Старість у Європі: чому західні пенсіонери мають можливість жити в своє задоволення

Фото: Фото Ромі Арройо Фернандес/NurPhoto через Getty Images

Для мене ідеальне суспільство – це те, в якому не страшно старіти. Де людей похилого віку не вважають непотрібним баластом, а вони є повноцінними та повноправними членами суспільства. Де вони отримують гідну пенсію, а не жалюгідні крихти. Де від них не відмахується «швидка допомога», почувши, що пацієнтові «аж 70 років». Де перед кожними виборами не виникає дискусія про те, що пенсіонерів треба позбавити права голосу, бо вони голосують «за гречку».

На жаль, Україні до такого ідеального суспільства було дуже далеко і до війни. Та й у Європі із цим питанням ситуації різні.

Данія: держава загального добробуту

Данська пенсійна система вважається однією із найкращих у світі, а бідний пенсіонер у цій країні – це нонсенс. Місцеві люди похилого віку живуть безбідно навіть у тих випадках, якщо у працездатному віці вони мали низьку зарплату або з якихось причин взагалі не працювали. Податки у Данії високі, але люди готові їх платити, бо бачать, як ними розпоряджаються: пенсії високі, медицина забезпечується державою, освіта безкоштовна.

Данські пенсіонери отримують пенсію із двох основних джерел: від держави та з Пенсійного фонду. У державній системі, з нашого погляду, побудовано все навпаки: якщо людина мала високий дохід і має серйозні накопичення, пенсія буде нижчою, а якщо людина заробляла мало і заощаджень немає, держава платитиме більше.

Сенс державної (так званої «народної») пенсії полягає в тому, щоб люди похилого віку уникли бідності, а ось пенсія із Пенсійного фонду (трудова) залежить від відпрацьованих років та розміру зарплати.

Крім того, у Данії популярна система додаткових страхових пенсійних накопичень: більшість данців відкладають гроші на старість з молодості.

У свою чергу, народна пенсія також складається з кількох частин: основної виплати (її призначають усім, хто прожив у країні понад п’ять років до дати настання пенсійного віку, але сума залежить від кількості прожитих років); надбавки за самотність (належить самотнім пенсіонерам); надбавки за відсутності накопичень. Плюс субсидії на оплату житла, комунальних послуг та послуг охорони здоров’я (наприклад, послуг із виготовлення зубних протезів чи оплата ліків).

Але тільки грошовою допомогою турбота про пенсіонерів не обмежується. Враховуючи постійне старіння населення, влада Данії зробила турботу про людей похилого віку національним пріоритетом. Тут проєктують будинки та навіть житлові масиви спеціально для людей старшого віку без крутих та високих сходів. А будинки для літніх людей трансформуються в «центри для літніх» — комплекси з окремими квартирами.

Крім того, для місцевих пенсіонерів вихід із ринку праці не означає, що вони випадають із активного життя – вони мають широкі можливості займатися тим, що їх цікавить. Асоціація Aeldre Sagen надає літнім данцям дуже різнобічну підтримку – від організації спортивних занять, гуртків, недорогих екскурсій та подорожей до вивчення іноземних мов.

Здається, що данським пенсіонерам зовсім нема на що скаржитися, але й вони знаходять мінуси у своєму житті. Наприклад, коли в Україні подорожі для більшості пенсіонерів залишаються недосяжною розкішшю, данські пенсіонери вважають, що для них це вимушена необхідність.

«Знову доведеться їхати на Гоа, тому що жити в Копенгагені цілий рік надто дорого», — діляться вони своїми бідами один з одним.

Пенсійний вік: 65-67 років, залежно від дати народження. Нині у Данії йде підвищення пенсійного віку, щороку його збільшують на пів року.

Середня пенсія у Данії («народна»+трудова) становить 18 тис. данських крон (близько 2400 євро), з яких після сплати податків залишається близько 13,5 тис. крон (1800 євро).

Чехія: після досягнення пенсійного віку вигідно трохи попрацювати

Пенсія у Чехії дає можливість вести цілком комфортне життя. Самі чехи кажуть, що після реформи 2015 року їхня пенсійна система стала справедливішою.

Для того щоб мати право на пенсію за віком, повинні бути виконані дві умови: досягнення пенсійного віку та отримання необхідного стажу пенсійного страхування. Для людей, які досягли пенсійного віку у 2018 році та пізніше, необхідний стаж становить 35 років. Більш детально інформацію про пенсійний вік та необхідну кількість років пенсійного страхування в Чехії можна дізнатися тут.

Якщо в людини вже напрацьовано необхідний стаж, їй може бути призначено дострокову пенсію до досягнення пенсійного віку. Щоправда, ця пенсія буде меншою, і її призначення є незворотним, тобто згодом оформити звичайну пенсію за віком не можна буде.

Пенсія за віком в Чехії складається з двох частин: базової суми та процентної суми. Базовий розмір є єдиним для всіх пенсій (4040 чеських крон, або 170 євро), відсоток визначається індивідуально. На розмір пенсії переважно впливають два фактори: тривалість пенсійного страхового стажу та розмір заробітку, досягнутого за відповідний період. За кожний повний рік (365 днів) пенсійного страхування належить 1,5% від розрахункової бази. Якщо людина вже досягла пенсійного віку, але не подавала заяву на призначення пенсії і продовжує працювати, її пенсія збільшується на 1,5% за кожні 90 календарних днів.

Детально про це можна дізнатися тут.

Пенсійний вік: 65 років

Середня пенсія: 14 373 чеських крон, що еквівалентно 607 євро.

Німеччина: мінімальної пенсії немає, а середня ні про що не каже

Здавалося б, найпотужніша економіка Євросоюзу могла б похвалитися найбільшими пенсіями, але це не так. Мінімальної пенсії в Німеччині немає, а середня є тією самою горезвісною «середньою температурою по лікарні» більше, ніж будь-де.

Справа в тому, що пенсії в Німеччині дуже сильно відрізняються залежно від статі (багато жінок залишали роботу для материнства, а тепер їм не вистачає робочого стажу), старих і нових федеральних земель (тобто тих, що були у складі ФРН, і тих, які раніше належали до НДР), місця роботи (держслужбовці отримують майже вдвічі більше звичайних пенсіонерів), а також від того, чи перетнув стаж пенсійних відрахувань рубіж у 45 років (у цьому випадку пенсія «підскакує» приблизно у півтора рази).

У Німеччині існує три види програм пенсійного страхування:

Обов’язкова державна пенсія, відома як Державне пенсійне страхування (Gesetzliche Rentenversicherung – GRV). Участь у програмі державного пенсійного страхування Німеччини є обов’язковою та фінансується за рахунок державних субсидій та внесків працюючих громадян на соціальне забезпечення. Корпоративні або професійні пенсії та — betriebliche Altersvorsorge. Це приватні добровільні пенсійні програми, які пропонують роботодавці. Вони дають змогу працівникам збільшувати пенсію за рахунок збільшення пенсійних внесків. Приватні пенсії – індивідуальні пенсійні інвестиційні програми, розроблені банками чи страховими організаціями.

Незважаючи на такі можливості, за даними Федерального міністерства соціального забезпечення, кожен п’ятий пенсіонер у Німеччині живе на пенсію менше ніж 500 євро на місяць. Допомога на оплату комуналки не рятує. Не дивно, що чимало німців побоюються, що після виходу на заслужений відпочинок їм доведеться жити у злиднях.

Ситуація посилюється тим, що, як ми вже писали раніше, близько половини німців живуть у орендованому житлі, відповідно, продовжують у ньому жити і після виходу на пенсію. Оскільки платити оренду стає набагато складніше, деякі німецькі пенсіонери переїжджають жити у дешевші країни ЄС.

Пенсійний вік: 65 років та 10 місяців. З 2024 року пенсійний вік збільшуватиметься на два місяці щороку, доки не досягне 67 років.

Середня пенсія: 1049 євро; для людей з 45-річним стажем – 1538 євро.

Польща: пенсії невеликі, але комфортні

Польща є однією з найблагополучніших країн Східної Європи, але нам вона цікава ще й тому, що останні 30 років вона для нас залишається недосяжним орієнтиром. Чиновники, економісти та ЗМІ регулярно задаються одним питанням: за скільки років нам вдасться наздогнати західних сусідів?

Пенсіонерам у Польщі живеться зовсім непогано. Так, пенсійні виплати тут не найвищі, особливо якщо порівнювати із Західною Європою, але у самій країні на середню пенсію можна жити цілком комфортно. Цьому сприяють як невисокі ціни на товари та послуги, у тому числі і на продукти (знов-таки, порівняно із західними сусідами), так і всілякі пільги та доплати. Наприклад, якщо пенсіонер не справляється із витратами на комуналку, держава може взяти на себе до 100% цих витрат.

Польські пенсіонери можуть безкоштовно або з великими знижками відвідувати різноманітні культурні заходи, тренінги, курси тощо. А подорожі для них – звичайна справа. З 13 міжнародних аеропортів країни можна відлетіти практично до будь-якої точки Європи, а туристичні агенції Польщі надають пенсіонерам значні знижки на тури в межах ЄС.

Пенсійний вік: 60 років для жінок та 65 років для чоловіків.

Середня пенсія: 4200 злотих (930 євро).

Естонія: «народна» пенсія для тих, хто без стажу

Місцева преса не втомлюється писати про те, що естонська пенсійна система працює в Європі найгірше. Мовляв, естонські пенсії не позбавляють бідності та не забезпечують людині того ж рівня доходів, що він мав до виходу на пенсію. Насправді все не так вже й погано навіть у порівнянні з європейськими країнами, не кажучи про Україну.

Основний вид пенсії в Естонії – це пенсія за віком. Для її отримання у людини має бути не менше 15 років пенсійного стажу. У період отримання пенсії за віком можна працювати – це не впливає на отримання пенсії.

Пенсія за віком складається із чотирьох частин:

Основна частина пенсії. З 1 квітня 2023 року вона становить 317,9193 євро. Частина пенсії, що базується на стажі. Для того, щоб дізнатися про цю суму, потрібно помножити кількість років пенсійного стажу на коефіцієнт «річна оцінка» (на сьогодні – 8,684 євро). Страхова частина пенсії залежить від суми страхових паїв та розраховується на підставі сплаченого за працівника соціального податку. Об’єднана частина – це найновіша частина, яка накопичується лише з 2021 року. Вона складається на 50% зі страхового паю, а на 50% із солідарного паю. Ці два паї складаються, сума ділиться на два, внаслідок чого виходить об’єднана частина пенсії.

Особам, які не мають необхідного мінімального пенсійного стажу (15 років), платять «народну» пенсію. Сьогодні її розмір складає 336,39 євро. На отримання «народної» пенсії за віком може претендувати людина, яка:

досягла пенсійного віку, не має необхідного пенсійного стажу, безпосередньо перед поданням клопотання про отримання пенсії проживала в Естонії не менше п’яти років і має посвідку на проживання в Естонії, не може одержувати пенсію з іншої країни, Дострокова та відкладена пенсії в Естонії є видами виплат, що поступово зникають. 2021 року їм на зміну прийшла гнучка пенсія, а зараз діє перехідний період. Докладніше про це можна прочитати тут.

Пенсійний вік: 65 років (сьогодні діє перехідний період, який триватиме до 2026 року).

Середня пенсія: 700 євро.

P.S. Як бачимо, європейські пенсіонери отримують свої пенсії з кількох джерел, і це дає прийнятні результати. Треба сказати, що й українська пенсійна система вже майже 20 років у теорії складається із трьох рівнів – солідарного, обов’язкового накопичувального та недержавного пенсійного забезпечення. 2004-го було ухвалено закони «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення», але все застопорилося на старті. Нардепи досі так і не змогли ухвалити офіційне рішення про старт другого рівня – накопичувального.

Експерти зазначають, що із пенсіями в Україні склалася по-справжньому трагічна ситуація. В умовах старіння населення солідарна система з кожним роком стає все менш ефективною, а при запровадженні накопичувальної неминуче виникнуть величезні проблеми. Одна із основних стосується відсутності довіри до всіх інститутів – і державних, і приватних. Вони не мають ні історії, ні досвіду. І навіть якщо якийсь фонд почне працювати і протримається деякий час, то це нічого не дасть, адже кілька років роботи – це не історія.

Крім того, у будь-якій країні учасника накопичувальної системи хвилює головне питання: що робитиме інвестиційний фонд із його грошима? Навіть якщо припустити, що не вкраде, інвестувати гроші нема куди, оскільки в Україні немає фондового ринку. Чи не єдине, що зможе зробити такий фонд, – це покласти гроші на банківський депозит. Але це взагалі безглуздо, оскільки таку «операцію» може зробити і сама людина, до того ж без остраху нарватися на непрозору роботу фонду.

Джерело