«Трьох тисяч тонн вистачило б вкрити плівкою весь Харків» — екологиня про наслідки виливу і загоряння нафтопродуктів

Тетяна Тихомирова — науковиця, екологиня, доцентка кафедри хімічної техніки та промислової екології НТУ «ХПІ», кандидатка технічних наук. Фото: Суспільне Харків

Три тисячі тонн — це дуже велика кількість. Ця кількість потенційно могла б вкрити тонкою плівкою все місто Харків.

Якби там був тільки, наприклад, бензин — це легка фракція нафтопродуктів, це могло б бути не так шкідливо… Але є дані, що там був мазут і дизпаливо, а саме вони є найбільш сірковмісними продуктами. І вони — найважча фракція, їхнє згорання є найнебезпечнішим.

Якщо це були важкі або чорні нафтопродукти — це найгірший сценарій.

Нафтові плями у Харкові — наслідок влучання ударних дронів РФ по нафтобазі 9 лютого 2024. Фото: Дмитро Гребінник/Суспільне Харків

"Сорбент працює як губка, як активоване вугілля" — про очищення річок

Здається, простіше було б все це затримати ще у річці Немишля. Вона не велика — не стрімка, не глибока, не широка. Навіть не всі місцеві називають її річкою.

А треба було реагувати вже в суботу ввечері або у неділю [10-11 лютого — ред.], коли стало зрозуміло, що все це стікає вниз, у річку Немишля, треба було ще до впадіння Немишлі у річку Харків встановлювати бонові споруди, розсипати сорбенти — і збирати ці нафтові плями, щоби воно не потрапляло далі. Тому що попереду Сіверський Донець.

Тетяна Тихомирова. Фото: Суспільне Харків

В принципі, в неділю вже можна було з цим працювати, але в неділю не працюють багато служб. Не працює Департамент екології, і у нас немає екологічних загонів швидкого реагування.

Сорбент працює як активоване вугілля, як губка, що вбирає в себе. Він може висипатися на поверхню і сорбувати, а може бути частиною споруд, через які, як через фільтр, йде вода.

Потім з цим сорбентом теж треба щось робити, його треба утилізувати. Зазвичай його спалюють.

Захисні загородження, що мають завадити нафтопродуктам розповсюджуватися униз по течії річки Уди. Фото: Дмитро Гребінник/Суспільне Харків

У домогосподарствах люди зазвичай, якщо щось виливається, якісь паливно-мастильні матеріали, використовують тирсу. Вона дуже гарно вбирає у себе. І потім її спалюють, хоча цього не варто робити у домогосподарствах.

За скільки ми зможемо очистити все? Це залежить від багатьох факторів: де ми поставимо ці загородження, які там будуть гідрографічні характеристики річки, що саме ми поставимо, адже є фільтруюча здатність — скільки води воно може пропускати… Це не швидкий процес.

Воно ще не один день буде змиватися і надходити у річку. Ми не можемо сказати, що через дві години вода буде чиста. Це не день і не два.

"Загроза річковій екосистемі" — про ризики для річки Немишлі

У річці Немишля є — дрібна, але є — рибна популяція, а ще жаби, черепахи. І це — класичний випадок, коли риба буде задихатися, буде мор. Через плівку на поверхні не надходить кисень. У воді його взимку і так не дуже багато.

Вся органічна фракція, що є в річці, коли немає кисню — не розкладається, а гниє. І зараз може бути мор риби. А якщо її не зібрати, то будуть трупна отрута. Плюс інші загиблі тварини, якщо їх не зібрати, їх теж змиє у річку. І це потенційна бактеріологічна загроза.

Та нафта, що ми бачимо на поверхні води — це верхівка айсберга. Частина нафтопродуктів осідає, а частина — у воді у зваженому вигляді. Відтак, те, що ми бачимо, за оцінками науковців, це тільки 20%. Уявіть! Всі інше: 40% на дні, ще 40% десь в товщі води.

Тому з Немишлею, на жаль, можуть бути катастрофічні наслідки. Через те що вона така, як струмочок. Але вона тече через пів міста і є важливою локальною водною екосистемою.

Річка Немишля, Харків, лютий 2024 року. Фото: Дмитро Гребінник/Суспільне Харків

"Те, що ми чогось не відчуваємо, не означає, що його немає" — про забруднення повітря і кислотні дощі

Найбільша шкода повітрю була в момент вибуху і горіння. Що не згоріло — те випаровується, така структура нафтопродуктів.

Зараз ми не можемо сказати, що повітря очистилося. Дрібні частинки сажі, а сажа є продуктом згорання нафтопродуктів, — вони у зваженому вигляді, за всіма законами, залишились над територією і розносяться над всім містом.

Те, що ми на запах чогось не відчуваємо, це не означає, що його немає.

Тетяна Тихомирова. Фото: Суспільне Харків

А сажа є небезпечною, тому що вона сама по собі забиває дихальні шляхи людини й на ній осаджуються всі інші речовини. Вона діє як сорбент. Це як активоване вугілля — вона на себе збирає все те, що додатково літає в нашому повітрі, а потім ми цим дихаємо.

На жаль, в нас недостатньо станцій моніторингу атмосферного повітря. Треба подивитися на кінці місяця, які дані отримає найближча до Немишлі державна станція спостереження. Там повинні бути перевищення по багатьох показниках.

На жаль, у неділю і понеділок [11-12 лютого — ред.] не було вітру, але пройшов дощ, і воно так "зависло" на цьому місці.

Гасіння пожежі, яка виникла на нафтобазі внаслідок влучання трьох ударних дронів РФ у ніч проти 10 лютого 2024. Фото: В’ячеслав Мавричев/Суспільне Харків

І, як передбачають науковці, у повітря потрапило багато сірковмісних сполук, які утворюють кислотні дощі. Тобто ми будемо мати дощі з рівнем рН 4-4,5. Це тривалий процес і, можливо, будуть певні наслідки ще через тиждень, через два.

Відстань — два кілометри, 10, 20 — буде залежати від метеоумов, від інтенсивності дощу, від тієї кількості сірки, яка потрапила, на яку висоту піднялося.

Якщо ви без капелюха йдете, без парасольки — для волосся це не є корисним. Для будівель так само це не корисно. Зелених листочків ще немає, тобто дерева не будуть пошкоджені, але природа вже почала прокидатися.

"Не ризикнула б навіть машину мити цією водою" — про отруєння ґрунтових вод

З проблемою ґрунтових вод ми стикнемося не сьогодні, але стикнемося. Нафтопродукти просочуються на значну глибину. Взагалі земля, ґрунт — це теж фільтр, частково вони відфільтрують. Але в підземних водах, особливо таких, що неглибоко залягають, ми побачимо ці нафтопродукти.

Джерело, яке неподалік, нижче по течії Немишлі розташоване, — треба подивитися мапу ґрунтових вод, де його початок — він може бути десь далеко.

Я думаю, що повинен бути виданий припис не користуватися в певному радіусі джерелами, колодязями… До артезіанських свердловин, якщо вони глибокі, не дуже швидко добереться, але поступово буде і там. Те, що неглибоке — колодязі, копанки, каптажні джерела — принаймні місяць не треба користуватися цією водою. Краще попередити людей.

Через влучання у Немишлянському районі Харкова виникла пожежа і стався вилив нафтопродуктів. Вогонь знищив 15 будинків, загинули четверо дорослих і троє дітей. Фото: Олена Клименко/Суспільне Харків

Сподіваюсь, що люди, коли відчують присмак або запах, не будуть вживати воду для пиття. Вона взагалі не бажана для використання: не треба город її поливати, не треба прати в ній, навіть машину я б не ризикнула мити цією водою.

І треба, мабуть, найближчих пів року відбирати щотижнево проби — і дивитися. Це не буде миттєво: сьогодні 10 одиниць, а завтра 100. Буде поступово зростати в підземних водах концентрація нафтопродуктів. Треба спостерігати, як вона буде рости, рости — і в якийсь момент почне падати.

"Можна садити помідорки? Не можна" — про забруднення землі

Ґрунти, як будь-яка екосистема, здатні до самовідтворення. Поступово земля це все перетравить. І навіть водні екосистеми потрошку. Але з ґрунтами найважча ситуація, тому що воно тривалий період буде пригнічувати розвиток рослинності. Хоча технології відновлення ґрунтів, забруднених нафтопродуктами, існують. І вони не такі дорогі, як могло би здаватися.

Я не знаю, чи вирощують люди, які там живуть, собі помідорки чи полуницю. Але ж вони бачать, що ґрунт забруднений, що він залитий мазутом чи іншими нафтопродуктами. Що їм з ним робити?

Треба зняти найбільш забруднений верхній шар землі — і куди? Я не чула, щоби були такі повідомлення, а це треба комунікувати. А на яку глибину знімати — пів метра? А може десь вже просочилося глибше, це ж залежить від ґрунту. На початку вулиці, всередині, в кінці — скрізь буде по-різному.

Що посадити, щоби стимулювати самоочищення? Це розповсюджений метод фіторемедіаціїФіторемедіація — спосіб очищення води, ґрунтів і повітря за допомогою рослин, фітомеліорації. Людям треба сказати, які рослини посадити — і хоча б перший рік не збирати врожай! Це не має бути те, що їм захочеться з'їсти або, якщо це квіти, зрізати і занести додому.

Наслідки пожежі у Немишлянському районі Харкова внаслідок влучання безпілотників по нафтобазі, 10 лютого 2024 року. Фото: Суспільне Харків

Зазвичай це багаторічні або однорічні рослини. В цій сфері багато досліджень. Відкриваєте Google, задаєте в пошук "фітомеліорація нафтозабруднених земель" — і на першій сторінці отримаєте три дисертації на цю тему.

Для прикладу, обліпиха: вона невибаглива, вона росте там, де не росте нічого, вона класно відновлює ґрунти, тому що на її коренях розвиваються ті бактерії, які розкладають нафтопродукти. Плоди в такому разі краще не їсти, а вона така колюча, що з неї ніхто їх не збирає.

Але ж ми не можемо сказати людям: "Не саджайте помідори! Саджайте обліпиху!" Треба спершу дослідити. Який шар землі зняти, чим його замістити. А може воно так просочилося, що верхній шар не треба знімати. Достатньо, можливо, просто засипати тирсою, щоби вона увібрала, зібрати тирсу — і засіяти чимось, якоюсь одно- або дворічною рослиною. Потім знов провести дослідження: можна саджати помідорки? Не можна? Ще рік не саджаємо.

А там, де не було великої пожежі, але потрапили нафтопродукти, якщо ми землю не використовуємо для сільгосп потреб — хай вона сама відновлюється. Але можна їй допомогти. Нікому не буде приємно, якщо був зелений газон, а тепер чорна пляма. А на ній рік-два нічого рости не буде.

Будуть йти дощі, щось буде змиватися, стікати, щось потрапляти глибше, дивлячись який ґрунт. А влітку, зі зростанням температури, почнеться випаровування. Буде неприємний запах і не дуже корисний. Робити треба щось вже.

Фото вигорілої та залитої нафтопродуктами вулиці у Харкові, лютий 2024 року. Фото: Тетяна Кашицька/Facebook

"Природа не заклала інстинкт протидії" — про шкоду тваринам

Всі тварини, які потрапили під дію наслідків виливу, вони забруднюються нафтопродуктами. Це качки, це домашні тварини — в приватному секторі є багато тварин. Бобри, на жаль, так само, а їх там багато, і вони вже відчувають наслідки.

Для тварин нафтопродукти токсичні. Вони намагаються себе очистити і скльовують, злизують — фактично вживають їх. Іде загальна інтоксикація організму, вражається нервова система, в перспективі це загибель від отруєння. І це не легка, не миттєва загибель.

Кіт, який замастився нафтопродуктами. Власникам довелося звертатися до ветеринарного лікаря, щоби відмити тварину і запобігти отруєнню токсичними речовинами. Фото: Ірина Антонюк

Люди спостерігають, що бобри ходять по приватному сектору, шукають, куди ж їм подітися. На жаль, в природі немає механізму протидії — у пташок, тих же качок. У них був ареал, де вони плавали по річці, — а там нафта. У них немає інстинкту переселятися, у них інстинкт — навпаки: повертатися на своє місце, де вони постійно живуть. Природа не заклала інстинкт протидії.

Тут і зараз всі ті, хто зараз тут живе, всі тварини потенційно у небезпеці. Від хробачків у ґрунті до птахів.

Що відомо про удар по нафтобазі та пожежу у Немишлянському районі Харкова 9 лютого

Ввечері 9 лютого російські безпілотники влучили по нафтобазі у Харкові. Внаслідок влучання стався витік пального, через що спалахнула пожежа.

Згоріло щонайменше 15 будинків. Семеро людей, серед яких троє дітей, загинули. Ще троє зазнали поранень. За даними слідчих поліції, по території підприємства росіяни вдарили трьома дронами типу Shahed.

Роботи на нафтобазі у Немишлянському районі завершили об 11:00 12 лютого. Рятувальники майже 60 годин усували наслідки пожежі.

Після удару РФ по резервуарах підприємства у Немишлянському районі 9 лютого стався витік нафтопродуктів в екосистему. За попередніми даними, у середовище потрапило близько 3000 тонн продуктів. Розлиття нафтопродуктів сталося через те, що один з "Шахедів" пошкодив захисні споруди нафтобази, розповів очільник ОВА Олег Синєгубов.