На початку червня Володимир Зеленський підписав закон про обмеження обігу пластикових пакетів. Заборона, яку вже понад тиждень обговорює вся країна, вступає в силу із січня 2022 року. Що забороняють, навіщо, чи буде запропоновано альтернативну упаковку і куди можна буде покласти м’ясо чи рибу в магазині або на ринку – про це та інше ми розповімо в цьому матеріалі.
Що заборонили
Під обмеження потрапили тонкі, надтонкі та оксорозкладні пластикові пакети. Тонкі та надтонкі – це так звані маєчки йа інші пакети, які є в кожному супермаркеті біля овочів та круп, і мають товщину до 50 мікрометрів. Оксорозкладні ж пакети – це такі, які з часом швидше розкладаються на мікропластик, але не зникають безслідно, на відміну від біорозкладних пакетів. Розповсюдження цих трьох видів пакетів буде заборонено в закладах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг. Причому як платно, так і безкоштовно. Використовувати у вищезгаданих закладах можна буде лише біорозкладні або надтонкі пластикові пакети розміром 225х345х450 мм. Останні дозволяються лише як первинна упаковка для свіжої риби, м’яса, сипучих продуктів та льоду.
До речі, тепер кожен поліетиленовий пакет має бути відповідно промаркований. Також заборонено маркувати пакети словами «біо», «біопакет», «біорозкладний», якщо вони не відповідають необхідним вимогам.
Пакети щільніші за 50 мікрометрів можна буде розповсюджувати, але лише за фіксованою ціною від Кабміну України. Вона ще не встановлена, але точно буде на достатньо високому рівні, аби стимулювати відмовитися від таких пакетів.
Які наслідки для порушників
У законі чітко прописано, що за розповсюдження вищезгаданих пластикових пакетів передбачено штраф у розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Це від 1700 до 3400 грн. За повторне порушення протягом трьох місяців – від 17 000 до 34 000 грн. У той же час за «введення в оману споживача шляхом пропонування оксорозкладного пакета під виглядом біорозкладного пакета» – від 1700 до 4250 грн, а за схиляння до купівлі пластикових пакетів – усе ті ж самі 1700–3400 грн. Окрім сплати самого штрафу, передбачається конфіскація й утилізація самих пакетів.
6 % пластикових пакетів в Україні щорічно спрямовують на переробку. Щорічно кожен українець використовує близько 500 поліетиленових пакетів, у той час як в ЄС цей показник – у середньому 90 пакетів.
Де альтернатива?
Наші журналісти напередодні написання цього матеріалу вирішили з’їздити на Центральний ринок міста. Тут вони поспілкувались не просто з покупцями, а й із продавцями, які неабияк залежать від цієї заборони та не хочуть платити штрафи з нового року. Більшість із них не проти відмовитись від пластикових пакетів і розуміють усі переваги для екології, але не бачать конкретної альтернативи таким формам пакування.
– Ставлюсь до заборони нормально, але перед цим варто обдумати заміну цим пакетикам. Чого за тим же принципом пластикові пляшки не заборонити? Їх також дуже багато, але це нікого не зупиняє чомусь. Великі пластикові пакети, які можна замінити еко-сумками, вони не забороняють, а ось «маєчки», які незрозуміло чим замінити, забороняють. Я чесно не знаю, що воно буде наступного року, – каже продавчиня пластикових пакетів Світлана.
У свою чергу пані Тетяна, яка продає на ринку овочі та фрукти, вважає, що заборона пластикових пакетів піде лише на користь усім нам. Про альтернативу не переживає і думає, що все доволі швидко вирішиться.
– Із позитивом ставлюсь до цієї заборони, екологія від цього тільки виграє, і це правильно. Думаю, що доволі швидко на заміну з’являться у продажі паперові пакетики, а ось їх практичну складову будемо перевіряти вже на ходу. Під час пандемії для нас, підприємців, головне, аби було що і кому пакувати, а в які пакетики, то вже справа десята. У мене є десь 15 покупців, які вже давно перейшли на багаторазове пакування, приходять до мене зі своїми мішочками, і я цьому рада, – говорить продавчиня.
Для покупців на ринку подібна заборона також не стала сюрпризом. Багато з них у тій чи іншій мірі вже почали відмовлятись від пластикових пакетів. До прикладу, приватний підприємець Сергій вважає, що в разі чого м’ясо та рибу можна навіть завернути в папір, бо «в Радянському Союзі так робили, і нормально». А ось пані Тетяна несла свої покупки з ринку в екоторбині, і тим самим приєднується до такого собі флешмобу.
– Я сама потрохи відмовляюсь від пластикових пакетів та більше використовую екоторбинку, але запаси пакетів дома ще є. Розумію, що буде багато незручностей для людей, бо вони звикли до одного, а в них це забирають. Напевно, усі переходитимуть на якісь лоточки, паперові пакети і таке інше, але до цього ще треба буде звикнути, – зазначила Тетяна.
Довідка
Активісти ГО «Еко Місто» підготували кілька порад для людей, які готові відмовитися від пластикових пакетів уже сьогодні, але не знають на що їх замінити.
- Сухі сипучі продукти (крупи, борошно, цукор, макаронні вироби тощо). Найкраще підійдуть багаторазові мішечки з тканини, які можна зав’язати. Вони займають мінімум місця, мало важать і дуже зручні у використанні. Зараз їх можна знайти у кожному zero-waste магазині або пошити самостійно.
- Вологі продукти та продукти із запахом (стиглі ягоди, заморожені продукти, рибні, м’ясні та молочні продукти). Для таких виробів використовуйте герметичні контейнери (пластикові, металеві, скляні тощо) або вологостійкі мішечки з нейлонової, мембранної тканини. Таку тару можна використовувати безліч разів, легко очистити від залишків їжі, запаху, і вона не пропускає вологу.
- Більшість продавців у магазинах і на ринках з великою радістю кладуть продукти у власний контейнер або мішечок і попередньо відтарюють його вагу. А тим, які зустрічають це подивом, можна розказати про важливість такого свідомого вибору.
За/проти
Як і в будь-якому дискусійному питанні, є дві точки зору. Хтось сприймає нововведення та намагається знайти аргументи на його підтримку, а комусь певна ініціатива не до вподоби, і він теж шукає аргументи, але не на їх користь.
Валерій, продавець господарчих товарів:
– Покупатели все разные: кто-то отказывается от пакетиков, а другие при покупке крышки для консервации кричат: «А где пакетик?». Тут дело не столько в людях – пусть сначала альтернативу какую-то придумают, а потом запрещают. А то у нас всегда так: сначала запретят, и только потом думают, что с этим делать. Да и желательно, чтобы альтернативная упаковка была такой же дешевой, как и пластиковые пакеты, ведь люди не будут покупать дорогое.
Сергій Безбородько, засновник ГО «Еко Місто»:
– Я підтримую цей законопроєкт і часткову заборону пластикових пакетів. Адже ті пакетики-маєчки, про які йдеться, вони ж живуть від сили 20 хвилин і потім викидаються на смітник. Так само вони розкладаються сотнями років і тим самим забруднюють навколишнє середовище та спонукають до збільшення споживання. Хоч мені ця ініціатива і до вподоби, але я вважаю, що цього замало, бо окрім цих пакетиків є дуже багато іншого одноразового пластикового пакування. І з ним теж треба щось вирішувати.