Сьогодні одне з найбільших свят православного календаря-Покрова Пресвятої Богородиці. Святкування це було започатковано на згадку про чудесне явлення Божої Матері у Константинополі. Згодом, з плином часу, воно набуло нових сенсів та відтінків
Історія виникнення
Існує легенда, що саме 14 жовтня язичницьке військо давніх русів на чолі з Аскольдом, взяло в облогу Константинополь, на той час – світовий центр православ’я. Жителі міста гаряче молилися Богородиці, аби захистила їх. Діва Марія почула їх і явилася в небі, оточена янголами, з омофором в руках, що ним вона накрила місто. Це так вразило Аскольда і його воїнів, що вони прийняли хрещення і повернулися на Русь-Україну вже християнами. Відтак, Аскольд став першим руським князем-християнином.
Існує і ще одна легенда. У одному з храмів народ ревно благав Господа про захист від небезпеки. Серед мирян були блаженний Андрій Христа ради юродивий разом із своїм учнем Епіфанієм. Саме їм явилася пресвята діва. Тоді піднялася буря, і війська язичницькі були відкинуті від Константинополя. Духовний зміст цього свята- це покров Пресвятої Богородиці, постійні її молитви за християн, пресвята Богородиця за нас молиться, і просить Бога, що б ми спаслися від рабства гріха . Для нас важливо те, що у нас є небесні заступники. Пресвята Богородиця, святі, і разом з ними ми приходимо до Бога і просимо про його благодать.
Свято Покрови – одне з найулюбленіших у народі. Оскільки це свято богородичного циклу, серед іншого, прийнято цього дня шанувати матерів, просити Бога, аби послав дітей тощо.
Свято козаків
З давніх давен свято Покрови шанували козаки. У новому січовому таборі найперше будували Покровську церкву. Перед важливою подією чи походом козаки завжди молилися своїй святій покровительці. З часу здобуття Україною незалежності саме на Покрову відзначають День українського козацтва, що був започаткований згідно з Указом Президента України у 1999 році. Іншим Указом Президента України- від 22 грудня 1999 було утворено Координаційну раду з питань розвитку козацтва, яка вносить пропозиції щодо формування державної політики у галузі відродження та розвитку історичних, патріотичних, господарських та культурних традицій Українського козацтва. Історики вважають, що українське козацтво виникло у 15 сторіччі, але тільки в середині XVI століття козацьке військо почало впливати на перебіг політичних подій в Україні і Європі. Відроджуючи давні козацькі традиції, в Україні утворилося сучасне українське козацтво як система самодіяльних об’єднань громадян України. 14 жовтня 2014 року Президент України Петро Порошенко з метою вшанування традицій та на підтримку ініціативи громадськості скасував відзначення Дня захисника Вітчизни і встановив свято День захисника України. Воно швидко стало одним з найулюбленіших в українців. Цього дня вшановують полеглих на сході вояків, проводять зустрічі з ветеранами, концерти, урочисті зібрання тощо.
Покрова у сакральному мистецтві
На Русі церкви в честь Покрову Божої Матері стали будувати в XII столітті. На території України найстарішою церквою, що освячена на честь Покрови, є Покровська церква в селі Сутківці Хмельницької області, зведена у 1467 р. як фортеця. У Полтаві на сьогодні Покровська церква, освячена у 1996 році, що належить ПЦУ і знаходиться у мікрорайоні Сади -2 є однією з наймолодших і найкрасивіших.
Справжня перлина і пам*ятка архітектури — Покровська церква — церква в селі Плішивець Гадяцького району Полтавської області, збудовна у 1902 році. Це єдиний в Україні мурований дев’ятибанний храм, що зберігся до нашого часу.
Звичаї та вірування
«Покрівонько, покрівонько, покрий мою голівоньку» — говориться у старовинній пісні. Так дівки зверталися до Богородиці, аби послала жениха. Саме від Покрови починався період весіль. В народі жартували: «Прийшла Пречиста – несе старостів нечиста, а прийде Покрова – зареве дівка, як корова». У цю пору закінчувалися сільськогосподарські роботи, селяни готувалися до зими та до майбутньої сівби.
Стежили за погодою. Сніг чи іній на Покрову прогнозували холодну і ранню зиму
Читайте також: Полтавські храми, яких більше немає
Козельщиська Богородиця — прадавній оберіг Полтавського краю