Мама моєї мами: в мережі опублікували 7 зворушливих відеоісторій про бабусь

https://unsplash.com/@jakobowens1

В рамках львівського культурно-освітнього проєкту “Осінь на Плутоні 2.0”, понад 100 підлітків знімають документальні історії про своїх літніх родичів на звичайні смартфони. У проєкті вони вивчають ази сторітелінгу та кінодокументалістики, працюють за менторської підтримки професійних режисерів та монтажерів.

Нещодавно в мережі опублікували 7 зворушливих відеоісторій про бабусь. Ось вони:

Содержание
  1. -1-
  2. -2-
  3. -3-
  4. -4-
  5. -5-
  6. -6-
  7. -7-

-1-

Фільм “Історія життя моєї прабабусі” зняла Олександра Куневич, 13-річна дівчинка з м. Олександрія Кіровоградської області. Образ прабабусі вона відтворила за спогадами свого батька, використавши фотографії з родинного архіву. Дівчинка вважає, що її назвали на честь прабабусі – Олександрою. «Я відчуваю, що нас з’єднує якась невидима ниточка», – розповідає авторка фільму.

Батько Олександри пригадує, що прабабуся мала неабиякий кулінарний талант, особливо гарно готувала капусняк, борщ та вареники, випікала запашний хліб. Життя прабабусі не було легким, вона, як і мільйони українців, пережила страшні трагедії – голодомор, колективізацію та Другу світову війну. Жінка не любила пригадувати ті часи, проте одна щемлива історія збереглася в родинній пам’яті: одного разу прабабуся зі своєю мамою ходила в Олександрію обмінювати речі на їжу та на дорозі побачила чоловіка, який «спух від голоду та їв траву». Страх голоду на все життя закарбувався у її пам’яті. Навіть у мирний час прабабуся мала заховану муку, і при смерті сказала своїм дітям: «Діти, там є мука, не будьте голодними».

-2-

“Звичайна історія моєї бабусі” — так називається документальний фільм Єви Зайцевої із Києва. Дівчині шістнадцять, вона вже має досвід написання сценаріїв та гри на сцені. Зняти фільм було її давньою мрією, яку, нарешті, вдалося втілити у життя. Героїнею відеороботи стала бабуся Людмила. Жінка розповіла про те, як її чоловік, дідусь Єви, отримав роботу на Кубі, і подружжя поїхало на Острів Свободи, де прожило сім років. Працюючи над фільмом разом з батьками, Єва знайшла та оцифрувала велику кількість бабусиних альбомів, дисків та плівок з фотографіями у сімейному архіві.

-3-

У документальному фільмі Анастасії Шикирінської йдеться про бабусю Олю, яку дівчина тепло називає “бабушка”. У березні 2020 року Настя приїхала до рідної Жмеринки з Гамбургу, де живе і навчається у Вищій школі музики і театру на фортепіанному відділі. Дівчина планувала погостити тиждень, а залишилась майже на три місяці. Бабуся Оля завжди підтримувала захоплення онуки і зараз не пропускає жодного її виступу, дивиться концерти онлайн. У свої вісімдесят два пані Ольга жваво працює біля дому та на городі й обожнює випікати штрудлі та пиріжки. “Мама розповідає, що, коли я їду, бабушка говорить з моїми фотографіями і каже, що дуже сумує”, — розповідає Настя.

-4-

Ярослава Соловйова із смт. Петропавлівка Дніпропетровської області зняла фільм про свою бабусю Надюсю (саме так називає її онука). Дівчині 14 років, і вона захоплюється кінематографією. Для проєкту “Осінь на Плутоні 2.0” записала історію про кохання, якою поділилася з нею бабуся. У 1970 році жінка приїхала до Петропавліки із Полтави, студенткою знімала квартиру і мала тут прожити всього декілька місяців. І саме у цей час син господарки будинку запросив у гості друга, щоб той допоміг під час ремонту. Саме ця зустріч стала доленосною для пані Надії.

Бабуся Ярослави все життя працювала фармацевтом, а зараз на пенсії. Вона обожнює готувати різні страви і ділиться своїми таємницями із онукою. Жінка всім серцем хоче відвідати свою “родіну”, але зробити цього не може через свій стан здоров’я та діда, “який не пускає”. Тож повернення у Полтаву так і залишається лише мрією.

-5-

Софії Король із с. Зелений Гай Чернівецької області 17 років, вона зняла серію документальних короткометражок під ідеєю “Пісня про любов”. Про участь у проєкті “Осінь на Плутоні 2.0” дівчина розповіла так: “Я хотіла висвітлити історію бабусі та дідуся, які асоціюються для мене з українськими Ромео та Джульєттою. У них цікава історія кохання. Скоро золоте весілля, і я ніколи не бачила, щоб вони сварилися. Пара досі зберігає вогник кохання від першої зустрічі”. Софія — громадська екоактивістка, учасниця міжнародних обмінів та ініціаторка соціальних проєктів. Вона любить готувати, захоплюється танцями та малюванням. Займається журналістикою та вже має досвід співпраці з медіа. ⠀

-6-

Вероніка Гураєвська з м. Умань зняла фільм про свою столітню прапрабабусю Ксеню, яка живе у с. Острожани Жашківського району. На долю жінки випало багато випробувань: радянська влада вигнала її сім’ю з дому, вважаючи їх куркулями, тож родина довго жила «по чужих хатах». Мама пані Ксені була засуджена на 10 років таборів через те, що нібито рвала колосся у полі колгоспу, хоча насправді не робила цього. Прапрабабуся Ксеня із чоловіком Трофімом тяжко працювали, пережили Голодомор та голодні часи Другої світової війни. «Були такі люди, що і від відчаю їли своїх дітей, а я дітей жаліла: могла сама не їсти, а дітям дати», – поділилась спогадами жінка. У голодні роки вдома була лише вода, cім’я рятувалася тим, що їла кропиву: її нарізали та виварювали.

Під час розмови пані Ксеня пригадала і радісні моменти молодості: друзів, танці у клубі, весілля з білою сукнею. У своєму поважному віці вона досі щиро вірить у Бога і не хоче вмирати.

-7-

Таня Костинюк із Косова, ій шістнадцять, вона обожнює творити і вже опановує фах мисткині із ткацтва, адже навчається у Косівському коледжі мистецтва. Дівчина захоплюється відеозйомкою і горами, в які найчастіше ходить із бабусею Лесею. Історія пані Лесі один день із життя жінки, яка живе у родинному домі та невтомно працює разом із сонцем. За професією бабуся Тані географ та екскурсовод. Вона досі викладає в школі уроки географії. Що ж до самої авторки, то Таня мріє навчатись на режисерку або займатись продакшн-дизайном фільмів.

Нагадаємо, що культурно-освітня ініціатива “Осінь на Плутоні 2.0” працює уже понад 4 місяці і втілюється за підтримки Українського культурного фонду. Мета проєкту – створення додаткових шляхів для творчого розвитку школярів, що проживають у селах та маленьких містах України.

Участь у проєкті – безкоштовна.

Источник

Новости Украины | Последние новости Украины