Топоніми Чернігова: які загадки приховують назви районів міста

Звичайно, не всі добре знають історію нашого міста. Ми не завжди одразу можемо згадати, де знаходиться певна вулиця чи споруда. Але познайомившись із кимось, нам достатньо сказати назву району Чернігова, аби у людини вже склалося про вас приблизне уявлення. Вона уже розумітиме, на якому транспорті ви добираєтесь додому після роботи або з навчання та куди ходите за покупками. Чи знали ви, що більшість із таких назв чернігівських локацій практично ніколи не були офіційними, а походження деяких почасти з’ясувати досить складно?

Масани, Коти, Бобровиця, Ремзавод, Хімволокно, Льотка, Подусівка, Шерстянка… незважаючи на компактність та порівняно невеликі розміри Чернігова, перелічити назви усіх його неофіційних районів не так уже й легко. Але чому до них, так би мовити, приклеїлася та або інша назва? І якщо з такими районами, як Ремзавод, Шерстянка або Хімволокно, усе зрозуміло (ці назви у спадок залишили відповідні підприємства), то з іншими не все так однозначно.

Як лиса гора стала дубовою, або Привіт із сивої давнини

Топоніми – надзвичайно парадоксальна річ. Так, назва району та місцевості може жити в уяві людей тисячоліттями, аж доки її походження можна буде пояснити лише за допомогою детального наукового аналізу. Також назва із легкістю може з’являтися та зникати за життя кількох або ж навіть одного покоління. У Чернігові, вік якого налічує понад тисячу років, можна віднайти назви місцин, що чудово ілюструють обидва цих приклади.

До «тисячолітніх» назв можна віднести Болдину гору, яку багато хто зве просто Болдинкою. Пояснити походження цієї назви може далеко не кожен історик. Серед містян побутує версія, що ґрунтується на популярній теорії, де «болд» – прадавня назва дуба. Тобто Болдина гора – це ніби те саме, що й дубова. Здавалось, усе просто, адже на цій місцевості справді росте кілька багатовікових дубів, а отже колись їх могло бути ще більше.

Насправді ж, слово «болд» у значенні «дуб» не зустрічається в жодній відомій нам мові. Та й давайте міркувати логічно: тисячу років тому це місце було кладовищем, а отже велика кількість дерев не могла рости на Болдиній горі в принципі. Та й на порослій віковими дубами місцині неможливо було б ховати людей. Для цього потрібно більш зручне місце. Тому, можливо, Болдина гора аж ніяк не дубова, а навпаки – лиса? І на допомогу цій версії несподівано приходять мови балтійських народів.

І тут немає нічого дивного, адже в сиву давнину Чернігівщину заселяли народи, які говорили саме балтськими мовами. Слов’яни ж з’явилися тут дещо пізніше. І ось саме носії балтської мови лишили сучасним чернігівцям на пам’ять про себе назву гори, що походить від слова «болд» (тобто лисий, або плішивий).

Історик Олександр Бондар зазначив, що старі назви збереглися саме тому, що за тисячу років люди практично ніколи не залишали місто, хоча кількість населення не було сталим, а почасти зменшувалося в десятки разів.

– Тим не менше місто – це живий організм, тому деякі назви зникали, з’являлися нові, старі розширювалися, – зазначив Олександр. – Якісь назви сучасному містянину будуть знайомі, а якісь ні. Загалом, періодична зміна назв яскраво свідчить про те, що місто живе, бо коли вони кристалізуються – це не дуже добрий знак, адже означає, що воно починає помирати.

Хто жив на Ковалівці, або Про те, як міняються назви

А ось до сучасного «неймінгу» (надання імені або назви) відноситься район, названий на честь однойменного торгового центру. Точніше, уже не однойменного, а такого, що лише кілька місяців тому змінив назву втретє у своїй історії. Старше покоління частіше називає його районом Дружба, а молодше – Мегацентром, або ж Мегом. Нині люди поки зрідка, але все частіше починають вживати нову назву ЦУМ. Вона також у перспективі може витіснити дві попередні назви цієї локації.

Цікаво, що назви Дружба та Мегацентр почали наповзати й на житловий масив, який знаходиться поза його межами. Подекуди можна почути, як люди, що живуть, наприклад, біля 19-ї школи, також називають свій район Мегацентром. Таким чином назва торгово-розважального центру почала витісняти історичне ім’я цієї місцевості – Ковалівка. Про те, що район, близький до сучасної школи №19, і справді раніше називався саме так, пам’ятають одиниці. А ось ще сто років тому ця назва була живіше живих і вводила декого в ступор. Адже хто має жити на Ковалівці? Думаєте, що ковалі, а ось і не вгадали…

– У ХІХ столітті можна знайти згадки про те, що район Ковалівки був заселений переважно купцями», – розповів Олександр Бондар.

Як бачимо, найменування окремих районів проходить у різний час і за різних умов. Тому зрозуміти та встановити, чому певна локація називається саме так, іноді доволі складно, але можливо. І в цьому завжди допоможуть історики, краєзнавці та прості старожили міста над Десною.

Р. S. Розповіддю про Болдину гору та Ковалівку наша мандрівка до історії назв районів Чернігова не закінчується. Скоро наші читачі матимуть змогу дізнатись, де загубився чернігівський Поділ та чи жили бобри на Бобровиці.

Довідка

Топо́нім (від грец. τόπος – місце і όνομα – назва) – назва місцевості, регіону, населеного пункту, об’єкта рельєфу, будь-якої частини поверхні Землі, тобто по суті те ж саме, що й географічна назва.

Еженедельник "Семь Дней"

Источник

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Новости Украины | Последние новости Украины
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: