За інформацією: Суспільне Суми.
Андрій та Джессі. Фото: Суспільне Суми
Спанієль Джессі 9 років служила на контрольно-пропускних пунктах України. Її завдання — виявлення наркотичних речовин. З кінця 2020 року разом зі своїм хазяїном, прикордонником Андрієм, вона була на пункті пропуску “Щастя” в Луганській області. Там їх і застав початок повномасштабного вторгнення. Сьогодні ж вони працюють в одному з підрозділів Сумського прикордонного загону.
Джессі. Фото: Суспільне Суми
Любить дітей і гратися — так каже про Джессі прикордонник-кінолог Андрій: “Знайшов я її через Інтернет. Тобто, за оголошенням. Передали її потягом: було таке маленьке цуценя, три місяці їй було. У 2014 році я з нею поїхав на навчання у Великі Мости. Відучились. Навіть достроково ми склали екзамени. Тому що вона настільки швидко все схоплювала.”
Джессі та Андрій. Фото: Суспільне Суми
Джессі спеціалізується на пошуку наркотичних речовин. Неодноразово їх виявляла на пунктах пропуску, розповідає Андрій. Згадує один із випадків:
"Відправили нас у відрядження на КПВВ “Чонгар”. Під час нашої служби заїхала машина з території Криму, з окупованої території. Таксист перевозив людей і почали працювати з собачкою. І от вона спрацювала на чоловіка, ми вивели машину на поглиблений огляд. І в даної особи було виявлено в сумочці для особистих речей наркотичну речовину. Ось так вона красиво спрацювала."
З кінця 2020 року Андрій та Джессі служили на пункті пропуску “Щастя” в Луганській області. Там їх і застав початок повномасштабного вторгнення.
“Був сильний обстріл. І чекали команду на відхід, на нові позиції для перегрупування. Коли вже почали відходити, залишився я і ще там 5 осіб — прикривали відхід. А собака була в вольєрі. Ми знаходились у приміщенні, вольєри трішки далі і не було можливості забрати, тобто, йшов масований обстріл. Собака ця дуже дорога для мене, тому що ми з нею пройшли такий великий шлях, служили в різних загонах. Це, взагалі, друг. І я прийняв рішення, що потрібно якось забирати. І от під обстрілами побіг забрав свою собаку і останньою машиною ми вже виїхали з ВПС “Щастя", — розповідає прикордонник.
Згодом Андрій з побратимами стали на захист країни поблизу Сєвєродонецька на Луганщині. Джессі також була поряд, хоча на позиції військовослужбовець її не брав.
“Там постійні обстріли йшли і, не дай Боже, це ж собачка, вискочить ще. Людина розуміє, що під час обстрілу потрібно ховатись, а обстріли були постійно", — каже Андрій.
У березні 2022 року Андрія отримав поранення від уламка мінометного снаряда. Прийшовши до тями в лікарні, зателефонував побратимам, аби ті потурбувались про його Джессі.
Березень 2022 року. Фото надане Андрієм
“Дзвонив хлопцям і просив, щоб приглянули за нею і, якщо будуть якісь волонтери, то щоб передавали Джессі будь-куди: в Київ, в Дніпро. А звідти вже було простіше скоординувати, щоб її забрали. І, дякуючи хлопцям, що доглядали її і потім все-таки получилось вивезти її", — каже чоловік.
Джессі забрали на перетримку у Львівську область, Андрія після лікування направили на реабілітацію в Польщу. Зустрілись вони вже після повернення прикордонника в Україну.
"Спочатку вона навіть, можна сказати, не зрозуміла, не очікувала. Тобто, чуже місто і такий період. Вона не розуміла і тоді, як мене не стало. Тобто, де хазяїн дівся? Тобто, пропав і нема хазяїна? Вона бігала, шукала. Як це так — залишив її? І от, коли побачила, не було меж її радощів: бігала, скакала, дуже задоволена була. І потім не відходила. От зараз вона бігає, гуляє, а тоді вона навіть не відходила від мене: боялась, аби не залишив знову.”
Андрій та Джессі. Фото: Суспільне Суми
Нині Андрій разом із Джессі повернувся на службу в один із підрозділів Сумського прикордонного загону. І поки через війну пункти пропуску зачинені, у собаки, яка виявляла наркотики, з’явилися інші обов’язки: “Дарує радість оточуючим, так можна сказати. Собака дуже позитивна. І на всіх підрозділах, де б я не служив, до неї всі так відносились. Така вона сама по собі: кумедна, стрибуча, стрибає там, весела.”