Попри карантин та пандемію коронавірусу аварійно-диспетчерська служба АТ «Чернігівгаз» продовжувала і продовжує виконувати свою роботу, як і всі екстрені служби. Хотілося б підвести певні підсумки роботи чернігівських аварійників за ці пів року та зрозуміти технологію відпрацювання викликів. Ми з дотриманням усіх необхідних протиепідемічних заходів побували на аварійному виклику з приводу витоку газу та поспілкувались з інженерами «Чернігівгазу», які розповіли нам, хто і за що відповідає в газорозподільній системі.
Працюють цілодобово
О восьмій ранку в аварійно-диспетчерській службі «Чернігівгазу» перезмінка з нічної на денну зміну. Спецавтомобілі проходять дезінфекцію, слюсарі перевіряють наявність у них всіх потрібних приладів та витратних матеріалів.
Отримавши перший ранковий виклик, аварійна бригада «Чернігівгазу» виїхала до мікрорайону Масани. Там у подвір’ї приватного будинку господар відчув запах газу. Приїхавши туди та вдягнувши захисний костюм (обов’язковий при контакті зі споживачем під час карантину), слюсар перевірив газову трубу та всі з’єднання за допомогою газоаналізатора. І знайшов одразу два витоки – на крані на вводі і на різьбовому муфтовому з’єднанні. Такі витоки найчастіше трапляються через погоду (при зміні температур метал «грає») та через те, що деталі використовуються вже тривалий час. Виклики за номером 104 для споживачів безкоштовні – робота аварійки входить у тариф на розподіл газу. А от сервісне обслуговування і ремонт тієї частини мережі, за яку відповідає споживач, уже треба буде оплачувати.
– Найчастішим приводом виклику нашої аварійної служби є витік газу у квартирі, на другому місці є запах газу ззовні й біля будинку. Щоб витоків газу та інших аварій не ставалось, треба, аби споживачі вчасно проводили технічне обслуговування свого обладнання. Наприклад, прилади опалення треба перевіряти перед кожним опалювальним сезоном, – зазначив головний інженер Чернігівського відділення АТ «Чернігівгаз» Олександр Семенець.
За словами Олександра Семенця, за перше півріччя 2020 року аварійно-диспетчерська служба «Чернігівгазу» виконала майже 7 тисяч заявок, половина з яких – це запах газу на кухні та біля будинку. За цей час аварійні машини проїхали 202 тис. кілометрів та витратити майже 22 тис. літрів пального. Окрім цього, трохи більше 100 тис. грн було витрачено на техобслуговування і ремонти спецмашин АДС.
– Бувають дуже різні виклики. Наприклад, навесні дзвонив чоловік, який погрожував відкрити газ та підірвати будинок. А в березні до нашої аварійно-диспетчерської служби подзвонив молодик, який сказав, що друзі подарували йому бомбу калібру 80 мм і просив приїхати її забрати. На такі виклики ми обов’язково теж виїжджаємо разом із рятувальниками і поліцією. У нього дійсно була міна часів Другої світової війни – він її тримав декілька днів у своїй квартирі, у газифікованій дев’ятиповерхівці, а потім виніс до під’їзду. Уявіть, які могли бути наслідки», – розповів Олександр Семенець.
Кожен відповідає за своє
Важливо пам’ятати, що за цілісність та стан тієї частини газової системи, яка належить споживачу, відповідальний сам споживач. У приватному будинку це система всередині самого будинку і частина мережі, яка підходить до оселі ззовні від загальної труби, що прокладена вулицею. Тобто споживач несе відповідальність за стан газової системи після місця врізки біля будинку. Так передбачає Кодекс ГРС, а зобов’язання сторін (споживача та оператора ГРМ, тобто «Чернігівгазу») з експлуатації мереж прописані в акті розмежування балансової належності. Такі акти з більшістю абонентів уже підписано. Вони потрібні, аби кожен розумів, де його власність, за яку він відповідає, і хто повинен проводити технічне обслуговування того чи іншого відрізка газорозподільної системи.
У багатоповерхівках, згідно із законом про житлово-комунальні послуги, за систему в квартирах відповідальні їхні власники, за решту газової мережі (як, власне, і за всі інші внутрішньобудинкові мережі) – балансоутримувачі, тобто комунальні підприємства (ЖЕКи) чи ОСББ. Вони мають укладати договори про обслуговування внутрішньобудинкових мереж: для будинків з газовими плитами 1 раз на 3 роки, з котлами та колонками – раз на рік.
– Ми постійно укладаємо договори з балансоутримувачами на технічне обслуговування внутрішніх мереж. Наприклад, зі всіма комунальними підприємствами, ЖЕКами ми вже підписали договори, проводимо обслуговування, мешканці тих будинків задоволені нашою роботою, – каже начальник відділу технічного обслуговування АТ «Чернігівгаз» Віталій Ленько.
Тож, як бачимо, безпека та комфорт в оселях залежать від відповідальності насамперед тих, хто там проживає. Тому не варто нехтувати технікою безпеки, а краще регулярно перевіряти стан мереж.
Правила безпеки при користуванні газом:
- Перевіряйте тягу.
- Спочатку запалюйте сірник, а вже потім відкривайте подачу газу.
- Тримайте вікно в режимі провітрювання.
- Не залишайте без нагляду ввімкнену конфорку.
- Не навантажуйте газові труби, не вішайте на них ганчірки, не стукайте по них.
- Стежте, щоб рідина не заливала газ. Якщо це все-таки трапилось, то спочатку перекрийте газ, а потім уже витирайте плиту.
- Після користування газом перекривайте крани на приладах.
- Вчасно проводьте перевірку газового обладнання, для котлів та водонагрівачів – раз на рік, для газових плит – раз на три роки.
Якщо ви відчули запах газу:
- Не використовуйте сірники, запальнички та інші джерела відкритого вогню.
- Не вмикайте світло і будь-які електроприлади.
- Перекрийте вентилі на газових приладах і крани подачі газу перед ними, забезпечте провітрювання приміщень, відкрийте вікна і покиньте приміщення.
- Викличте аварійну службу газу за номером 104.