Фото: kp.ua
Українська гривня відчула себе настільки добре, що картковий курс зрівнявся з офіційним, а експерти навперебій почали обговорювати причини покращення ситуації на валютному ринку.
Що відбувається з курсом, які фактори сприяють зміцненню національної валюти та які перспективи у гривні? Ці питання KP.UA обговорила із економістами.
На ринку все стабільно
У березні українська гривня до долара вперто продовжила курс на зміцнення, взятий у лютому. У п’ятницю, 7 квітня, курс американської валюти на готівковому ринку становив 37,26/37,95 грн, євро купують за 40,31 грн, а продають за 41,14 грн. На чорному ринку покупці та продавці сходяться на позначках 37,57 грн за долар та 40,73 грн за євро. А курс валют за картками у банках-резидентах становив 36,67/37,56 грн за долар та 39,91/41,06 грн за євро.
Для порівняння: 17 березня курс американської валюти на готівковому ринку становив 38,27/38,87 грн, євро купували за 40,31 грн, а продавали за 41,13 грн. На чорному ринку покупці та продавці приходили до консенсусу на позначках 38,68 грн за долар та 40,95 грн за євро.
Причини покращення ситуації на валютному ринку у своєму макроекономічному та монетарному огляді від 5 квітня назвав НБУ. Як зазначили у НБУ, інтервенції із продажу валюти НБУ на міжбанківському валютному ринку помітно знизилися. Здебільшого цьому сприяли покращення очікувань на тлі кращої ситуації в енергетичному секторі, відсутності емісійного фінансування дефіциту бюджету, а також звуження дефіциту торгівлі.
Також у Нацбанку звернули увагу на звуження різниці між готівковим та офіційним курсом, яке «усуває ринкові викривлення та збільшує надходження валюти офіційними каналами».
Чим більше валюти, тим нижчий курс
На думку Олександра Болтяна, аналітика компанії Esperio, гривня зростає з кількох причин, серед яких стабільність фінансування з боку кредиторів, достатність золотовалютних резервів країни та, відповідно, наповненість бюджету України. Також експерт наголошує на збалансованості попиту та пропозиції на валютному ринку, що дозволяє не замислюватися про потенціал інтервенцій. Тут підтримку надає і бізнес-активність, і повернення українців з-за кордону на великодні канікули та травневі свята, що провокує зростання валютообмінних операцій не через спекулятивні причини, а через необхідність.
— Гривня зміцнюється через те, що Україна отримала з 21 березня по 3 квітня валюти на 7,3 млрд доларів, — пояснює аналітик Данило Монін. – І це на тлі зменшення дисбалансу попиту на валюту на міжбанківському ринку із 3 до 1,5 млрд доларів у березні. Загалом це говорить про те, що в Україну більше заходить валюти, ніж йде, і міжнародні резерви зростають.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко впевнений, що основна причина зміцнення національної валюти пов’язана з тим, що українська економіка навчилася жити під час війни.
– Немає валютної паніки. Україна отримала багато валюти від США та ЄС, і тепер НБУ продає валюту без проблем і немає ажіотажу, тож і ревальвації, – каже експерт.
Роль курсу зменшується
Спостерігаючи за тим, як усе дорожчає, незважаючи на зміцнення національної валюти, не можна не порушити питання: наскільки сьогодні новини про ревальвацію позитивні? З одного боку, еквівалент зарплат у доларах дещо зріс. З іншого — ціни продовжують зростати. Виходить, що тепер продукти вже дорожчають не через курс, тож ціни в доларовому еквіваленті вищі.
– Зараз ревальвація це краще, ніж девальвація, – каже Охріменко. — Враховуючи, як сильно від курсу у нас залежать ціни на бензин, а слідом за бензином дорожчає все інше, для споживача краще, щоби була ревальвація і ціни на бензин не зростали. Тоді й вартість товарів, насамперед імпортних, залишиться плюс-мінус на колишньому рівні.
Олександр Болтян звертає увагу на те, що роль курсу долара у житті українців зменшується протягом останніх років. Щоправда, усвідомлення цього приходить поступово, оскільки люди довго жили, накопичуючи заощадження та формуючи ціни в іноземній валюті.
– Тепер і на курсовій різниці заробляти не виходить, і зростання цін далеко не завжди залежить від курсу долара, – каже експерт. — Хоча будь-яке подорожчання у нас, як і раніше, звикли пояснювати або валютним фактором, або зовнішніми причинами. Але українцям важливо зрозуміти: час перестати фокусуватися на вартості долара та євро, як на коштах заощадження. Зараз найбільш правильним вибором є заощадження гривні – як готівкові, так і банківські. А від інфляції нічого не захистить.
Що далі?
Щодо прогнозів на літо, думки економістів розділилися. Одні кажуть, що за відповідних обставин зміцнення гривні до літа є цілком реальним. За словами керівника аналітичного відділу Міжнародної Академії Біржової Торгівлі Андрія Шевчишина, курс національної валюти залежить від ситуації на фронті, міграції, стабільності темпів зовнішньої допомоги, боргового навантаження та глобальних сировинних цін.
Олександр Охріменко додає: хоч би як гривня зміцнювалася, зниження цін на товари загалом очікувати не варто. Наразі бізнес думає не про зниження цін, а про те, як компенсувати збитки від відключень електрики взимку, тож ціни продовжать зростати. Хоча й не так різко, як минулого року.
— Готівковий курс буде близьким до офіційного курсу, особливих факторів, які могли б його різко змінити, зараз немає, — каже Охріменко. – Але й знижувати офіційний курс НБУ не буде – у цьому немає сенсу.
Водночас Олександр Болтян вважає, що до початку літа курс продажу долара коливатиметься у межах 38-39 гривень. Песимізм експерта базується на війні, що продовжується, на потенціалі зростання цін на паливо, що спровокує стрибок попиту на валюту. Водночас на сильніші девальваційні коливання Болтян не очікує, пояснюючи, що спекулятивної складової на валютному ринку стає все менше і менше.
Данило Монін погоджується з тим, що нинішнє зміцнення гривні є тимчасовим і курс повернеться до позначки 38 грн за долар.
— Коли це станеться, поки що незрозуміло, — зазначив експерт у розмові з KP.UA. – Не виключаю, що вже цього місяця ми можемо побачити курс 38–39 грн за долар.
Що стосується інфляції, то, прогнозує Монін, вона сповільнюватиметься. За словами аналітика, до літа вона може знизитися до 15% річних.