
окупований Мелітополь. фото з відкритих джерел
Дефіцит російського бюджету зростає, підприємства зазнають фінансових труднощів, а удари по нафтовій інфраструктурі скорочують доходи та ускладнюють постачання. Однак розраховувати на те, що економічні проблеми самі по собі змусять Кремль припинити війну та піти з окупованого Мелітополя, поки передчасно. Росія продовжує знаходити гроші на армію, навіть якщо заради цього доводиться жертвувати цивільною економікою та добробутом населення.
Таку оцінку в інтерв'ю 24 Каналу висловив ірландський журналіст Кейлан Робертсон, відомий своїми розслідуваннями російського тіньового флоту. Його висновки перегукуються з дослідженнями європейських економістів, які попереджають: фінансове виснаження Росії — тривалий процес, а не гарантія швидкого завершення війни.
- Чому Росія не розвалиться завтра
- Читайте також: "Підшукали відповідний будинок": під Мелітополем родину постраждалої колаборантки заохотили чужою нерухомістю
- Грошей менше, але війна залишається пріоритетом
- Що відбувається з економікою Мелітополя
- Що може змусити Кремль відмовитися від окупованих територій
Чому Росія не розвалиться завтра
Робертсон звертає увагу на поширені прогнози, згідно з якими російська економіка ось-ось обвалиться під тягарем військових витрат і санкцій. Сам журналіст вважає такі очікування надмірно оптимістичними.
Читайте також: "Підшукали відповідний будинок": під Мелітополем родину постраждалої колаборантки заохотили чужою нерухомістю
За його словами, Росія продовжує експортувати нафту та інші товари, отримує валютну виручку й зберігає можливості фінансувати воєнні дії. Економічні проблеми накопичуються, але це ще не означає, що у Кремля закінчуються ресурси для продовження агресії.
Водночас журналіст припускає, що вирішальним чинником може стати не стільки фінансова, скільки психологічна криза — момент, коли значна частина російського суспільства та владних еліт перестане вважати продовження війни виправданим.
Грошей менше, але війна залишається пріоритетом
У листопаді 2026 року Банк Фінляндії опублікував нові дані про стан російської економіки. За оцінкою його дослідницького підрозділу BOFIT, за дев'ять місяців російський ВВП зріс лише на 0,6%. При цьому підприємства, пов'язані з військовими замовленнями, продовжують отримувати державне фінансування, тоді як цивільні галузі стикаються з високими кредитними ставками та нестачею інвестицій.
Ще в жовтні фінські економісти попереджали, що Росія має достатньо ресурсів для продовження війни, попри погіршення економічних перспектив. Але її економіка стає дедалі вразливішою до нових потрясінь.
Аналогічний висновок міститься в дослідженні Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI). Його автори зазначають, що санкції та скорочення нафтогазових доходів поки не досягли масштабів, які позбавили б Москву можливості фінансувати війну.
Російська влада компенсує зростання витрат підвищенням податків, внутрішніми запозиченнями та перерозподілом бюджетних коштів. Фактично Кремль перекладає дедалі більшу частину вартості війни на населення та цивільний бізнес.
Що відбувається з економікою Мелітополя
Наслідки такої політики вже помітні на окупованій частині Запорізької області. Як раніше повідомляло РІА Південь, підприємства Мелітополя стикаються з перебоями електропостачання, зупинками виробництва та фінансовими втратами. Водночас російська влада скорочує фінансування захоплених територій.
Але погіршення економічної ситуації не означає автоматичного послаблення окупаційного режиму. Москва може скорочувати витрати на цивільну інфраструктуру, комунальне господарство та розвиток підприємств, продовжуючи фінансувати армію, силові структури й військову логістику.
Що може змусити Кремль відмовитися від окупованих територій
У вересні РІА Південь наводило прогноз економіста Олега Устенка, який припускав, що криза в Росії може розвиватися швидше, ніж в останні роки існування СРСР. Серед чинників він називав скорочення нафтових доходів, величезні військові витрати та посилення санкцій.
Робертсон пропонує подивитися на проблему з іншого боку. На його думку, навіть глибока економічна криза не обов'язково призведе до припинення війни, доки російське керівництво та значна частина суспільства готові миритися з її наслідками.
Однак психологічний перелом, про який говорить журналіст, неможливо спрогнозувати за економічними показниками. Невдоволення зростанням цін, дефіцитом пального або падінням рівня життя не обов'язково перетворюється на політичну вимогу закінчити війну.
Для зміни ситуації необхідні чинники, які безпосередньо вплинуть на здатність і готовність Кремля продовжувати агресію: військові втрати, порушення постачання російської армії, скорочення доступних фінансових ресурсів, міжнародний тиск і зміна політичних розрахунків російського керівництва.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
