Генеральний секретар НАТО Марк Рютте (ліворуч), президент Польщі Кароль Навроцький (посередині) та президент Фінляндії Александер Стубб (праворуч) під час 56-го щорічного засідання Всесвітнього економічного форуму у Давосі, Швейцарія, 21 січня 2026 року. REUTERS/Denis Balibouse
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що попри важливість врегулювання ситуації довкола Гренландії, ключовим питанням міжнародної безпеки продовжує залишатися Україна.
Про це він заявив під час панельної дискусії на Всесвітньому економічному форумі в Давосі 21 січня разом із президентами Фінляндії Олександром Стуббом та Польщі Каролем Навроцьким.
"Фокус на Україні має бути нашим пріоритетом номер один. А вже потім ми можемо обговорювати всі інші питання, включно з Гренландією. Але першою має бути Україна, тому що це критично важливо для безпеки Європи та США", — сказав Рютте.
Він зазначив, що міжнародна спільнота має прагнути до розв'язання ситуації навколо Гренландії "мирним, дружнім шляхом". Водночас, за його словами, це не повинно відтісняти питання війни в Україні на другий план, адже надмірна увага до інших питань може призвести до "втрати фокусу", у той час, як російські ракети та дрони атакують українські енергообʼєкти.
"Просто зараз російські ракети та російські дрони атакують енергетичну інфраструктуру України. Ми знаємо, що зараз у Києві -20°C. Ми знаємо, що Україна може забезпечити лише 60% власних потреб в електроенергії", — сказав генсек НАТО.
У зв’язку з цим, Рютте підкреслив, що виділений Єврокомісією кредит у розмірі 90 мільярдів євро не має стати приводом для "розслабленості", особливо коли йдеться про питання оборони України.
"Це означає, що якщо ми, європейці в НАТО, думаємо, що через ті 90 мільярдів євро, які Єврокомісія змогла зібрати разом із державами, можна розслабитися, бо мирний процес рухається в правильному напрямку, — ми не можемо забувати про оборону України. Не можна. Їм потрібна наша підтримка сьогодні, завтра і післязавтра", — сказав Рютте.
Генсек НАТО пояснив, що згадані 90 мільярдів євро будуть доступними лише навесні, але Україна чекати не може.
"Те, що мене справді турбує, — це що через мирний процес і через ці 90 мільярдів ми можемо втратити пильність, і тим часом українцям може не вистачити перехоплювачів, не вистачити американського озброєння, яке їм особливо потрібне, бо в Європі воно вже більше недоступне для того, щоб вони могли себе захищати", — додав Рютте.
Польський лідер Кароль Навроцький підкреслив, що наразі питання України є найважливішим не лише для Польщі та східного флангу НАТО, а й для всього світу.
"У Польщі, в НАТО, в Європейському Союзі, Сполучені Штати Америки підтримували Україну, і ми повинні розглядати цю проблему (повномасштабну війну Росії проти України — ред.), як головну проблему в Європі на сьогодні. Я дуже радий, що ми, можливо повільно, але рухаємося до тривалого миру в Україні", — сказав Навроцький.
Він також заявив, що "не боїться російської загрози", водночас наголосивши, що нині країни центрально-східної Європи перебувають під впливом гібридної війни РФ.
"Це своєрідна радянська композиція, про яку ми знаємо вже сто років. Це поєднання військової сили, інформації, дезінформації та пропаганди, і сьогодні ми перебуваємо в самому центрі гібридної війни в Європейському Союзі", — додав президент Польщі.
Своє чергою, президент Фінляндії Олександр Стубб заявив, що за чотири роки війни Росія змогла окупувати лише близько 20% української території, водночас зазнавши втрат, які сягають майже мільйона військових. За його словами, ця війна "стала повним стратегічним провалом" очільника Кремля Володимира Путіна.
"Ця війна стала повним стратегічним провалом президента Путіна. Він збільшив НАТО. Він зробив Україну європейською. Він збільшив оборонні бюджети європейських держав. А тепер ми сидимо тут і, тремтячи, запитуємо себе: чи здатні ми захистити самі себе? Моя відповідь — так, ми здатні", — зазначив Стубб.
Переклад — Марія Тріль.