Фото умовне / з відкритих джерел
В Україні триває адаптивний карантин через поширення COVID-19. Станом на 10 вересня у Львівській області зафіксували 16 452 випадків інфікування коронавірусом. Із них — 5 084 пацієнтів одужали та 455 людей померли. Одними із тих, хто досліджують нову інфекцію є лікарі-патологоанатоми.
Кореспондентка 032.ua вирішила дізнатися про умови праці патологоанатомів під час пандемії та що показує розтин хворих на коронавірус. Про це та інше розповіла кандидатка медичних наук, лікарка-патологоанатомка Яворівської патологоанатомічної лабораторії КЗ ЛОР «Львівське обласне патологоанатомічне бюро» Олена Варивода.
Фото: Олена Варивода надала для 032.ua
Олено, розкажіть про свою роботу у патологоанатомічній лабораторії.
Працюю у бюро, яке обслуговує лікарні обласного підпорядкування і всі райони Львівської області. Я обслуговую Яворівський район, який включає Яворівську центральну районну лікарню та Новояворівську районну лікарню ім. Юрія Липи.
Із колегами працюємо методом чергування. Робочий день триває впродовж шести годин. Зазвичай, це із 09:00 до 15:00. Однак під час пандемії є і понаднормова робота. Адже спочатку у лабораторії відбуваються розтини без інфекційного компоненту, а після — із інфекційною патологією, щоб не наражати всіх працівників на небезпеку. Загалом ми провели вже понад 300 розтинів пацієнтів, що хворіли на коронавірус.
Чи змінилися умови праці під час пандемії?
Звісно, що під час пандемії умови праці змінилися, як і у багатьох. Роботи стало більше, тому що велика кількість людей помирає. Серед них — хворі на коронавірус. До того ж, одягаємо спеціальне обмундирування, що ускладнює роботу. На всі розтини потенційно йдемо, як на ті, де працюватимемо із людьми, які хворіли на коронавірус.
Ви працюєте у спеціальному одязі?
Так, адже ми повинні більше захищатися. Одягаємо захисні костюми, респіратори, щитки. Шанси захворіти високі. Кожен лікар намагається максимально себе убезпечити. У такому костюмі складніше працювати, адже він зі щільної тканини, а розтин — це клопітка праця.
А від померлих людей, які були хворі на коронавірус, теж можна заразитися?
Звичайно, що так. Коли йдемо на розтин із підтвердженим ковідом, то у два рази страшніше. Коли на звичайний — також переживаємо, але менше. Боїмося, адже маємо контакт із кров’ю, фізіологічними рідинами.
Скільки розтинів померлих із коронавірусом ви зробили та чи виникав страх?
Я зробила близько 20 розтинів пацієнтів із коронавірусною інфекцією. Звичайно, що був страх. При цьому, було цікаво досліджувати цю хворобу, як молодому спеціалісту. Я із інтересом підійшла до цього питання. Наразі ми вже увійшли в колію. Всі звикли до такого режиму роботи. Виконуємо її як рутинну, просто більше застерігаємося.
Що помічали нетипового при розтині хворих на коронавірус?
Зокрема, який вигляд мають легені у пацієнтів. У нормі легені мають рожеве забарвлення. У хворих із вірусною пневмонією вони набувають характерного вигляду — кольору гнилої малини. До того ж, ущільнена та збільшена у розмірі.
Чи є специфічний колір шкіри у померлих, які хворіли на COVID-19?
Всі пацієнти, які хворіли на коронавірус, майже однакового кольору. Немає характерного. Наприклад, як для ниркової патології (землянисто-зелений колір чи сірий), для цирозу (жовтий).
Часто виявляєте супутні захворювання у людей, які померли від коронавірусу?
У більшості людей із підтвердженим діагнозом коронавірусу ми виявляли супутні захворювання. Серед них — артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця. Мало померло людей із COVID-19, які були соматично здоровими.
Що об’єднує більшість пацієнтів, які перехворіли на коронавірус?
Чітких критеріїв немає. Загалом — це старший вік та наявність супутньої патології. Багато пацієнтів мали гіпертонічну хворобу, ожиріння, ішемічну хворобу серця, цукровий діабет.
Чи у всіх людей, інфікованих коронавірусом, ви фіксували запалення легень?
Так, у всіх померлих пацієнтів було запалення легень. Однак на різних етапах (гостре запалення, приєднання бактерійного компонента, фіброз).
Як коронавірусна інфекція впливає на інші органи?
Загалом специфічних ознак немає. Ймовірне ураження печінки із розвитком реактивного гепатиту, серця із розвитком інфарктів, головного мозку — інсульти та енцефаліти, етелію ниркових канальців з розвитком ниркової недостатності та ураженням нервової системи — полінейропатії.
Чи можливо визначити на розтині, що людина хворіла на коронавірус, якщо у неї не була підтверджена хвороба?
Ми помічаємо зміни, тому що легені мають характерний вигляд при вірусних пневмоніях. Ускладнює роботу те, що пацієнти помирають на різних стадіях захворювання, відповідно й легені мають різний вигляд. Однак одразу сказати, чи це коронавірус, чи це грип складно. Для встановлення діагнозу, ми набираємо посмертно матеріал.
Який матеріал відбираєте?
Якщо є підозра на коронавірусну хворобу, ми відбираємо тканину легень, бронхів і трахеї у три різні пробірки. Цей матеріал зберігаємо охолодженим. Намагаємося якнайшвидше доставити у ДУ «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України».
У грудні — лютому люди хворіли на пневмонію, тоді про коронавірус в Україні не говорили. Чи фіксували ви специфічні випадки при розтині?
У нас були випадки, коли виявляли вірусні пневмонії. Далі надбирали матеріали і підтверджували або грип, або вірусну пневмонію без уточнення збудника. Отож, це можливо і коронавірус. На той час не було такого чіткого діагнозу як COVID-19. Натомість, вірусні пневмонії із непідтвердженим грипом А або Б були.
Як до лабораторії доставляють тіло людини, що хворіла на коронавірус?
Тіло до нас доставляють у чорних поліетиленових пакетах. Його дезінфікують, потім також ще ми проводимо дезінфекцію. Після здійснення розтину робимо комплекс із знезараження тіла та лікаря, який працював із ним.
А як наразі передають тіло померлого рідним?
Згідно із постановою Міністерства охорони здоров’я, якщо ми проводимо бальзамацію тіла, тобто процедури із знезараження спеціальними розчинами, то тіло рідним можна видавати у звичайному вигляді, вбране. Однак, рідні не повинні доторкатися відкритих ділянок тіла, ми щільно закриваємо труну. Якщо ж не проводимо відповідні процедури, то омиваємо тіло, зашиваємо, але не вбираємо та віддаємо у спеціальному герметичному пакеті.
Довідково. Коронавірусна хвороба COVID-19 — це гостра респіраторна хвороба, яку викликає невідомий раніше коронавірус SARS-CoV-2. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосила пандемію у зв’язку з поширенням хвороби у світі, у всіх країнах ввели карантинні заходи та обмеження.
Читайте також: Історія сім’ї зі Львова, яка перехворіла на COVID-19: про ставлення сімейної лікарки та очікування ПЛР-тестів