Фото: Командування Об’єднаних Сил ЗС України
З 1 травня окрема категорія мобілізованих проходитиме базову загальновійськову підготовку за новою програмою Про це повідомили Генеральний штаб ЗСУ та військовий омбудсмен Ольга Решетілова. «Зробили, — прокоментувала подію захисниця прав військових. — Тепер чекаємо на усіх, кого зупиняв страх не витримати фізичне навантаження в навчальних центрах».
Новація стосується тих, кого раніше називали «обмежено придатними». Тепер це військові, придатні до служби в частинах забезпечення, підрозділах охорони, ТЦК та СП, вищих військових навчальних закладах, медичних підрозділах, у підрозділах зв’язку і логістики. Що може змінитися і як до цього ставляться військові — у матеріалі Коротко про.
Щоб остаточно не добити, доводиться робити полегшення
Генеральним штабом анонсовано три зміни: термін навчання для придатних на тилових посадах скорочується з 45 днів до 30; таких військових формуватимуть в окремі навчальні роти або взводи; для них зменшать фізичні навантаження. Більше подробиць поки що немає, але до самої ідеї військові ставляться позитивно. Абсолютно логічно, що умовно здорові, умовно хворі та різні за віком люди не можуть виконувати однакові фізичні нормативи.
— Нинішня БЗВП (базова загальновійськова підготовка) – це колишній КМБ, тобто курс молодого бійця. Зміна назви фактично не вплинула на зміст, програма тренувань розрахована на молодих і фізично міцних, — зазначає Володимир, який зараз командує ротою.
В кінці осені минулого року наш співрозмовник був відряджений на кілька місяців для роботи у навчальному центрі і підмітив такі особливості.
— Коли мобілізованого доставляють на полігон, на його особистій справі робиться помітка «обмежено придатний». Це поняття викреслено із законів, але залишається у внутрішньому користуванні. Бо фізичні можливості мобілізованих дуже різняться. Були випадки, коли привозили чоловіків з хворими руками – настільки, що вони спусковий гачок автомата тиснути не можуть. Або майже нічого не бачать, або слабка спина, або вага тіла 45 кілограмів. Для ВЛК такі — здорові, а командир навчальної роти бачить, кого отримав насправді. І щоб не добити людину остаточно, шукає компроміси.
Володимир наводить приклад:
— На заняттях всі мають бути у бронежилетах з тактичними плитами. Але не всі можуть у такому спорядженні нормально ходити, не те що бігати. Тому коли бойові стрільбища – то плити обов’язково, а коли тактичні заняття, то дозволяли їх знімати, не брати рюкзаки. Тобто людям робили полегшення, щоб вони могли рухатися.
На думку нашого консультанта, для обмежено придатних можуть офіційно ввести тактичні заняття без плит. І спростити «курс молодого бійця».
— У кінці минулого року програма підготовки ускладнилася. Курс розрахували на 45 днів, до одного марш-кидка додали ще один. Раніше було три виходи в ліс з пересуваннями, зараз стало більше. З’явилися додаткові моменти, які хворим ще більше ускладнили існування на полігоні. Можливо, тепер повернуться до попередньої програми, бажано, щоб її теж полегшили. Людині, яка не буде штурмувати позиції ворога, не потрібно годинами бігати взимку по лісах. Бо в підсумку може вийти (а додайте ще важкі умови польового табору), що коли закінчиться навчання, курсанту пряма дорога в лікарню, а не у військову частину. Це нераціонально з усіх точок зору.
Війна змушує вчитися
Що стосується окремих рот чи підрозділів для майбутніх тиловиків, то в навчальних центрах, де зуміли відійти від традицій «совка», це вже відбувається.
— У кінці 2024-го – початку 2025 року у нас був набір на БЗВП. Проводили навчальний курс для близько двох сотень мобілізованих. Перше, що зробили – це градацію за віком. У нас не було такого, щоб в одному взводі навчався 52-річний чоловік і 26-річний. Бо в нормальному здоровому колективі всі розуміють, що фізичну підготовку не порівняти. Буває, що людина, яка старша за віком, має кращі фізичні можливості за двічі молодшого, але таке трапляється нечасто, — каже Віктор, інструктор одного з навчальних центрів.
На запитання, наскільки зараз регламентоване сортування за віком і фізичними можливостями, відповідає так:
— З початком повномасштабного вторгнення почали переписувати всі підручники з військової справи. Війна змушує вчитися. І ми вчимося – аналізуємо, маємо зворотний зв’язок з вищим керівництвом. Як результат — відбуваються зміни. Індивідуальний підхід у навчальних програмах потрібен не тільки через різну фізичну підготовку і стан організму. Військові приходять мотивовані і не дуже, скажемо так, мотивовані. Починаємо розшаровувати людей, дивимось, хто на що здатен, з ким треба як працювати. Немає такого, що від усіх вимагали однаково. Коли до нас приходять курсанти інших спеціалізованих курсів, то вони здають фізичну підготовку по різних нормативах. Одна людина пробіжить 3 кілометри за 15 хвилин, і це буде задовільно. А якщо в категорії 45+ покаже такий результат, то це вже відмінно.
Інструктор згоден, що місяця підготовки для людини, яка піде служити в тил, цілком достатньо.
— Обов’язково мусить бути мінімум – навички користування зброєю, обслуговування зброї, знання тактичної медицини. А тим, хто служитиме в ТЦК, відділі охорони, водієм чи крутитиме гайки в ремонтному цеху, краще тренуватися в особливостях своєї військової спеціальності. Тим же, кого готують до бойових бригад, варто розширювати функціонал.
Чому мобілізують людей з хворобами
Це запитують часто у соцмережах. Основний аргумент – з фронту повертається багато поранених, яких не звільняють зі служби, а відправляють на тилові посади. Чи не будуть «конкурувати» з такими обмежено придатні? Як не пиши закон, а гвардія мобілізованих, яких не можна направляти в окопи, існує, і вона збільшується.
— Зараз ситуація така, що для зміцнення потенціалу армії треба використовувати людський ресурс по максимуму, — дає відповідь військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко. – Тому доводиться залучати не тільки військовослужбовців, які можуть виконувати бойові завдання, а й багато людей, які будуть придатними в логістиці, ремонтних та господарчих частинах. Тобто на забезпеченні бойових дій. Характеристика сучасних збройних сил така, що для ефективності професіонала-штурмовика потрібно 3, 5 і більше людей, які будуть його забезпечувати. Чим більше – тим бойова бригада буде дієвішою. Загалом це виглядає так: троє чи п’ятеро працюють на одного бійця, а він воює за шістьох.
Мобілізація триває. Військовий омбудсмен Ольга Решетілова у своєму пості у фейсбуці обіцяє «багато нового і цікавого».