Під час пожежі гніздо, що складається з горючого матеріалу, може вигоріти практично повністю.
Для мурах лісова пожежа — катастрофа у повному сенсі цього слова / фото Денис Вишневський / Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник
У Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику сталася дивовижна подія – на території після нещодавніх пожеж відродилося «поселення» мурах.
«Під час перших виїздів на місце травневих пожеж картина була знайома до болю — як після пожеж 2020 року: п’ятдесят відтінків чорного, покрив із рудої хвої та майже повна екологічна порожнеча. Щоправда, вже тоді вдалося помітити кілька рудих лісових мурах. Спочатку наші фахівці вирішили, що це випадковість: когось занесло вітром, хтось дивом уцілів», — розповіли у заповіднику.
Однак за місяць ситуація змінилася. Десь пробилася трава, а мурах стало значно більше — буквально всюди.
Відео дня
«І це справді здивувало», — підкреслюють дослідники.
Екологи зазначають, що для мурах лісова пожежа — катастрофа у повному сенсі цього слова. Їхнє гніздо складається з горючого матеріалу й під час пожежі може вигоріти практично повністю, а на його місці залишається лише воронка. Ба більш, разом із «домівкою» зникає кормова база, змінюються температура, вологість та інші умови — фактично зникає звичне лісове середовище.
фото Денис Вишневський / Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник
«А вони… почали будувати нові гнізда, прокладати стежки й активно освоювати згарище. Для наших науковців це стало своєрідним викликом. Вони розробили план дослідження з робочою назвою «Мурашиний постапокаліпсис» та залучили до роботи студента, який досліджуватиме цю тему в межах бакалаврської роботи», — наголошується у повідомленні.
фото Денис Вишневський / Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник
Наразі триває активний збір даних, щоб з’ясувати, як мурахи переживають масштабні пожежі та наскільки швидко здатні повертатися на території, де, здавалося б, для них уже нічого не залишилося.
Як писав УНІАН, у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику дослідник зафіксував, як олені-рогачі виходять на узлісся — на риковиськах з’являються перші самці — починається гін. Поки що вони поводяться обережно — тримаються переважно лісу, а на відкриті місця майже не виходять.