Багатьом добре відома історія кримінального минулого колишнього народного депутата Віктора Лозінського. Свого часу він вийшов на волю за «законом Савченко».
Довідка.Нагадаємо, що ще в червні 2009 року в результаті зіткнення на території мисливських угідь з Лозінським, а також колишніми прокурором Голованівського району Кіровоградської області Євгеном Горбенком і тодішнім начальником Голованівського райвідділу міліції Михайлом Ковальським був убитий Валерій Олійник.
Про цю історію ми сьогодні згадуємо не дарма, оскільки в Кіровоградській області, напередодні місцевих виборів 2020 року, кандидат на посаду голови однієї з місцевих ОТГ розповів, що його родині погрожує скандальний колишній народний обранець Віктора Лозінський. Мова йде про Сергія Баліцького та його родину. Він, зауважимо, цього року балотується на посаду очільника Підвисоцької ОТГ. Але про все по-порядку.
«Спершу мене мали затвердити від партії «Слуга народу» кандидатом на посаду голови Підвисоцької ОТГ. Переговорили на «верхівці» партії, аби висунути саме мою кандидатуру. Мене зрештою й обрали, аби я балотувався на вищезгадану посаду. Поїхали переговорити з «верхівкою» політичної сили. Їздив, зокрема й Віктор Лозінський, який, до речі, поряд тримає земельні ділянки.
19 вересня відбулося засідання партії, на якому остаточно затверджено мою кандидатуру. Вже 22 вересня 2020 року я подав всі документи в ТВК на посаду очільника Підвисоцької громади та був зареєстрований», — розповідає Сергій Баліцький.
Розмова у конторі
Ще до цих подій, за словами самого кандидата, Лозінський неодноразово хотів зустрітися з Баліцьким, говорив, що, мовляв, «можливо, він ще вирішить балотуватися».
«Ти дивися, Сергію, може, ти відмовишся балотуватися та знімеш свою кандидатуру? Тобі не складе це труднощів.Вважаю, що тобі не буде важко відмовитися…», — передає кандидат на посаду голови Підвисоцької громади пряму мову колишнього скандального нардепа.
Загалом, за словами кандидата, колишній чиновник всіляко натякав Баліцькому, аби той відмовився балотуватися на посаду голови ОТГ.
«Десь 24 вересня Віктор Лозінський запросив мене до себе в контору, аби ми поспілкувалися. Незадовго до цієї, він сказав, що, ймовірно, він ще може подавати свою кандидатуру на цьогорічних місцевих виборах. Запевняв, що якщо він зможе нас переконати, то на посаду голови громади висунеться він, а мені, за його словами, доведеться зняти свою кандидатуру. Я ж у свою чергу, відповів, що це «верхівки» вирішують в нашому випадку, а не якась одна конкретна особа, кого висувати від своєї політичної сили. Це ж не я особисто вирішую, аби йти на такі кроки… Команда вирішує це питання.
І ось того ж таки 24 вересня поточного року, коли ми мали розмову з Лозінським, він заявляє мені, що буде балотуватися. Всіляко натякає при цьому, що мені варто зняти свою кандидатуру. Не добираючи слів, застосовуючи ненормативну лексику, у грубій формі він сказав, що не має наміру ні з ким нічого вирішувати і хоче балотуватися сам.
«Я що буду там бігати і просити, щоб хтось для мене щось вирішував?, — говорив мені Віктор. До того ж, я почув у свою адресу, що: «Ти що сам там не можеш все там вирішити?». Я відповів, що таких питань самотужки я не вирішую, Вкотре на цьому наголосив і акцентував. Потім він пом’якшив свій тон і сказав: «Ну, добре. Я до 5 жовтня повирішую свої питання, а потім, якщо що, то ти сам знімешся, якщо я балотуватимуся. Я ж мовчки сприйняв ці його слова», — згадує Баліцький
Розмова з батьками та погрози
«Їду я на днях в авто. До мене телефонують мої батьки і розповідають, що їм телефонував Лозінський і запропонував зустрітися з ними в ресторані о четвертій годині дня. Ми одразу ж здогадалися, що таким чином він, мабуть, хоче через батьків знову донести, так би мовити до мене інформацію, аби я зняв свою кандидатуру. Це було 1 жовтня.
Після того він набрав і особисто мене, запитуючи, де я. Я відповів, що нині у Львові. «Не зрозумів? Це ти що до 5 жовтня не приїдеш, не повернешся?», — запитав мене Віктор. Я ж відповів, що не знаю остаточно, чи встигну повернутися зі Львова до 5 жовтня», — передає їх розмову кандидат.
Далі розмова мала наступний характер:
«»Сергію, там твої робочі говорять про мене різну маячню. Нехай позакривають свої роти (ред. там було багато нецензурної лексики)». Далі він кинув телефонну слухавку. Розмова з батьками моїми у них все ж відбулася», — додає Баліцький.
Предметом бесіди, що не дивно, була саме тема, аби Баліцький знявся з виборів. І батьки останнього, і сам кандидат доносили до Лозінського інформацію, що є компетентні люди, котрі й відповідають за те, кого назначати та реєструвати на ту чи іншу посаду, зокрема, й на цьогорічних місцевих виборах.
Мама ж кандидата розповіла сину, що відповіла Лозінському: «Якщо ви хотіли знайти якогось «лоха», технічного кандидата, який просто зареєструвався, а потім зненацька зняв свою кандидатуру, то для чого вам тоді наш син? Він не з таких людей, його призначила сама політична сила, аби саме він балотувався…».
Далі Сергій Баліцький ззаначає:
«Був один район, який нині розділився на три громади, до котрих і обиратимуть керівництво. От до однієї з двох громад балотуюся я, а до іншої, сусідньої ОТГ, – моя мама. От вона й відповіла Лозінському, що мовляв: «Як ви собі це уявляєте, щоб я впливала на сину і говорила, аби він не балотувався? Що мені скаже штаб, що скажуть інші люди про те, яка мій син людина, що він зареєстрував свою кандидатуру, а потім що: взяв і зняв її? Ну, цього ж просто не може бути!».
Як стверджує Сергій Баліцький, після цієї розмови з батьками, до них телефонували ще й знайомі Віктора Лозінського. Вони напряму погрожували мамі й тату Баліцького, попереджали/застерігали, що краще йому все ж зняти свою кандидатуру і тому подібне, бо, м’яко кажучи, їм будуть не переливки.
«До мене вже не телефонує нині ніхто. Двічі представник Лозінського назначав мені зустріч, але в результаті вони не виходять на зв’язок, аби остаточно домовитися. Конфлікт допоки не вичерпано. Я звернувся до правоохоронців, разом з батьками, написав заяву до поліції про те, що відбувається і лунають погрози на адресу моїх матері та батька. Більше дзвінків мені не надходить.
Наостанок ще розповім, що працівники мого батька бачили, як біля нашого підприємства кружляв автомобіль Лозінського. Очевидно, щось вони там «винюхували», намагалися щось дізнатися, чи що. Але інші співробітники підприємства автівку все ж побачили», -резюмував Баліцький.
І навіть якщо у когось є гроші, зв’язки і він намагається, прикриваючись благодійністю/меценатство «замилити» очі потенційним виборцям, це все одно не приховає, яка ж насправді він людина і що в нього, наприклад, було кримінальне минуле. Ось така прямо-таки пригодницька історія виходить. Але ж не було б так весело, якби не було так сумно, як то кажуть. До влади, як бачимо, дехто готовий йти різними методами. Іноді вони бувають навіть протизаконними!
Фото: Фейсбук-сторінка Сергія Баліцького