Фото: minfin.com.ua
Давати прогнози щодо курсу експертам дедалі важче через повномасштабну війну, коли українську економіку фізично руйнують щодня. З іншого боку, саме за такої невизначеності прогнози економістів важливі для пересічних українців, адже, як відомо, у нас від валютного курсу залежить все – від продуктових цін до комунальних тарифів. Тому розуміти хоча б приблизні орієнтири курсу на найближчі місяці дуже корисно.
Редакція Коротко про дізналася у експертів, якими будуть курс долара та євро до кінця року.
Що в бюджеті та декларації
Теоретично може здаватися, що ми приблизно знаємо курс не те що на 2025-й, а навіть на 2026 рік. Зокрема, у проєкті Держбюджету на 2026 рік закладено середній курс долара на рівні 45,7 грн, а у Бюджетній декларації на 2026-2028 роки прогноз курсу долара на кінець 2026-го складає 44,8 грн.
Проте, кажуть економісти, все не так просто, і «бюджетний курс» не є прогнозом або метою для НБУ. Обмінний курс, що закладається у державний бюджет, має розрахункову функцію і досить часто не збігається з актуальним курсом в обмінниках.
Ба більше: практика показує, що прогнози майже завжди, за винятком форс-мажорних обставин, трохи вищі за фактичний середній ринковий курс. Це призводить до ризику недоотримання доходів по статтях, прив’язаних до обмінного курсу, але водночас компенсується зменшенням витрат на обслуговування зовнішнього боргу.
Актуальний курс
Лихоманка, яка декілька місяців поспіль відбувалася з доларом внаслідок суперечливої політики Дональда Трампа, нарешті припинилася. Американська валюта витримала і це випробування.
На середу, 1 жовтня, офіційний курс долара був на позначці 41,14 грн, євро – 48,30 грн. Середній курс в обмінниках був на рівні 40,95/41,46 грн за долар та 48,17/48,84 грн за євро.
Як бачимо, гривня за останні місяці дещо укріпилася. Для порівняння: на 21 липня 2025 року офіційний курс долара складав 41,75 грн, євро – 48,61 грн. Середній курс в обмінниках був на рівні 41,42/41,96 грн за долар та 48,36/49,00 грн за євро.
— Фундаментально гривня слабка, й зараз вона тримається на зовнішній допомозі, а також значних валютних та фінансових обмеженнях, — констатував у розмові з Коротко про фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. — Зовнішня допомога дозволяє закривати дефіцит зовнішньої торгівлі, фінансувати соціальні видатки та поповнювати золотовалютні резерви. Тобто, умовно, не витрачати власні ресурси. Водночас діють валютні обмеження, які закоркували капітал в гривні в Україні, а дозволи дуже незначні, щоб вплинути на ситуацію. Також діють обмеження на використання грошей за кордоном та обмеження на добове зняття готівки. Тож система тримається на обмеженнях та допомозі.
Зміни цих чинників напряму чи опосередковано через активні бойові дії та обстріли можуть порушити поточний баланс, продовжує Шевчишин. Наприклад, за 8 місяців 2025 року дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами становив рекордні 34,3 млрд доларів, і прогнози вказують на збільшення цього показника. При цьому є критична необхідність в імпорті, як військовому, так і в цивільному, що призводить до вимивання валюти з країни.
— У випадку активізації російських атак та продовження активної фази війни показник дефіциту збільшуватиметься. Це буде послабляти резерви, зменшувати валютні ресурси, — зазначив експерт. — Інша проблема — це міграція, яка посилилась останнім часом. За статистикою, витрати населення за кордоном в серпні зросли. Можливо, це витрати українців у відпустках, а можливо, відновлення тренду збільшення міграції та витрат мігрантів.
Прогнози до кінця року
За словами Андрія Шевчишина, позиція НБУ зараз базується на підтримці привабливості гривні, щоб не спровокувати перетік вільної гривневої ліквідності у валюту. Вже в жовтні Нацбанк перейде до зниження ставки, відбудеться перше зниження с 15,5% до 15%. Водночас активна фаза війни потребує значні гривневі ресурси, але з іншого боку — невизначеність вимагає збереження резервів.
Отже, каже експерт, НБУ може піти (але не обов’язково піде) на більш ліберальну позицію до долару. Це дозволить збільшити митні, акцизні надходження, простимулювати експортерів, що дасть більше спроможності в наступному році. Бюджет-2026 сформований з середнім курсом 45,7 грн за долар та 49,4 грн за євро, і на сьогодні лише євро близький до зазначеного показника.
— На мій погляд, політика НБУ базуватиметься не на курсі саме долару, а на курсі бівалютної корзини — євро та долару, — підсумував Андрій Шевчишин. — З початку року ця бівалютна корзина зросла на 4,5%. Тобто валюта принесла менше, ніж гривневий депозит, й тим більше ОВДП. Тобто для НБУ бачимо і можливості, і місце для послаблення, і цілі, але фінальне рішення буде за регулятором. На мій погляд, по долару ймовірна корекція в зону 43-44 грн, по євро — 47-48 грн.
Водночас президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко впевнений: який курс ми зараз бачимо, такий і буде. До 45 грн долар не зросте, але й до 40 не впаде.
— Курс до кінця року збережеться на рівні 41 грн за долар, — зазначив Охрименко у коментарі Коротко про. – Щодо євро, то через те, що у нас євро розраховується через крос-курс (тобто розрахунок курсу «євро-гривня» через курси «євро-долар» та «долар-гривня». — Авт.), а курс «євро-долар» майже не змінюється, курс європейської валюти до гривні залежить від курсу американської валюти до гривні. Якщо курс пари «євро-долар» залишатиметься стабільним, динаміка курсу євро буде тією ж, що і динаміка курсу долара.
Аналітик Данило Монін також вважає, що Нацбанк для мінімізації інфляції триматиме курс долара, а євро-курс залежатиме від курсу «долар-євро».
— Вважаю, що, швидше за все, до грудня регулятор триматиме курс долара на поточному рівні 41-42 грн за долар, а до кінця року все ж таки девальвує гривню до 43-44 грн, — каже аналітик. — Євро залишиться дорогим по відношенню до долара на рівні близько 1,6 до кінця року. Це означає, що курс євро буде на рівні 48-49 грн, а до кінця року, якщо долар підніметься до 43-44 грн, курс євро перевищить 50 грн.