Фото: KP.UA
Незважаючи на клятвенні запевнення влади про мораторій на підвищення тарифів, новини про можливе підвищення то однієї, то іншої комунальної послуги не сходять із перших шпальт ЗМІ. Українцям радять тримати себе в руках і економити, хоча економити вже давно нема на чому.
Що відбувається з тарифами, на що нам чекати від прийдешньої зими і хто може залишитися без субсидій? Відповіді на ці питання – у матеріалі KP.UA.
Що відбувається з електроенергією
Найбільше неприємностей українським споживачам останнім часом завдала електрика, яка на початку літа подорожчала вдвічі – до 2,64 грн за кВт*годину. Цей крок в уряді пояснили тим, що країні необхідні кошти на відновлення інфраструктури після російських обстрілів. Також із 1 липня підняли тариф і для бізнесу.
Зважаючи на заяву НКРЕКУ, можна зробити висновок, що українцям ще «пощастило», адже реальна ціна набагато вища. Як повідомили у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, електроенергія для населення має продаватися за 5,50 грн/кВт*год.
Найнеприємніше полягає в тому, що надхмарні тарифи зовсім не виключають проблем з електрикою взимку. Попередні ракетні обстріли вивели з ладу три чверті об’єктів теплової енергетики, було зруйновано велику кількість підстанцій, а Запорізька АЕС, як і раніше, залишається в руках окупантів. Вже зараз очевидно, що енергетики фізично не встигнуть відновити енергосистему до холодів, і дефіцит навряд чи можна буде покрити за рахунок імпорту. А як українці вже знають із власного досвіду, коли імпорту не вистачає, систему балансують відключеннями. Це не кажучи про те, що нікуди не поділися ризики обстрілів об’єктів енергетики та їх чергових виведень з ладу.
Словом, цей осінньо-зимовий період цілком може виявитися важчим за попередній. Більше того: проблеми, швидше за все, будуть не лише зі світлом, а й з опаленням та водопостачанням.
Влада в умовах, що склалися, допомагає не тільки підвищенням тарифів, а й порадою. Кажуть, що поки тепло, треба не розслаблятися і провести ревізію своїх генераторів, а якщо ні – може, і прикупити, поки в черговий раз ціни не зросли. А також тримати напоготові пауербанки та інші накопичувачі енергії, придбані минулого року.
Тарифи на воду та газ поки що «заморожені»
Подорожчанням води українців лякали щонайменше пів року. Щоразу це було «ось-ось», а потім підвищення тарифів відкладали ще на місяць. Зрештою, з 1 липня тарифи на воду таки підняли і… тут же скасували підвищення після обуреної заяви президента. Тепер уже обурились водоканали – чому електроенергії дозволили дорожчати, а воді – ні?
Ясність у питання вніс український прем’єр Денис Шмигаль, який заявив, що до кінця війни тариф на воду не підніматиметься, оскільки «місцеві бюджети накопичили на своїх рахунках понад 150 млрд грн, а отже, мають можливість фінансувати водоканали самостійно».
Що стосується цін на газ, то, як раніше повідомляли в «Нафтогазі», дія тарифу «Фіксований» продовжена на майбутній опалювальний сезон. Це означає, що ціни на цю послугу не підвищуватимуться до 1 травня 2024 року. Тобто взимку ціна, як і раніше, складе 7,96 грн за куб з ПДВ.
Субсидії скорочуються
Українцям намагаються «підсолодити пігулку» і вкотре запевняють, що підвищення тарифів вони навіть не помітять, адже є субсидії! Зокрема, про те, хто може претендувати на отримання субсидії, як вона розраховується і куди звертатися за її призначенням, докладно розповіли в енергопостачальній компанії YASNO групи ДТЕК. Як постачальник «піклується» про своїх споживачів після дворазового підвищення послуги, можна почитати тут.
Тим не менш, з субсидіями все далеко не так райдужно, і кількість сімей, що отримують грошову допомогу, скорочується з року в рік. Якщо у 2018 році субсидії отримували 3,9 млн домогосподарств, то у 2023-му – трохи більше 2 млн. У період опалювального сезону 2022-2023 субсидії становили в середньому 1700-1800 грн на місяць, у неопалюваному періоді — 300-400 гривень. Але ці цифри зовсім не означають, що у новому опалювальному сезоні сім’ї знову отримуватимуть колишні суми під 2 тис. грн на місяць.
Раніше у Мінсоцполітики назвали 9 причин, з яких українцям можуть відмовити у грошовій допомозі.
Загальна площа житлового приміщення перевищує 130 метрів квадратних (для квартир у багатоквартирних будинках) або 230 квадратних метрів (для індивідуальних будинків). Член сім’ї проводив фінансові операції у сумі понад 50 тисяч гривень за останні 12 місяців. Член сім’ї на 1-е число місяця, з якого призначається субсидія, має більше одного житлового приміщення у своєму володінні, крім гуртожитку та інших винятків. На 1-е число місяця, з якого призначається житлова субсидія, член сім’ї має на банківському рахунку кошти на суму понад 100 тис. грн. У власності особи є транспортний засіб віком до 5 років. До початку періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, у складі сім’ї є особи, які досягли 18-річного віку, але не отримували доходи, що враховуються при нарахуванні субсидії, та не сплачували ЄСВ протягом трьох місяців у період, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії. Якщо людина не повернула переплату за субсидії за попередні періоди її отримання. За наявності простроченої на понад три місяці заборгованості з оплати комуналки, загальна сума якої перевищує сорок неоподатковуваних мінімумів (на сьогодні це 680 грн). Член сім’ї має борг у виконавчих провадженнях про стягнення аліментів більше трьох місяців (крім зниклих, алко- або наркозалежних, а також осіб, щодо яких застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження).
Докладно про це ми писали тут.