зображення згенероване ChatGPT
Росія на початку 2023 року нібито була готова вивести війська з Мелітополя в межах неофіційного мирного плану, однак Токмак хотіла залишити під своїм контролем. Причиною був сухопутний коридор до Криму: у Москві побоювалися, що після повернення Токмака Україні ЗСУ зможуть перекривати цей маршрут артилерією.
Про це заявив народний депутат України Олексій Гончаренко, коментуючи публікацію Financial Times про раніше невідомий переговорний трек між Москвою та Києвом наприкінці 2022-го — на початку 2023 року.
РІА Південь раніше докладно розповідав про цю ініціативу. Група неофіційних посередників намагалася розробити варіант припинення війни, який передбачав виведення російських військ із більшої частини захоплених після 24 лютого 2022 року територій.
- Чому Росія погоджувалася піти з Мелітополя
- Читайте також: Логістичний колапс окупантів: на сухопутному коридорі через Мелітополь заблокована залізниця до Криму (фото)
- На яких умовах пропонували зупинити війну
- Крим не вимагали визнавати російським
- ЗАЕС пропонували повернути Україні
- Путін вивчив документ, Зеленський відмовився від поступок
- Читайте також: Мелітополь у зоні ризику: США та ЄС готують спільний мирний план із фіксацією лінії фронту — WP
Чому Росія погоджувалася піти з Мелітополя
За словами Гончаренка, до публікації FT увійшли не всі умови, що обговорювалися. Одна з раніше невідомих деталей безпосередньо стосувалася Мелітополя і Токмака.
Проєкт передбачав створення для Росії безперешкодного сухопутного сполучення з окупованим Кримом. Автомобільну та залізничну дороги, як стверджує депутат, Москва мала побудувати власним коштом.
Головною проблемою залишалася безпека цього маршруту.
— Найскладнішим було питання про те, як його охороняти. Тому росіяни були готові віддати Мелітополь, а ось Токмак — ні: боялися, що ми перекриватимемо коридор артилерією, — розповів Гончаренко.
Таким чином, згідно з версією депутата, Мелітополь мав повернутися під контроль України, тоді як Токмак Москва розглядала як територію, необхідну для захисту транспортного сполучення з Кримом.
Читайте також: Логістичний колапс окупантів: на сухопутному коридорі через Мелітополь заблокована залізниця до Криму (фото)
На яких умовах пропонували зупинити війну
За даними Financial Times, Росія мала вивести війська з більшої частини українських територій, захоплених після 24 лютого 2022 року. Лінія розмежування переважно поверталася до довоєнної: під російським контролем залишалися Крим і частина Донбасу, захоплена ще до повномасштабного вторгнення.
Україна отримувала гарантії безпеки від країн НАТО, які мали забезпечити дотримання режиму припинення вогню. Росія, своєю чергою, розпочинала окремі переговори зі США щодо власних гарантій безпеки.
Володимир Путін виступав проти вступу України до НАТО, однак, за даними FT, допускав її членство в Євросоюзі та інший формат гарантій безпеки.
Крим не вимагали визнавати російським
Гончаренко уточнює, що юридичного визнання Криму частиною Росії від Києва не вимагали.
— Від нас не вимагали визнати його російським — лише визнати контроль Росії над ним. Тобто ми визнаємо, що просто зараз він перебуває під контролем Росії, — стверджує депутат.
При цьому Україна мала ухвалити закон, який забороняв би повернення півострова військовим шляхом.
У публікації Financial Times також йдеться саме про визнання російського контролю над Кримом, а не російського суверенітету над півостровом.
ЗАЕС пропонували повернути Україні
Ще кілька деталей Гончаренко наводить із посиланням на власну інформацію. За його словами, Росія була готова передати Україні окуповану Запорізьку атомну електростанцію, а близько 300 мільярдів доларів заморожених російських активів передбачалося спрямувати на відновлення країни.
Депутат також стверджує, що важливу роль у переговорах відігравав російський мільярдер Роман Абрамович.
Ці деталі — про ЗАЕС, заморожені російські активи, роль Абрамовича, а також долю Мелітополя і Токмака — у публікації Financial Times не наводяться і поки відомі зі слів Гончаренка.
Путін вивчив документ, Зеленський відмовився від поступок
Як пише FT, підготовлений проєкт передали керівництву обох країн. Маттіас Варніг повідомив посередникам, що Путін особисто вивчив документ, робив у ньому позначки та погодився обговорювати запропоновану лінію розмежування за умови відмови України від вступу до НАТО.
З українського боку Олександр Роднянський представив пропозиції Володимиру Зеленському та голові Офісу президента Андрію Єрмаку.
За його словами, Зеленський і Єрмак відмовилися погоджуватися на територіальні поступки. Вони розраховували досягти більшої частини запропонованих умов без відмови від українських територій.
На той момент ситуація на фронті суттєво відрізнялася від нинішньої. Восени 2022 року ЗСУ звільнили значну частину Харківської області та Херсон, а Україна готувалася до нового контрнаступу.
Читайте також: Мелітополь у зоні ризику: США та ЄС готують спільний мирний план із фіксацією лінії фронту — WP
Посередники розраховували домовитися про припинення війни до її першої річниці — 24 лютого 2023 року, однак переговорний канал припинив роботу.
Financial Times підкреслює, що йшлося не про погоджений Росією та Україною мирний договір, а про неофіційну ініціативу посередників. Колишні американські чиновники, з якими спілкувалося видання, також ставлять під сумнів значущість цього каналу та реальну готовність Путіна до компромісу.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело