«Перемога не над горою, а над собою»: полтавська альпіністка здійснила сходження на Еверест

За інформацією: Суспільне Полтава.

Полтавська альпіністка Наталія Іленко-Лобач здійснила сходження на Еверест. Колаж Суспільного

Полтавська альпіністка Наталія Іленко-Лобач здійснила сходження на найвищу вершину світу — Еверест. Спортсменка поділилася емоціями, деталями експедиції із Суспільним та розповіла про найскладніші моменти під час підйому і спуску.

"Йшли в одному з перших погодних вікон"

Сходження на Еверест відбулося у межах одного з перших погодних вікон сезону. За словами Наталії, саме погода визначає можливість підйому на вершину.

"Для Евереста сезон — це травень. Але навіть у цей період є лише 2–3 погодних вікна, коли можна здійснити сходження. Наша команда йшла в одному з перших таких вікон", — розповіла альпіністка.

Жінка пояснила, що зараз спроби сходження тривають, однак ситуація на маршруті стала значно складнішою через велику кількість людей.

"Там дуже великі пробки. А трафік — це одна з найнебезпечніших історій для життя альпіністів. Ти не можеш рухатися у своєму темпі, а змушений стояти в черзі на висоті".

Команда та маршрут до вершини

У сходженні брали участь вісім альпіністів — шестеро учасників та двоє гідів. Перед штурмом вершини команда проходила етап акліматизації — так звані ротації між висотними таборами.

Одним із найнебезпечніших етапів став перехід через льодопад Кхумбу.

"Кхумбу — це льодопад, який постійно рухається. Це величезні маси льоду, які щодня зміщуються. Саме через нього ми переходили до першого і другого таборів для акліматизації", — пояснила спортсменка.

Після повернення до базового табору команда чекала погодного вікна, а вже потім розпочала безпосередній штурм вершини.

Перед штурмом вершини команда проходила етап акліматизації — так звані ротації між висотними таборами. Фото надані Н.Іленко-Лобач

"Навіть досвідченим альпіністам було непросто"

За словами Наталії, погодні умови під час експедиції були надзвичайно складними. Водночас серйозним випробуванням стало і саме фізичне навантаження.

"Я вже п’ять років займаюся сходженнями у високі гори, готуючись до таких вершин. Але в мене склалося враження, що бути повністю готовим до Евересту — фізично, психологічно і морально — неможливо", — говорить альпіністка.

Вона додала, що навіть досвідченим учасникам експедиції сходження далося непросто.

"Усі були дуже підготовлені, усі ходять у гори не перший рік, мають багато вершин і тренувань. Але важко було всім. У кожного була своя історія боротьби — і фізичної, і психологічної".

Приблизно 80% маршруту до Евересту — це підйом по перилах. Фото надані Н.Іленко-Лобач

Наталія розповіла, що саме сходження — це не просто підйом угору.

"Це дуже холодно, це постійне фізичне напруження. Приблизно 80% маршруту — це підйом по перилах. Ти не просто йдеш стежкою, а постійно підтягуєшся за допомогою спеціального спорядження", — пояснила альпіністка.

За словами спортсменки, додаткові труднощі створювала нестабільна погода та постійні зміни графіка. Штурм вершини розпочався близько 23:00 16 травня із четвертого табору, розташованого на висоті майже 8 тисяч метрів.

"Ми мали виходити раніше, але тропу замело снігом. Були сильні пориви вітру. ШерпиЕтнічна група, що живе у високогірних районах Гімалаїв (переважно в Східному Непалі та Тибеті). Вони всесвітньо відомі як професійні гірські гіди та носії, без яких не обходиться майже жодне сходження на Еверест, завдяки їхній витривалості та генетичній адаптації до життя високо в горах порадили зачекати, щоб хтось пройшов перед нами і залишив сліди. Йти першими дуже важко — ти буквально протоптуєш маршрут у снігу".

На вершину Евересту вона піднялася 17 травня близько 13:00.

"На спуску я втрачала всі ресурси організму"

Найважчим випробуванням для полтавки став не сам підйом, а спуск із вершини. Через втому та сильне обмерзання спорядження спортсменка була змушена робити тривалі зупинки.

"У мене був дуже складний момент на спуску. Я відчувала, що втрачаю всі ресурси свого тіла і вже не маю сил рухатися далі. Я просто лежала в снігу і дихала в кисневу маску, сподіваючись, що зможу трохи відновитися", — пригадала Наталія.

Ситуацію ускладнило й те, що в неї раніше закінчився кисень.

"Через те, що мені потрібні були зупинки на відпочинок, я не вклалася у той обсяг кисню, який розраховується на підйом і спуск. Із висоти приблизно 8400 метрів мені довелося спускатися фактично без кисню".

Через втому та сильне обмерзання спорядження Наталія була змушена робити тривалі зупинки. Фото надані Н.Іленко-Лобач

Наталія зізнається: після сходження організм ще не встиг повністю усвідомити пережите, адже зараз найбільше відчувається фізична втома.

"Усі говорять, що повне усвідомлення того, що сталося, приходить десь через два тижні після повернення. А зараз — більше втома".

Після важкої експедиції спортсменка жартує, що найближчим часом про складні сходження навіть не думає.

"Я своєму бойфренду сказала: цього року — максимум Карпати. Якщо я раптом почну говорити про щось більше, то просто нагадай мені цю розмову", — зі сміхом розповіла Наталія.

"На вершині — це перемога не над горою, а над собою"

Попри фізичне виснаження, Наталія говорить, що саме на вершині приходить головне відчуття — перемоги над собою. За її словами, після таких експедицій змінюється сприйняття власних можливостей.

"Горам, по суті, все одно, хто на них заходить. А от для людини це перемога над власними страхами, слабкістю і сумнівами. Це така ейфорія і відчуття «відкритих дверей». Коли ти втілюєш таку велику мрію, приходить відчуття, що світ може дати тобі абсолютно все, якщо ти чітко знаєш, чого хочеш".

Наталія Іленко-Лобач із Полтави на вершині Евересту. Фото надані Н.Іленко-Лобач

Після сходження спортсменка закликає не боятися рухатися до власних цілей — навіть маленькими кроками.

"У кожного свої вершини, і це не завжди про гори. Я постійно повторюю собі: «Не бійся». Найважче — не діяти через страх. Якщо це про гори — то в кожного своя траєкторія, і кожен відчуває, яка його гора наступна".

Попри втому після експедиції, Наталія вже думає про нові маршрути. Серед можливих наступних цілей — вершини в Еквадорі, Болівії та майбутня експедиція до Антарктиди на пік Вінсон.