Вчені з’ясували, який вплив на тривалість життя мають генетика та середовище (фото: freepik.com)
Тривалість життя кожної людини залежить від багатьох факторів. Це і генетика, й спосіб життя, і екологія, і харчування, і кількість стресів і ще багато чого. Багато років вчені були впевнені, що генетика має дуже великий вплив, але нове дослідження змінило це твердження.
Що найбільше впливає на тривалість життя людини, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на дослідження, опубліковане в журналі Nature Medicine.
Генетика чи спосіб життя?
Як показують результати дослідження британських вчених, найбільший вплив на довголіття людини має середовище та спосіб життя, а не генетична спадковість. Гени у цьому процеси мають всього 2%.
Під час дослідження науковці провели масштабний аналіз сотень тисяч осіб. Для цього були опрацьовані медичні дані з біобанку, де міститься інформація про генетичні дані, медичні записи, детальна інформація про спосіб життя. Зразки крові майже 50 000 учасників піддали "протеомному профілюванню" — методиці, яка вивчає зміни білків з часом.
Протеомне профілювання дозволило взнати біологічний вік учасників і на відміну від хронологічного віку, біологічний показує, наскільки швидко старіє організм на молекулярному рівні. І це дозволило точніше оцінити процеси старіння.
До факторів впливу середовища увійшло понад 164, а також були додані генетичні маркери захворювань. Серед факторів були: спосіб життя, соціальні, фактори раннього дитинства.
Що показало дослідження
І результати усіх приголомшили — фактори навколишнього середовища пояснюють приблизно 17% варіацій у тривалості життя, тоді як генетичні чинники — всього 2%.
Вік та стать пояснюють близько половини варіацій у тривалості життя — і це не стало відкриттям для вчених, бо було скоріш очікуваним. А от високий процент факторів середовища вчених дуже здивував, бо це підтверджує, що спосіб життя має більший вплив на здоров'я та довголіття, ніж генетика.
Дослідження також виявило різні комбінації впливів для різних захворювань. Фактори середовища найбільше впливали на хвороби легень, серця і печінки. А генетика відігравала ключову роль у визначенні ризику раку молочної залози, яєчників і простати, а також деменції.
Серед факторів середовища найбільший вплив мали:
- куріння
- соціально-економічний статус
- рівень фізичної активності
- умови життя
Ці чинники найсильніше корелювали з передчасною смертю та біологічним старінням.
Дослідження виявило ще кілька цікавих та несподіваних зв'язків. Наприклад, вищий зріст у десятирічному віці асоціювався з коротшою тривалістю життя. Хоча вчені поки що не мають відповіді, чому так.
Більша вага у віці 10 років також корелювала з коротшою тривалістю життя. Ще негативно впливало куріння матері під час вагітності, або у той час, коли дитина була ще немовлям.
"Результати дослідження дають надію на те, що довголіття значною мірою залежить від вибору, який ми робимо. Це чудова новина, якщо тільки ви не маєте хороших генів і не сподіваєтеся, що вони зроблять за вас усю важку роботу", — розповів один з авторів дослідження та доцент Університету Дікіна Хассан Валлі.
Вплив харчування сильно переоцінений
Але найбільшою несподіванкою для вчених стала відсутність зв'язку між дієтою та маркерами біологічного старіння. І це фактично суперечить численним доказам про важливу роль харчування у формуванні ризику хронічних захворювань.
Дослідження виявило, що з хворобами старіння пов'язана низка соціальних факторів — дохід, наявність житла, статус зайнятості. Але ці фактори не завжди перебувають під контролем окремої людини.
"Результати цього дослідження підтверджують думку про те, що хоча ми можемо успадкувати певні генетичні ризики, те, як ми харчуємося, рухаємося і взаємодіємо зі світом, здається, має більше значення у визначенні того, наскільки ми здорові і як довго ми живемо", — підсумував Хассан Валлі.