Дуже гарну виставку ляльок-мотанок та інтер’єрних ляльок «В традиціях живе душа народу» можна побачити в Бахмацькому історичному музеї ім. М.Г. Яременка. Вона стала можлива завдяки підтримці адміністрації комунального закладу «Центр надання соціальних послуг» Бахмацької міської ради та натхненній роботі гуртківців «Золоті руки» відділення денного перебування цього закладу.
«Гурток «Золоті руки» діє вже приблизно три роки. Тобто почали працювати ще до повномасштабного вторгнення. Щоб був такий гурток, захотіли наші відвідувачі. Звісно, що пенсіонери, більшість яких – самотні або такі, в кого діти живуть далеко. Насамперед їх цікавила творчість – рукоділля і спілкування.
Починали з того, що вирішили щось робити зі стрічок. Наприклад, квіти, скриньки для прикрас. Деякі наші підопічні онучкам на дні народження дарували такі скриньки і дівчатка були в захваті», – зазначає Олена Забіла, завідувач відділення денного перебування.
Для виготовлення поробок використовують здебільшого підручні матеріали. Наприклад, частину якоїсь поліетиленової труби, яку декорували стрічками й використали для виготовлення троянд. Стають у нагоді різні домашні речі, які вже не потрібні, або відрізки матерії, які лежать багато років. Нитки, можливо, з якоїсь старої кофтинки. Де в кого є відходи від меблів – частина основи чи дроти. То все це не викидають на смітник, а збирають, бо згодиться в реалізації творчих задумів. А хто має можливість і бажання, може піти купити все потрібне в магазині для рукоділля.
«Перед Новим роком ми традиційно займаємося виготовленням іграшок із фоамірану, які не б’ються і які екологічні. Наприклад, ангелочків робили, дуже гарні вийшли, ялиночки ними прикрашали потім, зокрема вдома.
Майстрували новорічних сидячих гномів. Також вийшли доволі цікаві поробки. Причому в кожного вийшло щось своє, однакових немає.
Нам важливо, що це роблять пенсіонери віком за 70 років. І навіть у нас є відвідувачка, якій понад 80 років. Є дві відвідувачки, які не чують. У такий спосіб ми гальмуємо старість. Так і кажемо нашим відвідувачам, що хочемо зупинити процеси старіння», – каже Олена Забіла.
Вітер приніс до чернігівців африканську пилюку
Із початком повномасштабного вторгнення гуртківці особливо зацікавилися всім українським. Тож хотіли зробити якийсь виріб, який був би не дуже маленький. Вирішили, що він має бути подібним до інтер’єрної ляльки, яка також чимось схожа на мотанку.
«До речі, мотанки й обереги ми також робили. І це для наших відвідувачів було новинкою, бо раніше ніхто з них такого не робив. А хотілося зробити щось трішки вагоміше та більшеньке. Перша наша експериментальна інтер’єрна лялька вийшла доволі непоганою. І всі наші відвідувачі хором сказали, що хочуть спробувати її зробити, щоб кожен удома мав таку ляльку, як оберіг.
Ми хотіли, щоб це було красиво й патріотично. Кожен робив цю ляльку сам, звісно, з дрібними детальками ми допомагали. Ляльку довго робили. І цікаво було спостерігати за процесом, адже наші гуртківці допомагали одне одному, підтримували, давали поради, як краще робити. Інколи це було навіть до сліз як щемно. І взагалі, нам ніколи не буває нудно, ми завжди щось обговорюємо, ділимося досвідом. А ще радіємо, що допомагаємо нашим відвідувачам подолати самотність. Це, мабуть, найголовніше», – розмірковує Олена Забіла.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Ірина Осташко
Фото – Бахмацький історичний музей ім. М.Г. Яременка
Tags