Керівниця житомирського зразкового фольклорного гурту «Джерельце» Ангеліна Нестерова зберегла і популяризує коляду, записану ще її батьком. Загалом колядувати можна від Святвечора, 6 січня, до свята Стрітення – 15 лютого. Кожна колядка має завершуватися віншуванням – побажанням родині достатку.
6 січня святкують навечір’я Різдва Христового або Святий Вечір. Одним з атрибутів Різдва є колядки, які розпочинають співати після закінчення Всенощної. Суспільному фольклористка Ангеліна Нестерова розповіла, що любов до української колядки вона перейняла від свого батька.
«Я не пам’ятаю себе без колядки, бо народилася на Рівненщині – в такій сім’ї, де берегли традиції, – каже пані Ангеліна. – У нас були поширені колядки, а найбільше вражала коляда, яку співали в церкві після Всенощної – «Ой над Вифлеємом, над щасливим краєм». Це батькова коляда, яку він записав. В нього був цілий зошит з колядками. В ті часи їх ще не було надрукованих».
Ангеліна Несторова згадує, як у дитинстві її брати робили різдвяну зірку:
«Вони робили з решета велику красиву зірку з промінчиками і обклеювали її кольоровим папером, який пропускав світло. Ввечері, коли вже всі – голова сільради, парторги, вчителі і директори шкіл – розходилися по домівках, бо теж хотіли побути в родинному колі, можна було іти колядувати. І хлопці ходили з цією зіркою – її було видно здалеку».
Дідух на покуті; сіно, яке гріло Христа, хлібина, узвар і кутя – ці елементи були важливими атрибутами святкування Різдва в родині Ангеліни Нестерової.
«Дідух у нас був звичайний, – розповідає пані Ангеліна, – це сніп різного збіжжя. Тобто, його не плели спеціально так красиво, як це роблять майстри нині. Я теж зараз маю вже сучасні дідухи, зроблені майстрами. Дідух символізує урожай, добробут і є оберегом роду».
Коли закінчувалися всі свята, 20 січня, на Івана Предтечу, був звичай молотити коляду. Зерна з неї розсипалися, після чого діти сідали і збирали їх: один – овес, інший – жито, третій – пшеницю. Потім це кидали в мішок з посівним, яке навесні висівали. А соломою з дідуха вкривали дерева, щоб їм було тепліше. За словами Ангеліни Нестерової, це і була остання сторінка свята.
Джерело: suspilne.media
