Фото: freepik.com
Видання The Economist розповіло про глобальні економічні тренди на 2024 рік. Ми обговорили ці напрямки з економістами та з’ясували, як глобальні тренди можуть позначитися на Україні.
Уповільнення світової економіки
2024 року світова економіка продовжить сповільнюватися. Максим Орищак, аналітик компанії «Центр біржових технологій», вважає, що зростання світового ВВП становитиме 2,2-2,4% проти 2,6% у 2023 році, і таке охолодження буде зумовлене кількома причинами.
— Високі відсоткові ставки у світі, особливо в розвинених країнах, збережуться і продовжать стримувати кредитну активність, а висока інфляція через геополітичні порушення логістики стримуватиме зниження процентних ставок, — пояснив Орищак у коментарі «Коротко Про». — Охолодження світової економіки стримуватиме зростання українського ВВП. Він може виявитися меншим за офіційний прогноз у 4,6% — на рівні 3,5-4,0%.
Зниження процентних ставок
Серед глобальних трендів в економіці наступного року The Economist виділив зниження відсоткових ставок по всьому світу.
За словами Максима Орищака, до зниження облікової ставки Федеральна резервна система США (аналог європейського центробанку) приступить у березні-червні. При цьому адміністрація Джо Байдена наполягатиме на більш ранньому пом’якшенні фінансових умов – тобто у березні. Експерт нагадує, що президентські вибори в США відбудуться 5 листопада, тому Байдену для підвищення шансів на переобрання необхідно розпочати стимулювати американську економіку якомога раніше. В іншому разі через тимчасовий лаг позитивні ефекти від зниження відсоткових ставок можуть проявитися занадто пізно.
— Справді, відсоткові ставки, швидше за все, знижуватимуться, але це зниження буде дуже повільним, — каже аналітик Аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ. – Така м’яка політика пожвавить економіку в єврозоні, насамперед у Німеччині, але при цьому призведе до ускладнення рефінансування боргів США. З низькими відсотковими ставками апетити інвесторів знизяться, і США ще важче залучатимуть ринкове боргове фінансування. Це, в свою чергу, позначатиметься на дефіциті бюджету і, відповідно, призведе до зниження можливостей фінансування глобальних програм на кшталт «зеленого курсу», зменшення фінансування соціальних програм.
Грошей на Україну виділятиметься менше, оскільки пояснювати платникам податків необхідність фінансування нашої країни буде складнішою. А пояснювати доведеться, адже 2024-й стане роком виборів не лише у США, а й у багатьох інших країнах.
Збільшення витрат на оборону
Одним із головних трендів The Economist назвав збільшення видатків на оборону по всьому світу. На думку видання, до цього країни підштовхне повномасштабна війна в Україні, розв’язана Росією.
Втім, експерти вважають, що всі заяви про збільшення видатків на оборону є швидше емоційно-психологічним маркером, а не фінансовим. І насправді вони не перевищать 2% світового ВВП.
Докладно про це ми писали тут.
Зростання цін на енергоносії
Максим Орищак вважає, що у 2024 році географія військових конфліктів, швидше за все, розшириться: до Східної Європи та Близького Сходу у другій половині року може додатись Азія. Найімовірніша точка – Південно-Китайське море, ймовірна форма конфлікту – морська блокада Тайваню Китаєм.
— Розвиток конфлікту на Близькому Сході безпосередньо відбиватиметься у цінах на енергоносії, — продовжує експерт. — Через порушення логістики через Червоне море та можливі порушення в Ормузькій протоці зростатимуть ціни на нафту та газ. А через конфлікт у Південно-Китайському морі можуть подорожчати напівпровідники. Ускладнення логістики енергоносіїв та напівпровідників – це проінфляційний фактор. Інфляція в Україні в 2024 році може цілком виявитися вищою за офіційний прогноз у 9,8% рік до року, на рівні 11-12%.
Штучний інтелект
Серед найвиразніших світових економічних тенденцій наступного року буде глобальне впровадження штучного інтелекту. Світ продовжить вкладати ресурси у ІІ. Незважаючи на те, що нейромережі поки не приносять доходів, це може статися вже найближчим часом.
Докладніше про вплив штучного інтелекту на наше життя взагалі та на ІТ-сферу зокрема ми писали тут.
Фріланс розширюється
Через практику роботи з дому кожен п’ятий американський офіс порожній. У ЄС цей показник перебуває на позначці близько 8%, зазначають журналісти The Economist.
Директор консалтингової компанії «Михайлів та партнери» Віталій Михайлов погоджується: кількість фрілансерів та людей на віддаленій роботі стрімко зросла в період пандемії та продовжує зростати. За словами експерта, після того як люди відчули свободу, отримали можливість працювати на кількох роботодавців, повернути їх назад буде складно.
– Насамперед фріланс процвітає та розвивається в айті-сфері, – каже Віталій Михайлов. – Крім того, на фрілансі часто працюють журналісти, рекрутери, дизайнери, бізнес-тренери, репетитори. Дуже популярне зараз дистанційне навчання мов.
Міжнародний туризм
Ще одна цікава тенденція 2023-го, яка, на думку видання, неодмінно перейде у 2024-й, — це розвиток туризму. Минулого року міжнародний туризм мав рекордний прибуток у розмірі 1,5 трлн доларів, і не виключено, що цього року рекорд буде побитий.
Експерти зазначають, що люди продовжують активно подорожувати, навіть коли геополітична ситуація у світі стрімко погіршується. Хоча не виключено, що тут жодної суперечності немає: можливо, вони просто хочуть побачити світ, поки він ще існує.
І, звичайно, тут є прямий зв’язок із розширенням фрілансу: в умовах, коли маєш можливість працювати з будь-якої точки світу, мандрувати стає набагато легше.
Трудова міграція
Серед трендів, які сьогодні активні та не зміняться у 2024 році, не можна не відзначити трудову міграцію. І українці роблять у цей тренд істотний внесок.
За даними ООН на 1 січня 2024 року, кількість українських біженців у світі становила 6 343 000 осіб, з них у Європі – 5 939 400. Експерти звертають увагу на те, що зараз міграція у пошуках притулку поступово переростає у трудову міграцію. За словами директора з міжнародного розвитку Міграційної платформи EWL Міхаліни Селевич, сьогодні ми бачимо свідому міграцію біженців. Якщо після початку повномасштабної війни українці обирали насамперед прикордонні країни, то тепер вони аналізують та порівнюють, яка країна їм цікава, з погляду можливостей розвитку, заробітку, соціальних виплат та підтримки.