Для союзників України — зокрема, Європи — це відкриє доступ до поставок перевірених на практиці спроможностей і обладнання.
Війна в Україні швидко прискорила інноваційний цикл / фото facebook.com/GeneralStaff.ua
Потужності України з виробництва вітчизняної зброї вийшли за рамки того, що покриваєїї державні контракти і на що уряд має кошти для закупівлі.
Як пише Politico, є кілька способів скористатися цим. Одна з можливостей полягає в тому, що міжнародні партнери закуповують зброю у вітчизняних виробників від імені України — так звана данська модель.
Інша можливість — експорт. Прихильники такого підходу стверджують, що мита та доходи від експорту забезпечать фінансовий стимул для подальшого розвитку нових можливостей, а також збільшать кошти для покриття внутрішніх потреб за рахунок державних закупівель.
Відео дня
Зазначається, що для союзників України — зокрема, Європи — це відкриє доступ до постачання перевірених на практиці спроможностей та обладнання.
«Звичайно, є деякі принципові контраргументи. Крім очевидної необхідності ретельного вибору торговельних партнерів і технологій для експорту з метою запобігання операційним ризикам, тип оборонної продукції, яку Україна готова експортувати, має наслідки для покупців», — ідеться в статті.
Стверджується, що війна в Україні швидко прискорила інноваційний цикл: безпілотники, засоби РЕБ і безпілотні наземні транспортні засоби швидко застарівають. А системи, що швидко розвиваються, хоча й забезпечують технологічну перевагу над противником, кидають виклик меті накопичення запасів на випадок можливого майбутнього конфлікту. Крім цього, питання про експорт української зброї також стосується підтримки нової оборонної екосистеми Європи.
Зазначається, що європейські армії отримають велику вигоду від доступу до українського внутрішнього виробництва озброєнь, що дасть їм змогу навчати солдатів безпілотної війни та інтегрувати підрозділи безпілотників у командні структури, тим самим адаптуючись до реалій сучасної війни з низькими витратами. Для Європи створення власної індустрії безпілотників з нуля займе роки, тоді як партнерство з Україною пропонує легкодоступне рішення для заповнення прогалин у можливостях. Журналісти пишуть:
«Для України, з іншого боку, понад 40 відсотків зброї, яку наразі використовує її армія, виробляється всередині країни, з великим упором на інноваційні системи озброєння. Але галузі необхідно нарощувати виробництво стратегічної зброї, зокрема крилатих і балістичних ракет та стратегічної протиповітряної оборони — саме тут співпраця з європейськими партнерами та інвестиції є найбільш необхідними».
Важливим є те, що нещодавнє створення ЄС оборонного фонду в розмірі 150 мільярдів євро в рамках ініціативи «Дії щодо гарантування безпеки для Європи» дає змогу Україні брати участь у спільних оборонних закупівлях і запозиченнях у партнерстві з членами ЄС. І що найважливіше, ці кошти можуть бути витрачені тільки на оборонну продукцію, де щонайменше 65 відсотків компонентів виробляють у країнах ЄС, Норвегії або Україні.
Цікаво, що в цьому напрямі Київ уже успішно створив спільні підприємства з європейськими партнерами по обороні, такими як Rheinmetall або Thales. Якщо тепер він зможе відкрити свій оборонний експорт, він зможе отримати ще більшу вигоду зі схеми ЄС, що зароджується.
Аналітики вважають, що оскільки будь-яке припинення вогню виглядає малоймовірним, зберігається необхідність у зміцненні збройних сил і оборонних можливостей України, одночасно нарощуючи досвід країни в європейському переозброєнні. Відкриття оборонної промисловості України дасть змогу продовжити бюрократичну інтеграцію і співробітництво з ЄС, а також дасть змогу економіці України безпосередньо отримати вигоду з європейського переозброєння.
Експорт української зброї
Екс-головком ЗСУ Валерій Залужний заявив, що Україна повинна розглядати експорт українських оборонних технологій як джерело ресурсів для виживання, а також як інструмент для розвитку та міжнародної інтеграції.
Він також вважає, що Україна має унікальний досвід, який може стати ключем до вступу в майбутні міжнародні безпекові союзи.