падалка Так виглядають стіни і стеля підземного переходу з метро Поштової в бік Річкового вокзалу, який зачинений вже багато років
Фото: Леся Падалка Так виглядають стіни і стеля підземного переходу з метро Поштової в бік Річкового вокзалу, який зачинений вже багато років
Фото: Леся Падалка Так виглядають стіни і стеля підземного переходу з метро Поштової в бік Річкового вокзалу, який зачинений вже багато років
Фото: Леся Падалка Так виглядають стіни і стеля підземного переходу з метро Поштової в бік Річкового вокзалу, який зачинений вже багато років
Фото: Леся Падалка Так виглядають стіни і стеля підземного переходу з метро Поштової в бік Річкового вокзалу, який зачинений вже багато років
На щастя, це лише перехід, а не сам тунель метро. Але й на «відсутність деформацій» не надто схоже.
Метро на Виноградар
Це словосполучення стало в Києві гірким жартом, але надія вмирає останньою. Після всіх скандалів, розкрадань коштів і невиконаних обіцянок запуску метро київська влада намагається перезапустити цей проєкт. І в травні досить неочікувано оголосила новий тендер на будівництво гілки метро від Сирця: «Будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від ст. “Сирець” на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі (1-ша черга будівництва — ділянка від ст. “Сирець” до ст. “Проспект Правди” з двома станціями (“Мостицька” та “Проспект Правди”) та дільницею вилочного відгалуження в бік ст. “Виноградар”) (Коригування) 5-й і 6-й пускові комплекси”. Попередня вартість робіт — 13,95 млрд грн. Термін виконання — до кінця 2026 року.
Але цей план викликає серйозні питання. Головне з яких — а звідки візьмуть такі гроші? Замовник робіт — метрополітен — давно збитковий, оплачувати буде міський бюджет, і поки що не прозвучало, де планують віднайти на проєкт суму, які дорівнює двом річним дотаціям на весь комунальний транспорт столиці (понад 6 млрд грн на 2024 рік).
Фото: Київметробуд Частина змонтованого тунелю метро на Виноградар.
На наше питання про фінансування цього амбітного задуму в метрополітені повідомили лише, що «відповідно до Програми економічного і соціального розвитку м. Києва на 2024–2026 роки передбачено фінансування на 2024 рік у розмірі 328,2 млн грн». Схоже на «без коментарів».
Наразі триває процедура закупівель на Prozorro. Початок аукціону призначили на 17 червня, але поки АМКУ відповідає на скарги потенційних учасників, які вбачають дискримінаційні умови у вимогах замовника, процедура на паузі. Також варто зазначити, що дійсно досвідчених підрядників цього профілю в Україні небагато, а одного з ключових — Київметробуд, який отримав генпідряд минулого разу, — уже не розглядатимуть.
Кадрова катастрофа
Днями Київський метрополітен офіційно заявив про сильний дефіцит кадрів на підприємстві, у зв’язку з чим, зокрема, збільшують інтервали руху поїздів.
«Існує гостра потреба в доукомплектуванні штату працівниками робітничих професій: машиністами електропоїздів, електромеханіками, токарями, слюсарями тощо. Загалом на підприємстві близько 15 % вакансій від загального штатного розпису (це більше від тисячі вакансій)», — зазначили в КП.
Фото: Макс Требухов Машиніст Київського метрополітену
Ми поцікавилися, чи пов’язана кадрова катастрофа з мобілізацією і чи можна вплинути на неї за допомогою бронювання. Відповіді такі: станом на березень 2024 року в лавах ЗСУ перебувають більш ніж 400 працівників Київського метрополітену. А про бронювання відповідають щоразу так: «Бронювання працівників підприємства проводиться відповідно до постанови Кабміну від 27.01.2023 № 76, з урахуванням встановлених на цей час умов та обмежень, кількість заброньованих працівників повинна становити не більше 50 % від кількості військовозобов’язаних».
Чи загрожують блекаути?
Планові й аварійні відключення електроенергії прийшли в Київ раптово й дуже відчутні, тому ми спитали, чи загрожують вони роботі підземки.
«Метрополітен є однією з найскладніших інженерних систем, зокрема, схема електропостачання підприємства передбачає резервування електроживлення споживачів, у тому числі рухомого складу у випадку знеструмлення частини підстанцій. У випадку повної відсутності постачання електроенергії, підземні станції метрополітену будуть працювати як укриття із забезпеченням функціонування всіх необхідних систем життєдіяльності (системи вентиляції, водопостачання, водовідведення, електропостачання тощо) за рахунок живлення від автономних джерел, — відповіли на підприємстві. — На сьогодні система енергозабезпечення метрополітену працює стабільно. Електропостачання поїздів та інших систем, що забезпечують життєдіяльність станцій, забезпечено в повній мірі».
І, схоже, це поки що єдина по-справжньому хороша новина.
Фото: Макс Требухов Працівниця Київського метрополітену
Леся Падалка, журналістка